Відмінності між версіями «Куліш»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
Рядок 1: Рядок 1:
'''Куліш, -шу, '''''м. ''Жидкая каша. Чуб. VII. 439. ''Хоч куліш, та з перцем. ''Ном. № 5072. ''Тут з салом галушки лигали, лемішку і куліш глитали. ''Котл. Ен.
 
==Сучасні словники==
 
===[http://sum.in.ua/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
 
 
КУЛІШ, лешу, чол. Густий суп (звичайно з пшона). Густенька каша, Та каша, бачте, та не наша, А наш несолений куліш — Як знаєш, так його і їж (Тарас Шевченко, II, 1953, 223); Іваниха не відповіла, — не хотіла вже заводитись, — і почала розпалювати в печі та приставляти куліш (Леся Українка, III, 1952, 563); В перший вечір сів [Олексій] з нами всіма за стіл вечеряти, не погребував пшоняним кулешем, який зварила в печі мати (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 7).
 
 
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 391.
 
===[http://uk.wiktionary.org/wiki/%D1%89%D0%B0%D0%B2%D1%96%D0%B9 Матеріал з Вікісловника]===
 
 
Куліш — страва української кухні, зварена з пшоняних круп. Куліш – за способом приготування схожий на крупник, але переважно з пшоняних круп. Куліш легко готувати в домашніх і польових умовах. Звідси й інша його назва – польова каша.
 
Куліш — страва української кухні, зварена з пшоняних круп. Куліш – за способом приготування схожий на крупник, але переважно з пшоняних круп. Куліш легко готувати в домашніх і польових умовах. Звідси й інша його назва – польова каша.
  
 
Промите пшоно засипали у казан з киплячою водою, для смаку додавали одну-дві картоплини, сіль, коріння, по можливості зелень. Готовий куліш затирали салом із цибулею й часником. Особливо смачним був із салом, шматком м’яса (навіть солонини) або рибиною. Готовим куліш вважався тоді, коли пшоно розварювалось повністю й утворювалася кашоподібна маса. Куліш готували переважно з пшоном, траплялося, що подекуди варили й гречаний (деякі райони Чернігівщини, Полтавщини), кукурудзяний (південне Поділля). Іноді на правобережному Поліссі пшоняний куліш варили на молоці (молочний куліш), сироватці (сироватковий куліш) і на маслянці.
 
Промите пшоно засипали у казан з киплячою водою, для смаку додавали одну-дві картоплини, сіль, коріння, по можливості зелень. Готовий куліш затирали салом із цибулею й часником. Особливо смачним був із салом, шматком м’яса (навіть солонини) або рибиною. Готовим куліш вважався тоді, коли пшоно розварювалось повністю й утворювалася кашоподібна маса. Куліш готували переважно з пшоном, траплялося, що подекуди варили й гречаний (деякі райони Чернігівщини, Полтавщини), кукурудзяний (південне Поділля). Іноді на правобережному Поліссі пшоняний куліш варили на молоці (молочний куліш), сироватці (сироватковий куліш) і на маслянці.
 +
 +
КУЛІШ, лешу, чол. Густий суп (звичайно з пшона). Густенька каша, Та каша, бачте, та не наша, А наш несолений куліш — Як знаєш, так його і їж.
 +
Іваниха не відповіла, — не хотіла вже заводитись, — і почала розпалювати в печі та приставляти куліш
 +
  
 
У польових умовах куліш готували на обід, а вдома, зазвичай, на вечерю. Він і зараз є однією з улюблених народних страв.
 
У польових умовах куліш готували на обід, а вдома, зазвичай, на вечерю. Він і зараз є однією з улюблених народних страв.
==Іноземні словники==
 
===[http://www.r2u.org.ua Російсько-українські словники] ===
 
Ка́ша –
 
1) ка́ша, (жидкая кашица) кулі́ш (-лешу́), (насм.) кандьо́р (-ру), (запечен. с маслом и яйцами или лапшою) ба́бка.
 
• -ша гречневая, пшённая, ячневая, манная – ка́ша греча́на, пшоня́на, я́чна, ма́нна.
 
