Відмінності між версіями «Яблуня»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Ілюстрації)
 
(не показані 18 проміжних версій ще одного учасника)
Рядок 4: Рядок 4:
 
Рід рослин — дрібних листяних дерев і чагарників родини розових.
 
Рід рослин — дрібних листяних дерев і чагарників родини розових.
 
Яблуня - найпоширеніша плодова культура в Україні. Це обумовлено сприятливими грунтово-кліматичними умовами для її вирощування, надзвичайної цінністю плодів і тривалим терміном їх зберігання.Свіжі яблука містять цукру (в основному легкозасвоювані глюкозу і фруктозу), органічні кислоти (яблучну, лимонну, винну), вітаміни (С, В1, В2, В6, В9, РР, Р), провітамін А (каротин), дубильні і пектинові речовини , ефірні олії, макро-і мікроелементи.
 
Яблуня - найпоширеніша плодова культура в Україні. Це обумовлено сприятливими грунтово-кліматичними умовами для її вирощування, надзвичайної цінністю плодів і тривалим терміном їх зберігання.Свіжі яблука містять цукру (в основному легкозасвоювані глюкозу і фруктозу), органічні кислоти (яблучну, лимонну, винну), вітаміни (С, В1, В2, В6, В9, РР, Р), провітамін А (каротин), дубильні і пектинові речовини , ефірні олії, макро-і мікроелементи.
 +
 +
 +
'''Я́БЛУНЯ''', і, жін. Садове й лісове фруктове дерево родини розових з плодами перев. кулястої форми. Серед двору гілляста яблуня стояла (Марко Вовчок, I, 1955, 259); Цвіли яблуні; тихе повітря дихало чудовими пахощами (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 27); Під склепінням черемхи й дикої яблуні глибоко дихало лісове джерело (Михайло Стельмах, II, 1962, 144).
 +
♦ Недалеко відкотиться яблучко (яблуко) від яблуні
 +
 +
== Цікаві факти ==
 +
 +
Найдавніші фрукти  — яблука  та груші. В  усі часи  люди цінували  фрукти. Ревниво  оберігались плодові насадження, а садівники вважались особливо обдарованими людьми. Ось декілька прикладів. Давньоримський поет Вергілій навчав своїх учнів не тільки віршоскладанню, але й догляду за плодовими деревами. В XVI ст. в деяких країнах людям, спійманим в рубці плодових дерев, відрубували праву руку. В 1636 році князь Август саксонський видав закон, за яким кожній парі наречених потрібно було посадити фруктове дерево. Відомостей,  які  точно  встановлюють  час  зародження культурних яблунь і груш, на жаль, не існує. На думку спеціалістів, турботу про яблуні і груші, як про культурні рослини, люди почали виявляти ще 5 тисяч років тому, в епоху неоліту. Цікаво, що на американському континенті до приходу туди європейців не знали культури яблуні та груші. Вони були завезені в Новий світ у XVIст.Садівництво на Русі, як і в Західній Європі, було пов’язано з діяльністю монастирів. В літописах, які збереглися, особливо  прославляється  яблуневий  сад  при  Києво-Печерському монастирі, закладений в дні князівства Ярослава Мудрого в 1051 році.У XV ст. яблуні і груші отримали широке розповсюдження і в більш північних районах Русі. За описаннями мандрівників,  які  відвідували  Велике  князівство  Московське  в XV ст., Москва була оточена садами, в яких росли яблуні, груші, вишні, сливи, смородина.При Петрі І приділялась велика увага озелененню нової столиці — Санкт-Петербурга. Закладались плодові розсадники  і,  перед  усім,  розсадники  культурних  сортів  яблуні  не тільки вітчизняного походження, але і виписаних із Західної Європи, а також із Швеції. Так було при заснуванні літнього саду  в  1705  році  і  при  організації  Аптекарського  саду  в 1714 році.Нині яблуні і груші поширені в усіх країнах помірних поясів північної і південної півкулі. Площа яблуневих і груше-вих садів у світі перевищує 4 мільйони гектар. Найбільші площі їх — у США, Росії, Україні, Німеччині, Канаді, Вели- кобританії, Франції, Італії.
  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
Рядок 10: Рядок 18:
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Яблуня.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Яблуня.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:280px-Яблоня_Lob.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:280px-Яблоня_Lob.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Яблучка.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Яблука.jpg|x140px]]
 
|}
 
|}
  
 
==Медіа==
 
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|6l9vrmHhsl4}}
 +
{{#ev:youtube|bIGXmFTLSLs}}
  
 
==Див. також==
 
==Див. також==
  
 
Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989.
 
Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989.
 +
 +
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 619.
  
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==

Поточна версія на 18:29, 20 грудня 2014

Я́блуня, -ні, ж. Яблоня. Яка щеп, така яблуня. Ном. № 7142. Ум. Я́блунька. Посажу коло хатини на спомин дружині і яблуньку, і грушечку. Шевч. 693.

Сучасні словники

Я́блуня (лат. Malus) — рід листопадних дерев і кущів сімейства Розові з кулеподібними солодкими чи кисло-солодкими плодами. Рід рослин — дрібних листяних дерев і чагарників родини розових. Яблуня - найпоширеніша плодова культура в Україні. Це обумовлено сприятливими грунтово-кліматичними умовами для її вирощування, надзвичайної цінністю плодів і тривалим терміном їх зберігання.Свіжі яблука містять цукру (в основному легкозасвоювані глюкозу і фруктозу), органічні кислоти (яблучну, лимонну, винну), вітаміни (С, В1, В2, В6, В9, РР, Р), провітамін А (каротин), дубильні і пектинові речовини , ефірні олії, макро-і мікроелементи.


Я́БЛУНЯ, і, жін. Садове й лісове фруктове дерево родини розових з плодами перев. кулястої форми. Серед двору гілляста яблуня стояла (Марко Вовчок, I, 1955, 259); Цвіли яблуні; тихе повітря дихало чудовими пахощами (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 27); Під склепінням черемхи й дикої яблуні глибоко дихало лісове джерело (Михайло Стельмах, II, 1962, 144). ♦ Недалеко відкотиться яблучко (яблуко) від яблуні

Цікаві факти

Найдавніші фрукти — яблука та груші. В усі часи люди цінували фрукти. Ревниво оберігались плодові насадження, а садівники вважались особливо обдарованими людьми. Ось декілька прикладів. Давньоримський поет Вергілій навчав своїх учнів не тільки віршоскладанню, але й догляду за плодовими деревами. В XVI ст. в деяких країнах людям, спійманим в рубці плодових дерев, відрубували праву руку. В 1636 році князь Август саксонський видав закон, за яким кожній парі наречених потрібно було посадити фруктове дерево. Відомостей, які точно встановлюють час зародження культурних яблунь і груш, на жаль, не існує. На думку спеціалістів, турботу про яблуні і груші, як про культурні рослини, люди почали виявляти ще 5 тисяч років тому, в епоху неоліту. Цікаво, що на американському континенті до приходу туди європейців не знали культури яблуні та груші. Вони були завезені в Новий світ у XVIст.Садівництво на Русі, як і в Західній Європі, було пов’язано з діяльністю монастирів. В літописах, які збереглися, особливо прославляється яблуневий сад при Києво-Печерському монастирі, закладений в дні князівства Ярослава Мудрого в 1051 році.У XV ст. яблуні і груші отримали широке розповсюдження і в більш північних районах Русі. За описаннями мандрівників, які відвідували Велике князівство Московське в XV ст., Москва була оточена садами, в яких росли яблуні, груші, вишні, сливи, смородина.При Петрі І приділялась велика увага озелененню нової столиці — Санкт-Петербурга. Закладались плодові розсадники і, перед усім, розсадники культурних сортів яблуні не тільки вітчизняного походження, але і виписаних із Західної Європи, а також із Швеції. Так було при заснуванні літнього саду в 1705 році і при організації Аптекарського саду в 1714 році.Нині яблуні і груші поширені в усіх країнах помірних поясів північної і південної півкулі. Площа яблуневих і груше-вих садів у світі перевищує 4 мільйони гектар. Найбільші площі їх — у США, Росії, Україні, Німеччині, Канаді, Вели- кобританії, Франції, Італії.

Ілюстрації

Яблуня.jpg 280px-Яблоня Lob.jpg Яблучка.jpg Яблука.jpg

Медіа

Див. також

Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 619.

Зовнішні посилання