Відмінності між версіями «Боєць»
(→Зовнішні посилання) |
(→Ілюстрації) |
||
(не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | + | БОЄЦЬ, бійця, чол. | |
+ | |||
+ | 1. Учасник бою, боїв; воїн. — А тепер боєць проти Антанти буде, — оглядаючи Яреська, докінчив Баржак (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 307). | ||
+ | |||
+ | 2. Солдат, рядовий. Генерал стояв і стежив, як поверталося дорогоцінне життя бійця-героя (Іван Ле, Мої листи, 1945, 102). | ||
+ | |||
+ | 3. перен. Про людину, що бореться за здійснення чого-небудь. Подаймо їм великую розвагу, Скажім і докажім, що ми бійці сами (Леся Українка, I, 1951, 110); Нові ударні бригади ставали до шеренг бійців за реконструкцію транспорту (Олесь Донченко, I, 1956, 474). | ||
+ | |||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 211. | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Боєц.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Боєц1.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Боєц2.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Боєц3.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
+ | |||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
Поточна версія на 22:22, 23 січня 2014
Боєць, бойця, м. Боецъ. Там стрільці-бойці вдарили козу. Грин. III. 54. Оддалеку він чує бій крівавий і крик бойців, і голос отамання. К. Іов. 90.
Зміст
Сучасні словники
БОЄЦЬ, бійця, чол.
1. Учасник бою, боїв; воїн. — А тепер боєць проти Антанти буде, — оглядаючи Яреська, докінчив Баржак (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 307).
2. Солдат, рядовий. Генерал стояв і стежив, як поверталося дорогоцінне життя бійця-героя (Іван Ле, Мої листи, 1945, 102).
3. перен. Про людину, що бореться за здійснення чого-небудь. Подаймо їм великую розвагу, Скажім і докажім, що ми бійці сами (Леся Українка, I, 1951, 110); Нові ударні бригади ставали до шеренг бійців за реконструкцію транспорту (Олесь Донченко, I, 1956, 474).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 211.