Відмінності між версіями «Фудулитися»
(→Сучасні словники) |
(→Див. також) |
||
Рядок 25: | Рядок 25: | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
− | *[ http://ukrlit.kiev.ua/ukrayinska_literatura2/kobylyanska_olga/zemlya.228/?page=38 Дурна дівчина! Най богу дякує, що має кулешу, та й коби її лиш мала! Вона нічого не має, бідна така, хто її візьме? Фудулиться, кажуть деякі жінки, що всяку роботу знає, але вже знає не знає, коби грунт! А в неї - дасть біг! | + | *[http://ukrlit.kiev.ua/ukrayinska_literatura2/kobylyanska_olga/zemlya.228/?page=38] |
− | *[ http://referatfolder.org.ua/content.php?c=ukrainian_literature&id=871&s=6 фудулитися ] | + | Дурна дівчина! Най богу дякує, що має кулешу, та й коби її лиш мала! Вона нічого не має, бідна така, хто її візьме? Фудулиться, кажуть деякі жінки, що всяку роботу знає, але вже знає не знає, коби грунт! А в неї - дасть біг!. |
− | + | *[http://referatfolder.org.ua/content.php?c=ukrainian_literature&id=871&s=6 фудулитися] | |
+ | Діалектична лексика у романі Марії Матіос “Михайлове чудо” | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] |
Поточна версія на 21:44, 1 січня 2014
Фудулитися, -люся, -лишся, гл. Быть надменнымъ, высокомѣрнымъ, гордиться, чваниться. Желех.
Сучасні словники
- фудулитися
-люся, -лишся, недок., діал. Поводитися гордовито, зарозуміло, пихато. || на кого. Ставитися до кого-небудь з презирством.
Фудулитися, Фудулитися люся, лишся, недок., діал. Поводитися гордовито, зарозуміло, пихато. — Фудулиться [Анна], кажуть деякі жінки, що всяку роботу знає (Коб., II, 1956, 142); // на кого. Ставитися до кого-небудь з презирством. Най би тато не фудулився на Григорія; а то все на нього боком дивився, немов на гадину, а той і розлютився одного разу і вкусив (Коб., II, 1956, 29).
- фуду́литися– дієслово недоконаного виду
(поводитися гордовито, пихато)
Ілюстрації
Див. також
Дурна дівчина! Най богу дякує, що має кулешу, та й коби її лиш мала! Вона нічого не має, бідна така, хто її візьме? Фудулиться, кажуть деякі жінки, що всяку роботу знає, але вже знає не знає, коби грунт! А в неї - дасть біг!.
Діалектична лексика у романі Марії Матіос “Михайлове чудо”