Відмінності між версіями «Шабаш»
Ганна (обговорення • внесок) |
|||
(не показані 5 проміжних версій 3 учасників) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Шабаш, -шу, '''''м. ''Празднованіе субботняго дня у евреевъ. ''Поспіша, як жид на шабаш. ''Ном. № 11429. | '''Шабаш, -шу, '''''м. ''Празднованіе субботняго дня у евреевъ. ''Поспіша, як жид на шабаш. ''Ном. № 11429. | ||
− | + | ||
− | + | [http://dic.academic.ru/dic.nsf/ushakov/1101215] | |
− | + | '''ШАБАШ''' | |
− | + | 1 . ( шабаш ) . Суботній відпочинок , приписуваний єврейської релігією. | |
− | + | 2 . ( шабаш ) . У середньовічних повір'ях - нічне зібрання відьом , що супроводжувалося | |
− | + | диким розгулом . « Будь я із забобонами , я порішив би, що це чорти і відьми покотили на шабаш. » Чехов. | |
− | + | 3 . ( шабаш ) тільки од. Закінчення роботи в яке -н. урочний час ( простореч. устар . ) . Вечірній шабаш. | |
− | + | 4 . ( шабаш ) в знач. присудка. Досить , скінчено , баста ( простореч. ) . « Шабаш , не буду більше пити ! » | |
− | + | Чехов. «Ти молі бога , щоб без всякої жалості просто прікокнулі тебе , і шабаш. » Максим Горький. « Зайвого | |
− | + | не висловлювався , стій на цьому , і шабаш. » Л.Толстой . «Б'є одну карту за одною , | |
− | + | та й шабаш. » Салтиков- Щедрін . | |
− | + | | | Употр . як сигнал гребцям перестати гребти в знач. досить , буде (у цьому знач. | |
+ | зближується з пов . накл. від дієслова шабашити ; мор . ) . | ||
− | + | [http://uk.wikipedia.org/wiki/Шабаш] | |
− | + | '''Шаба̀ш''' (збіговиська або сейми чародіїв, Hexensabbat) — урочисті нічні збори відьом і інших осіб, які | |
− | + | притримувались культів, які переслідувались церквою. Могли включати поклоніння дияволу, здійснення | |
− | + | жертвоприношень, бенкетів, танців і оргій. Походить від "шабат" - субота (іврит), тобто день відпочинку | |
− | + | і як відомо - день Сатурна, який був повелителем часу і розподіляв покарання за гріхи. Звідси зрозуміло, | |
− | + | що метою подібних свят могло бути задобрення Сатурна для поліпшення матеріального буття. | |
− | + | ||
− | |||
− | |||
− | |||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
[[Зображення:шабаш 1.jpg|x140px]] [http://dreamworlds.ru/uploads/posts/2011-07/1310059867_62b00463f80e.jpg] | [[Зображення:шабаш 1.jpg|x140px]] [http://dreamworlds.ru/uploads/posts/2011-07/1310059867_62b00463f80e.jpg] | ||
− | |||
[[Зображення:шабаш.jpg|x140px]] [http://www.inquisition-art.net/images/myth/3sabbath/sabbath-10.jpg] | [[Зображення:шабаш.jpg|x140px]] [http://www.inquisition-art.net/images/myth/3sabbath/sabbath-10.jpg] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
+ | [[Категорія:Ша]] | ||
+ | {{subst:Шаблон:Словник Грінченка | ||
+ | і сучасність|підрозділ=Історико-філософський факультет}} |
Поточна версія на 23:39, 19 жовтня 2021
Шабаш, -шу, м. Празднованіе субботняго дня у евреевъ. Поспіша, як жид на шабаш. Ном. № 11429.
[1]
ШАБАШ
1 . ( шабаш ) . Суботній відпочинок , приписуваний єврейської релігією.
2 . ( шабаш ) . У середньовічних повір'ях - нічне зібрання відьом , що супроводжувалося
диким розгулом . « Будь я із забобонами , я порішив би, що це чорти і відьми покотили на шабаш. » Чехов.
3 . ( шабаш ) тільки од. Закінчення роботи в яке -н. урочний час ( простореч. устар . ) . Вечірній шабаш.
4 . ( шабаш ) в знач. присудка. Досить , скінчено , баста ( простореч. ) . « Шабаш , не буду більше пити ! »
Чехов. «Ти молі бога , щоб без всякої жалості просто прікокнулі тебе , і шабаш. » Максим Горький. « Зайвого
не висловлювався , стій на цьому , і шабаш. » Л.Толстой . «Б'є одну карту за одною ,
та й шабаш. » Салтиков- Щедрін .
| | Употр . як сигнал гребцям перестати гребти в знач. досить , буде (у цьому знач.
зближується з пов . накл. від дієслова шабашити ; мор . ) .
[2] Шаба̀ш (збіговиська або сейми чародіїв, Hexensabbat) — урочисті нічні збори відьом і інших осіб, які притримувались культів, які переслідувались церквою. Могли включати поклоніння дияволу, здійснення жертвоприношень, бенкетів, танців і оргій. Походить від "шабат" - субота (іврит), тобто день відпочинку і як відомо - день Сатурна, який був повелителем часу і розподіляв покарання за гріхи. Звідси зрозуміло, що метою подібних свят могло бути задобрення Сатурна для поліпшення матеріального буття.
Ілюстрації
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Історико-філософський факультет}}