Відмінності між версіями «Фудулитися»
(→Див. також) |
|||
(не показані 6 проміжних версій 2 учасників) | |||
Рядок 7: | Рядок 7: | ||
Поводитися гордовито, зарозуміло, пихато. || на кого. Ставитися до кого-небудь з презирством. | Поводитися гордовито, зарозуміло, пихато. || на кого. Ставитися до кого-небудь з презирством. | ||
− | + | [http://language.br.com.ua/фудулитися/'''Фудулитися'''], Фудулитися люся, лишся, недок., діал. Поводитися гордовито, зарозуміло, пихато. | |
— Фудулиться [Анна], кажуть деякі жінки, що всяку роботу знає (Коб., II, 1956, 142); // на кого. Ставитися до кого-небудь з презирством. Най би тато не фудулився на Григорія; | — Фудулиться [Анна], кажуть деякі жінки, що всяку роботу знає (Коб., II, 1956, 142); // на кого. Ставитися до кого-небудь з презирством. Най би тато не фудулився на Григорія; | ||
а то все на нього боком дивився, немов на гадину, а той і розлютився одного разу і вкусив (Коб., II, 1956, 29). | а то все на нього боком дивився, немов на гадину, а той і розлютився одного разу і вкусив (Коб., II, 1956, 29). | ||
[http://uk.worldwidedictionary.org/фудулитися'''Фудулитися'''], | [http://uk.worldwidedictionary.org/фудулитися'''Фудулитися'''], | ||
− | * фуду́литися– дієслово недоконаного виду | + | *фуду́литися– дієслово недоконаного виду |
(поводитися гордовито, пихато) | (поводитися гордовито, пихато) | ||
Рядок 19: | Рядок 19: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фудулитися.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фудулитис.jpg|x140px]] |
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:фуд.jpg|x140px]] | ||
|} | |} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
− | *[ http://ukrlit.kiev.ua/ukrayinska_literatura2/kobylyanska_olga/zemlya.228/?page=38 Дурна дівчина! Най богу дякує, що має кулешу, та й коби її лиш мала! Вона нічого не має, бідна така, хто її візьме? Фудулиться, кажуть деякі жінки, що всяку роботу знає, але вже знає не знає, коби грунт! А в неї - дасть біг! | + | *[http://ukrlit.kiev.ua/ukrayinska_literatura2/kobylyanska_olga/zemlya.228/?page=38] |
− | *[ http://referatfolder.org.ua/content.php?c=ukrainian_literature&id=871&s=6 фудулитися ] | + | Дурна дівчина! Най богу дякує, що має кулешу, та й коби її лиш мала! Вона нічого не має, бідна така, хто її візьме? Фудулиться, кажуть деякі жінки, що всяку роботу знає, але вже знає не знає, коби грунт! А в неї - дасть біг!. |
− | + | *[http://referatfolder.org.ua/content.php?c=ukrainian_literature&id=871&s=6 фудулитися] | |
+ | Діалектична лексика у романі Марії Матіос “Михайлове чудо” | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] |
Поточна версія на 21:44, 1 січня 2014
Фудулитися, -люся, -лишся, гл. Быть надменнымъ, высокомѣрнымъ, гордиться, чваниться. Желех.
Сучасні словники
- фудулитися
-люся, -лишся, недок., діал. Поводитися гордовито, зарозуміло, пихато. || на кого. Ставитися до кого-небудь з презирством.
Фудулитися, Фудулитися люся, лишся, недок., діал. Поводитися гордовито, зарозуміло, пихато. — Фудулиться [Анна], кажуть деякі жінки, що всяку роботу знає (Коб., II, 1956, 142); // на кого. Ставитися до кого-небудь з презирством. Най би тато не фудулився на Григорія; а то все на нього боком дивився, немов на гадину, а той і розлютився одного разу і вкусив (Коб., II, 1956, 29).
- фуду́литися– дієслово недоконаного виду
(поводитися гордовито, пихато)
Ілюстрації
Див. також
Дурна дівчина! Най богу дякує, що має кулешу, та й коби її лиш мала! Вона нічого не має, бідна така, хто її візьме? Фудулиться, кажуть деякі жінки, що всяку роботу знає, але вже знає не знає, коби грунт! А в неї - дасть біг!.
Діалектична лексика у романі Марії Матіос “Михайлове чудо”