Відмінності між версіями «Пустеля»
(→Див. також) |
|||
| Рядок 78: | Рядок 78: | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] |
Поточна версія на 13:56, 1 січня 2014
Пусте́ля, -лі, ж. Пустыня.
Сучасні словники
- тип ландшафту, що характеризується рівнинною поверхнею, розрідженістю або абсолютною відсутністю флори, а з фауни присутні лише специфічні та притаманні лише їй види.
Кам'яниста пустеля — підвищене плато, часто з краями, що круто обриваються, покрите тонким шаром уламкового матеріалу, що утворюється за рахунок руйнування корінних порід.
Аркти́чна пусте́ля — природна зона, частина арктичного географічного поясу, басейну Північного Льодовитого океану. Це найпівнічніша із природних зон, характеризується арктичним кліматом. Простори покриті льодовиками, щебенем й уламками каменів.
- пустиня; (снігова, на Півночі) тундра; П. безлюддя, порожнеча.
- 1) територія з дуже посушливим (з фіз. та/або фізіол. сухістю) континентальним кліматом, дуже розрідженою рослинністю та часто з сильно засоленими ґрунтами;
2) зональний тип ландшафту із збіднілими фітоценозами, що сформувалися в умовах недостатньої вологи (суха, аридна П.) або тепла (холодна П.); розрізняють континентальні П. — Гобі, Такла-Макан та ін., розташовані у внутр. частинах материків, та приокеанічні, або прибережні, П. (Атакама, Наміб), звичайно розташовані вздовж зах. узбережжя материків;
3) геогр. зона, в якій ознаки аридності виражені найбільшою мірою, що призводить до спустелювання — повного руйнування біоти ландшафту, втрати екон. потенціалу, переходу в екстрааридний стан. Типові П. займають близько 23 % поверхні суходолу.
- Великий (зазвичай посушливий) простір із бідною рослинністю або позбавлений рослинності.
- Відлюдне місце, ненаселена або малонаселена місцевість.
- Великий (звич. посушливий) простір з бідною рослинністю або позбавлений рослинності. Велика.. площа в околиці Мемфіса; на заході вона переходить у справжню пустелю, піскувату, повиту сухим маревом, тремтячим від спеки (Леся Українка, II, 1951, 242); Го був страшний вітер-суховій.. Він мчав з пекучих піщаних пустель (Оксана Іваненко, Вел. очі, 1956, 111); Ми разом будемо змагатися і йти,.. Серед пустелі сад насаджувать зелений (Максим Рильський, I, 1960, 274); * У порівняннях. [Морж:] А в моїй душі, немов у пустелі, — і росинки немає... (Олександр Корнійчук, Чому посміх. зорі, 1958, 57);
- Відлюдне місце, ненаселена або малонаселена місцевість. Як живо у мою ти вкарбував уяву Смутного вигнання пустелю неласкаву, Похмурий неба схил, нетанучі сніги І коротко теплом розцвічені луги (Микола Зеров, Вибр., 1966, 391); — Мешканці кинулися в газосховища, в підвали, в льохи. Але було вже пізно. За добу місто стало пустелею (Олесь Донченко, II, 1956, 209).
Класифікація пустель
піщані — на рихлих відкладеннях древньоалювіальних рівнин;
лесові — на лесових відкладеннях підгірних рівнин;
суглинні — на слабокарбонатних покривних суглинках рівнин;
глинисті — на низькогір'ях, складених соленосними мергелями і глинами;
глинисті такирові — на підгірних рівнинах і в стародавніх дельтах річок;
галечні та піщано-галечні — на гіпсованих плато і підгірних рівнинах;
щебнисті гіпсовані — на плато і молодих підгірних рівнинах;
кам'янисті — на низькогір'ях та дрібносопковиках;
солончакові — в засолених пониженнях рельєфу і вздовж морського узбережжя.
Ілюстрації
|
|
|
|
|
|
Медіа
Див. також
- Сахара , матеріал з Вікіпедії
- Напівпустеля, матеріал з Вікіпедії
- Пісок, матеріал з Вікіпедії
- Сонора(пустеля), матеріали з Вікіпедії
