Відмінності між версіями «Квиток»

Поточна версія на 19:19, 19 січня 2014

Квито́к, -тка, м. 1) = Квит 2. 2) Билетъ на входъ. Чи зараз дають квитки на пароход? Харьк. 3) = Квит 3. Чуб. VI. 123.

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

[1]

КВИТОК, тка, чол. 1. Паперова або картонна картка певної форми з відповідним написом, що дає право користуватися чим-небудь, входити куди-небудь, брати участь у чомусь і т. ін. Коли б хоч звісточка від тебе з дороги, як ти доїхала до Сімферополя, на яку дорогу видано квиток тобі (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 130); Кур'єр.. приніс нам три квитки до театру (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 99); Трамвайний квиток. 2. Документ, особове посвідчення про належність до організації, товариства, установи тощо. Маяковський казав, що не мислить себе поза партією, хоч і не носить партійного квитка (Максим Рильський, III, 1956, 373); Комсомольський квиток мій лежить на столі, Двадцять літ я із ним проходив по землі (Андрій Малишко, Запов. джерело, 1959, 5). ♦ Вовчий квиток див. вовчий. 3. заст. Квитанція, розписка. В руці у панотця ще був квиток на три сажні дров (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 16); Пан Оврам Роздобудько, сховавши в кишеню підписаний рукою обозного квиток, зажадав: — А тепер погуляймо (Олександр Ільченко, Козацьк. роду.., 1958, 272). 4. заст. Судова повістка. — Ти думаєш, це тобі в суді квитки писати. Ну, лишень я тобі поставлю хоч один [синяк] під очима... (Панас Мирний, IV, 1955, 60).

Словник синонімів

[2]

КВИТОК білет; (нумерований, у поїзді) пляцкарта; (партійця) посвідчення, документ; Б. З. розписка, КВИТАНЦІЯ;(оплати у крамниці) чек; (на одержання) ТАЛОН.

Ілюстрації

Цікаві факти

Квиток

Квито́к — документ встановленої форми, який підтверджує право особи, яка його пред’являє, на отримання послуг, що є предметом професійної діяльності організації, яка випустила в обіг (емітувала) цей квиток. Зазвичай форми квитків встановлюються та затверджуються нормативними актами (постанови, накази і т.ін.) органів державної та виконавчої влади або організацій-емітентів квитків. Використання квитків, з огляду на простоту і зручність, є поширеним при наданні різноманітних послуг: від транспортних перевезень до масових заходів культурного, просвітницького, спортивного та іншого спрямування. Сфера застосування квитків є надзвичайно широкою, тому для визначення особливостей використання квитків для тих чи інших цілей в нормативних актах, які визначають форму та порядок використання квитків, завжди існує окремий пункт (стаття), що дає визначення термінівстосовно певного конкретного використання квитків. Тому у вжитку є декілька визначень терміну квиток, кожне з котрих є вірним для даного конкретного застосування Умовно квитки поділяються на такі групи: • за сферою використання: на транспорті - квитки на перевезення (проїзд), у театральній,кіно-концертній діяльності та інших видах шоу-бізнесу - вхідні квитки і т.ін.; • за кількістю однотипних послуг: одноразові та багаторазові (на визначену кількість послуг або на визначений термін користання послугою); • квитки на пред’явника та особові (іменні); • за розміром оплати вартості послуги споживачем: за повну вартість (повні), за частину вартості (пільгові, наприклад, для дітей, інвалідів, учнів, пенсіонерів тощо) та безоплатні. • за категорією користувача: службові (для працівників організації-емітента та деяких категорій державних службовців) та загального користування. • за способом виготовлення: паперові, картонні, пластикові та з електронними елементами контролю (чипами та магнітними стрічками)

[3]