• Густая -ша детей не разгонит – гу́ща діте́й не розжене́ (Приказка).
 
• -ша – разгоня наша – ка́ша – розго́ниха на́ша (Номис).
 
• Борщ да -ша – пища наша – хліб та вода́ – коза́цька їда́ (Приказка).
 
• Сапог -ши просит – чо́біт ї́сти про́сить; чо́біт зу́би ви́щирив.
 
• У него -ша в голове – в ньо́го лемі́шка (ка́ша) в голові́, та ще й без олі́ї.
 
• Заварить -шу (о ссоре, скандале и т. п.) – зчини́ти бу́чу, колотне́чу, закрути́ти лемі́шку, навари́ти до́брої ка́ші.
 
• Заварилась у них -ша (иноск.) – зчини́лась у їх колотне́ча; заклекоті́ло у їх, як у ка́шнику.
 
• Большая -ша заварилась у них – крута́ ка́ша у їх ва́ритьса.
 
• Из-за пустяков такую -шу заварили – за ону́чу зби́ли бу́чу (Приказка); за ма́сляні ви́шкварки завели́ся (Приказка).
 
• Вы -шу заварили, а нам приходится расхлёбывать – ви ка́шу завари́ли, а ми му́симо ї́сти; ва́ша ро́зчина, а нам міси́ти; слю́сар прокра́вся, а коваля́ пока́рано; хто їв я́блука, а кому́ – оско́ма (Приказки);
 
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
[[Зображення:Кулиш.jpg|x140px]]  
 
[[Зображення:Кулиш.jpg|x140px]]  
 
[[Зображення:Кулиш1.jpg|x140px]]  
 
[[Зображення:Кулиш1.jpg|x140px]]  
[[Зображення:Кулиш2.jpg|x140px]]
+
 
 
==Медіа==
 
==Медіа==
{{#ev:youtube|Vtv2b4BEb2g}}
+
{{#ev:youtube|Vtv2b4BEb2g}}  
{{#ev:youtube|zFyt978-tvY}} 
+
  
==Цікаві факти==
 
Вимоги до якості кулешів:
 
   
 
* Бульйон трохи каламутний.
 
* Часточки жиру на поверхні жовтого кольору.
 
* Овочі, гриби, печінка нарізані кубиками.
 
* Пшоно розварене.
 
* Консистенція продуктів м'яка.
 
* Смак і запах відповідають тим продуктам, що входять до складу кулешу.
 
  
  
 
[[Категорія:Ку]]
 
[[Категорія:Ку]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
+
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
 +
[[Категорія:Слова 2019 року]]

Поточна версія на 12:59, 1 грудня 2019

Куліш — страва української кухні, зварена з пшоняних круп. Куліш – за способом приготування схожий на крупник, але переважно з пшоняних круп. Куліш легко готувати в домашніх і польових умовах. Звідси й інша його назва – польова каша.

Промите пшоно засипали у казан з киплячою водою, для смаку додавали одну-дві картоплини, сіль, коріння, по можливості зелень. Готовий куліш затирали салом із цибулею й часником. Особливо смачним був із салом, шматком м’яса (навіть солонини) або рибиною. Готовим куліш вважався тоді, коли пшоно розварювалось повністю й утворювалася кашоподібна маса. Куліш готували переважно з пшоном, траплялося, що подекуди варили й гречаний (деякі райони Чернігівщини, Полтавщини), кукурудзяний (південне Поділля). Іноді на правобережному Поліссі пшоняний куліш варили на молоці (молочний куліш), сироватці (сироватковий куліш) і на маслянці.

КУЛІШ, лешу, чол. Густий суп (звичайно з пшона). Густенька каша, Та каша, бачте, та не наша, А наш несолений куліш — Як знаєш, так його і їж. Іваниха не відповіла, — не хотіла вже заводитись, — і почала розпалювати в печі та приставляти куліш


У польових умовах куліш готували на обід, а вдома, зазвичай, на вечерю. Він і зараз є однією з улюблених народних страв.

Ілюстрації

Кулиш.jpg Кулиш1.jpg

Медіа