Відмінності між версіями «Їжитися»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показано 2 проміжні версії ще одного учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
−
'''Їжитися, -жуся, -жишся, '''''гл. ''1) Щетиниться. Харьк. у. О волосахъ: подниматься. ''Аж серце хлопцеві завмірало, аж волосся їжилось. ''Св. Л. 217. 2) Важничать. ''Чого воно ''(школяр) ''їжиться? чого дметься, як шкурлат на жару? думав собі хурман. ''Св. Л. 168.  
+
==Сучасні словники==
 +
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
 +
ЇЖИТИСЯ, їжуся, їжишся, недок.
 +
1. Підійматися вгору; стовбурчитися. А жах чимраз сильніше хапав його за груди, волосся на голові їжилося(Іван Франко, IV, 1950, 337); Сива щетина їжиться дико на щоках [Джузеппе] (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 414);  * Образно. Красиві Карпати влітку! Вони то м'яко кучерявляться листяним лісом, то їжаться темним частоколом ялин і смерек (Радянська Україна, 2.VIII 1961, 3).
 +
2. Підіймати сторч шерсть, пір'я й т. ін.; настовбурчуватися (про тварин, птахів). Вся їхня розмова була схожа на зближення псів, які при зустрічі їжаться, вигинають спини (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 139).
 +
3. перен., розм. Те саме, що бундючитися. — Чого воно їжиться? чого дметься, як шкур лат на жару? — думав собі хурман (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 116).
 +
4. Те саме, що кулитися; щулитися. Дужчав мороз, у цеху було холодно, і Семен увесь час їжився (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 257); На світанку випала роса, і він, їжачись, прокидається від холоду і вільгості (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 623).
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 60.
 +
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html  Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
 +
Їжитися, -жуся, -жишся, гл. 1) Щетиниться. Харьк. у. О волосахъ: подниматься. Аж серце хлопцеві завмірало, аж волосся їжилось. Св. Л. 217.2) Важничать. Чого воно (школяр) їжиться? чого дметься, як шкурлат на жару? — думав собі хурман. Св. Л. 168.
 +
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
 +
ЇЖА́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, недок., розм., рідко. Те саме, що ї́житися 2, 3. У батька їжачаться вуса(Перв., II, 1958, 87); * Образно. Всі поверхи готелю з низу й до верху їжачились кулеметами (Гончар, III, 1959, 248).
 +
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 59.
  
−
[[Категорія:Іж,Їж]]
+
==Іноземні словники==
 +
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru  Словари и энциклопедии на Академике]===
  
−
 
+
• 1їжитися — дієслово недоконаного виду …
−
==Сучасні словники==
+
Орфографічний словник української мови
−
Тлумачення слова у сучасних словниках
+
• 2житися — живе/ться, недок., безос., розм. Те саме, що жити 3). || Мати можливість жити, існувати …
 +
Український тлумачний словник
 +
• 3їжитися — ї/жуся, ї/жишся, недок. 1) Підійматися вгору; стовбурчитися. 2) Підіймати сторч шерсть, пір я й т. ін.; настовбурчуватися (про тварин, птахів). 3) перен., розм. Те саме, що бундючитися. 4) Те саме, що кулитися; щулитися …
 +
Український тлумачний словник
 +
• 4їжитися — [йі/жиетиес а] йі/жус а, йі/жиес :а, йі/жиец :а, йі/жац :а; нак. йі/з с а, йі/жтеис а …
 +
Орфоепічний словник української мови
 +
• 5їжитися — 1) (підійматися вгору) стовбурчитися, настовбурчуватися (зазв. про тварин, птахів) 2) перен. бундючитися; кулитися, щулитися 3) (знічуватися), кулитися, щулитися …
 +
Словник синонімів української мови
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
−
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
+
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: їжитися.jpg|x140px]]
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: їжитися2.png|x140px]]
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: їжитися3.jpg|x140px]]
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
 
|}
 
|}
 +
 
==Медіа==
 
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube| DrWq7AJnnvE}}
 +
==Цікаві факти==
 +
===[ https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%87%D0%B6%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%8C Матеріал з Вікіпедії]===
  
−
==Див. також==
+
===[ http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%87%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F]===
−
 
+
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
−
==Джерела та література==
+
[[Категорія:Слова 2018 року]]
−
 
+
−
==Зовнішні посилання==
+

Поточна версія на 00:23, 21 листопада 2018

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЇЖИТИСЯ, їжуся, їжишся, недок. 1. Підійматися вгору; стовбурчитися. А жах чимраз сильніше хапав його за груди, волосся на голові їжилося(Іван Франко, IV, 1950, 337); Сива щетина їжиться дико на щоках [Джузеппе] (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 414); * Образно. Красиві Карпати влітку! Вони то м'яко кучерявляться листяним лісом, то їжаться темним частоколом ялин і смерек (Радянська Україна, 2.VIII 1961, 3). 2. Підіймати сторч шерсть, пір'я й т. ін.; настовбурчуватися (про тварин, птахів). Вся їхня розмова була схожа на зближення псів, які при зустрічі їжаться, вигинають спини (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 139). 3. перен., розм. Те саме, що бундючитися. — Чого воно їжиться? чого дметься, як шкур лат на жару? — думав собі хурман (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 116). 4. Те саме, що кулитися; щулитися. Дужчав мороз, у цеху було холодно, і Семен увесь час їжився (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 257); На світанку випала роса, і він, їжачись, прокидається від холоду і вільгості (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 623). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 60.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Їжитися, -жуся, -жишся, гл. 1) Щетиниться. Харьк. у. О волосахъ: подниматься. Аж серце хлопцеві завмірало, аж волосся їжилось. Св. Л. 217.2) Важничать. Чого воно (школяр) їжиться? чого дметься, як шкурлат на жару? — думав собі хурман. Св. Л. 168.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ЇЖА́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, недок., розм., рідко. Те саме, що ї́житися 2, 3. У батька їжачаться вуса(Перв., II, 1958, 87); * Образно. Всі поверхи готелю з низу й до верху їжачились кулеметами (Гончар, III, 1959, 248). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 59.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

• 1їжитися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови • 2житися — живе/ться, недок., безос., розм. Те саме, що жити 3). || Мати можливість жити, існувати … Український тлумачний словник • 3їжитися — ї/жуся, ї/жишся, недок. 1) Підійматися вгору; стовбурчитися. 2) Підіймати сторч шерсть, пір я й т. ін.; настовбурчуватися (про тварин, птахів). 3) перен., розм. Те саме, що бундючитися. 4) Те саме, що кулитися; щулитися … Український тлумачний словник • 4їжитися — [йі/жиетиес а] йі/жус а, йі/жиес :а, йі/жиец :а, йі/жац :а; нак. йі/з с а, йі/жтеис а … Орфоепічний словник української мови • 5їжитися — 1) (підійматися вгору) стовбурчитися, настовбурчуватися (зазв. про тварин, птахів) 2) перен. бундючитися; кулитися, щулитися 3) (знічуватися), кулитися, щулитися … Словник синонімів української мови

Ілюстрації

Їжитися.jpg Їжитися2.png Їжитися3.jpg

Медіа

Цікаві факти

[ https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%87%D0%B6%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%8C Матеріал з Вікіпедії]

[ http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%87%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F]

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Їжитися&oldid=249575