Відмінності між версіями «Вовчуга»
(Створена сторінка: '''Вовчуга, -ги, '''''ж. ''Раст. a) Geranium pratense L. '''= Вовчі лапки. '''ЗЮЗО. І. 124. б) Geranium palustre L. ЗЮЗО. І. 124...) |
(→Зовнішні посилання) |
||
(не показано 4 проміжні версії ще одного учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Вовчуга, -ги, '''''ж. ''Раст. a) Geranium pratense L. '''= Вовчі лапки. '''ЗЮЗО. І. 124. б) Geranium palustre L. ЗЮЗО. І. 124. | '''Вовчуга, -ги, '''''ж. ''Раст. a) Geranium pratense L. '''= Вовчі лапки. '''ЗЮЗО. І. 124. б) Geranium palustre L. ЗЮЗО. І. 124. | ||
[[Категорія:Во]] | [[Категорія:Во]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | |||
+ | ВОВЧУ́Г, а ч. (Ononis, L.). Вид багаторічних трав'яних або напівчагарникових рослин родини бобових. Тут [у Хомутівському степу] в рослинному покриві переважають: типчак борозенчастий.., костриця лучна.., вовчуг польовий (Український ботанічний журнал, XIII, 2, 29). | ||
+ | |||
+ | |||
+ | '''Вовчуга''' — рід рослин родини бобових підродини метеликових, — багаторічних трав, чагарничків і чагарників. Деякі види є злісними бур'янами, здатними зупинити борону при боронуванні. Природно поширені в Європі. У фітотерапії вовчуг використовується для лікування проблем сечового міхура і нирок і як сечогінне. | ||
+ | |||
+ | Біологічна класифікаціяредагувати | ||
+ | |||
+ | Царство: Рослини (Plantae) | ||
+ | |||
+ | Клада: Судинні рослини (Tracheophyta) | ||
+ | |||
+ | Клада: Покритонасінні (Angiosperms) | ||
+ | |||
+ | Клада: Евдикоти (Eudicots) | ||
+ | |||
+ | Клада: Розиди (Rosids) | ||
+ | |||
+ | Порядок: Бобовоцвіті (Fabales) | ||
+ | |||
+ | Родина: Бобові (Fabaceae) | ||
+ | |||
+ | Триба: Trifolieae | ||
+ | |||
+ | Рід: Вовчуг (Ononis) | ||
+ | L. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | '''ВОВЧУГA''' — рід багаторічних трав’янистих рослин родини бобових . Відомо 70 видів, 6 із них ростуть у країнах СНД та Україні. Офіцинальним є найбільш поширений вид — В. польовий — Ononis arensis L.; нар. назви — бичача трава, шовкова трава. Росте в лісовій та лісостеповій зонах європейської частини СНД, в Україні, на Кавказі, Алтаї. Культивується. Багаторічна трав’яниста рослина з коротким, багатоголовим темно-бурим кореневищем і стрижневим коренем, внизу розгалуженим. Стебла розгалужені, опушені, гілки часто закінчуються колючками. Нижні та середні стеблові листки трійчасті, верхні — прості, листочки овальні з гострозубчастими краями, з обох боків залозистоопушені, пахучі. Характерні великі парні прилистки, широкояйцеподібні, стеблооб’ємні, однакові з черешками, приросли до них. Квітки рожеві по дві на коротких квітконіжках, у пазухах листків утворюють на кінцях стебел і бокових гілок густі колосоподібні суцвіття. Плід — біб, коротший за зубці, широкояйцеподібний, опушений з 2–4 насінинами. Цвіте у червні–серпні. Росте на луках, серед кущів, на берегах річок. | ||
+ | |||
+ | Офіційною сировиною є корені В.п. — Radices Ononidis. Корені викопують восени, швидко відмивають від землі холодною водою, сушать на відкритому повітрі чи в сушарках при температурі 40–45 °С; довгі корені розрізають на шматки. | ||
+ | |||
+ | Корені містять ізофлавоноїди (1,5–2,5%): формононетин, ононін, оногенін, 7-глюкозид оногеніну (онозид), оноспін, трифоліризин, ефірну олію, яка легко осмолюється, дубильні речовини; тритерпеновий спирт оноцерин. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | Препарат Флаванобол виявляє анаболітичну дію. Відвар і настойка з коренів В.п. мають сечогінні, кровоспинні, протизапальні, проносні, гіпотензивні, кардіотонічні властивості, підвищують тонус і знижують перистальтику кишечнику. В експерименті виявлено гепатопротекторні властивості фенольних сполук і антиоксидантну та протипухлинну активність екстракту. У медицині призначають при геморої, хронічних запорах, тріщинах заднього проходу, запаленнях сечового міхура і нирок, нирковокам’яній хворобі, при маткових кровотечах різного походження (особливо в клімактеричний період) та при подагрі. Крім цього, використовують для активування дії залоз внутрішньої секреції, поліпшення обміну речовин при фурункульозі й висипах на тілі, радикуліті та епілепсії, а також використовують (зовнішньо) при хворобах шкіри. Забарвлює тканини в різні відтінки жовто-зеленого кольору. Медонос. | ||
