Відмінності між версіями «Кальний»
Кулик (обговорення • внесок) |
Кулик (обговорення • внесок) |
||
(не показані 3 проміжні версії цього учасника) | |||
Рядок 9: | Рядок 9: | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
− | [[ | + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" |
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Заболочена річка.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Річка.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Болото.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
[[Категорія:Ка]] | [[Категорія:Ка]] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] |
Поточна версія на 10:08, 22 січня 2014
Кальний, -а, -е. Грязный, нечистый. В ремесника золота рука, та кальний рот. Ном. № 410. Як загнали ляхів в кальнії болота. Лукаш. 57. Шлях кальний, коні ледвеледве сунуть. Мир. ХРВ. 298. См. Калний. КАЛЬНИЙ
Зміст
[сховати]Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
КАЛЬНИЙ, а, е, розм. Те саме, що брудний; заболочений. Еней з Сивиллою своєю.. Кальною річкою сією На той бік в пекло попливли (Іван Котляревський, I, 1952, 133); Іван повернув коней — і не забарилися вони скритися в кальних городських вулицях... (Панас Мирний, I, 1954, 357); Осінній шлях... Кальний осінній шлях (Леонід Первомайський, I, 1958, 311).
ТЛУМАЧ
КАЛЬНИЙ (калний), -а, -е, розм. Брудний, заболочений. ...хоч на мить відкатити калні рукави і забуть кочегарку, і багра, і гамір. (ЗД:95); Несамовито-синій вороновий розкрилений скоропис напівкільний – душі твоєї витлілі окрушини – з кального сонця приспадає тихо... (ЗД:140)
Ілюстрації
![]() |
![]() |
![]() |