Відмінності між версіями «Феник»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Див. також)
(Ілюстрації)
 
(не показані 2 проміжні версії цього учасника)
Рядок 7: Рядок 7:
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|https://www.google.com.ua/search?q=%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BA&espv=210&es_sm=122&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ei=xw2_UomqIOKn4ATs5YH4DQ&ved=0CAcQ_AUoAQ&biw=1366&bih=666#es_sm=122&espv=210&q=%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B0&tbm=isch&facrc=_&imgdii=_&imgrc=0cFEXFjKSruG7M%3A%3B6upkl6JkoOKN-M%3Bhttp%253A%252F%252Fupload.wikimedia.org%252Fwikipedia%252Fcommons%252Ff%252Ff6%252F2009_Ultra.jpg%3Bhttp%253A%252F%252Fru.wikipedia.org%252Fwiki%252F%2525D0%252594%2525D0%2525B2%2525D0%2525B0%2525D0%2525B4%2525D1%252586%2525D0%2525B0%2525D1%252582%2525D1%25258C_%2525D0%2525B4%2525D0%2525BE%2525D0%2525BB%2525D0%2525BB%2525D0%2525B0%2525D1%252580%2525D0%2525BE%2525D0%2525B2_%2525D0%2525A1%2525D0%2525B5%2525D0%2525BD%2525D1%252582-%2525D0%252593%2525D0%2525BE%2525D0%2525B4%2525D0%2525B5%2525D0%2525BD%2525D1%252581%2525D0%2525B0%3B1200%3B1123 [[Зображення: Феник1.jpg|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Феник1.jpg|x140px]]  
|https://www.google.com.ua/search?q=%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BA&espv=210&es_sm=122&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ei=xw2_UomqIOKn4ATs5YH4DQ&ved=0CAcQ_AUoAQ&biw=1366&bih=666#es_sm=122&espv=210&q=%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B0&tbm=isch&facrc=_&imgdii=_&imgrc=RgNEPlaMHtdLZM%3A%3BYFKivUd_CfGNYM%3Bhttp%253A%252F%252Fcoins.lave.ru%252Fscan%252F19921127lr.jpg%3Bhttp%253A%252F%252Fcoins.lave.ru%252Finfo%252F547%252F%3B1132%3B1082;"| [[Зображення: Феник2.jpg|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Феник2.jpg |x140px]]  
|https://www.google.com.ua/search?q=%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BA&espv=210&es_sm=122&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ei=xw2_UomqIOKn4ATs5YH4DQ&ved=0CAcQ_AUoAQ&biw=1366&bih=666#es_sm=122&espv=210&q=%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B0&tbm=isch&facrc=_&imgdii=_&imgrc=No7qAgyLfmKvZM%3A%3BwPPImfHdDyn3nM%3Bhttp%253A%252F%252Fwww.telegraf-spb.ru%252Fpublished%252Fpublicdata%252FB622311%252Fattachments%252FSC%252Fproducts_pictures%252Fmoneta_na_udachu_enl.jpg%3Bhttp%253A%252F%252Fwww.telegraf-spb.ru%252Fproduct%252Fmoneta-schastlivyj-rubl%252F%3B1600%3B1667;"| [[Зображення: Феник3.jpg|x140px]]  
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Феник3.jpg |x140px]]
|}
+
  
 +
 +
|}
  
 
==Див. також==
 
==Див. також==

Поточна версія на 23:44, 1 січня 2014

Феник, -ка, м. Мелкая монета, грошъ. Не варт за зломаний феник. Фр. Пр. 139. Витратив вм сі феника. Фр. Пр. 193.

Сучасні словники

Феник'

  • Монета - грошовий знак, виготовлений з металу або іншого матеріалу певної форми, ваги і гідності. Крім повноцінних монет випускаються розмінні, колекційні, пам'ятні та інвестиційні монети. Найчастіше монети виготовляються з металу методом карбування і мають форму правильного кола.
  • Слово «монета» запозичене з польської мови в Петровську епоху. Польське «moneta» запозичене з латинської мови «moneta» - монета, монетний двір, який застерігає. Moneta - епітет Юнони: найдавніший монетний двір Риму перебував при храмі Юнони Монети (Iuno Moneta) [1]. Moneta - похідне від дієслова moneo, monere «застерігати».

Ілюстрації

Феник1.jpg Феник2.jpg Феник3.jpg


Див. також

  • Стародавні греки приписували винахід монети героям своїх міфів , римляни - богам Янусові або Сатурну . Згідно з їх поглядами, найдавніші монети з головою дволикого бога і носом корабля ( ростра ) вибив Янус на честь бога часу Сатурна , який приплив до Італії з острова Крит на кораблі. Саме слово « монета » в перекладі з латині означає « яка застерігає » або « радниця ». Такий титул мала римська богиня Юнона - дружина громовержця Юпітера. Вважалося , що вона неодноразово попереджала римлян про землетруси і нападах ворогів. На римському Капітолії біля храму Юнони Монети розміщувалися майстерні , де карбувалися і відливалися металеві гроші. Від того ж латинського кореня сталося слово « мантія » - символ « вказівки / предрешения » долі людини суддями. У деяких країнах в судах в мантію облачаються також прокурори і адвокати.

За місцем їх виготовлення продукція майстерень також отримала назву « монета », яке потім потрапило в більшість європейських мов. Геродот і деякі інші автори давнину писали про те , що перші монети були викарбувані в малоазійському державі Лідії . У наш час точно встановлено , що найдавніші монети з'явилися саме там близько 685 року до н. е. . , за царя Ардіс [ 3 ] . Виготовлялися вони з електрума - природного сплаву срібла і золота. На одній стороні монети стоїть проба , на іншій - голова ассірійського лева. Через кілька десятиліть монети почали виготовляти в грецькому місті Егіна . Вони карбувалися з срібла і відрізнялися за формою від лидийских . Припускають , що в Егіна монета була винайдена хоча і пізніше , але незалежно [джерело не вказано 253 дні] від Лідії . З Лідії та Егіни монети швидко поширилися по всій Греції , її колоніям , і далі в Ірані. Потім вони з'явилися і у римлян і у багатьох варварських племен. Самостійно монети були винайдені в Індії та Китаї. Причому в Китаї перші монети з бронзи відливалися ще в XII столітті до н . е. , але вони мали лише регіональне значення . І тільки лідійський цар Крез ( 561-546 до н. Е. . ) , Син Аліатт встановив стандарт чистоти металу ( 98 % золота або срібла) і гербову царську друк на лицьовій стороні ( голова лева і бика ) . Ця офіційна печатка гарантувала якість царської монети. Швидке поширення монет пов'язано із зручністю їх зберігання , дроблення і з'єднання , відносно великий вартістю при невеликій вазі і об'ємі , що дуже зручно для обміну . Відомі періоди в історії окремих країн , коли використання монет з тих чи інших причин припинялося. Так , на Русі в XII- XIV століттях існував безмонетний період , так як приплив срібла за кордону вичерпався , а своїх срібних родовищ на Русі тоді не було.