+ | |||
+ | У країнах Західної Європи (Болгарія, Угорщина, Словаччина, Німеччина, Швейцарія та ін.) використовують корені В. колючого — O. spinosa L., які є компонентом офіцинальних діуретичних чаїв і галенових препаратів. | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:vovchuga291122.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:vovchuga2911223.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:vovchug29112234.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:vovchuga291122345.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 713. | ||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B2%D1%87%D1%83%D0%B3 | ||
+ | |||
+ | https://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/1781/vovchug | ||
+ | |||
+ | http://sum.in.ua/p/1/713/1 | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет образотворчого мистецтва і дизайну]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2022 року]] |
Поточна версія на 19:07, 10 грудня 2022
Вовчуга, -ги, ж. Раст. a) Geranium pratense L. = Вовчі лапки. ЗЮЗО. І. 124. б) Geranium palustre L. ЗЮЗО. І. 124.
Сучасні словники
ВОВЧУ́Г, а ч. (Ononis, L.). Вид багаторічних трав'яних або напівчагарникових рослин родини бобових. Тут [у Хомутівському степу] в рослинному покриві переважають: типчак борозенчастий.., костриця лучна.., вовчуг польовий (Український ботанічний журнал, XIII, 2, 29).
Вовчуга — рід рослин родини бобових підродини метеликових, — багаторічних трав, чагарничків і чагарників. Деякі види є злісними бур'янами, здатними зупинити борону при боронуванні. Природно поширені в Європі. У фітотерапії вовчуг використовується для лікування проблем сечового міхура і нирок і як сечогінне.
Біологічна класифікаціяредагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)
Родина: Бобові (Fabaceae)
Триба: Trifolieae
Рід: Вовчуг (Ononis) L.
ВОВЧУГA — рід багаторічних трав’янистих рослин родини бобових . Відомо 70 видів, 6 із них ростуть у країнах СНД та Україні. Офіцинальним є найбільш поширений вид — В. польовий — Ononis arensis L.; нар. назви — бичача трава, шовкова трава. Росте в лісовій та лісостеповій зонах європейської частини СНД, в Україні, на Кавказі, Алтаї. Культивується. Багаторічна трав’яниста рослина з коротким, багатоголовим темно-бурим кореневищем і стрижневим коренем, внизу розгалуженим. Стебла розгалужені, опушені, гілки часто закінчуються колючками. Нижні та середні стеблові листки трійчасті, верхні — прості, листочки овальні з гострозубчастими краями, з обох боків залозистоопушені, пахучі. Характерні великі парні прилистки, широкояйцеподібні, стеблооб’ємні, однакові з черешками, приросли до них. Квітки рожеві по дві на коротких квітконіжках, у пазухах листків утворюють на кінцях стебел і бокових гілок густі колосоподібні суцвіття. Плід — біб, коротший за зубці, широкояйцеподібний, опушений з 2–4 насінинами. Цвіте у червні–серпні. Росте на луках, серед кущів, на берегах річок.
Офіційною сировиною є корені В.п. — Radices Ononidis. Корені викопують восени, швидко відмивають від землі холодною водою, сушать на відкритому повітрі чи в сушарках при температурі 40–45 °С; довгі корені розрізають на шматки.
Корені містять ізофлавоноїди (1,5–2,5%): формононетин, ононін, оногенін, 7-глюкозид оногеніну (онозид), оноспін, трифоліризин, ефірну олію, яка легко осмолюється, дубильні речовини; тритерпеновий спирт оноцерин.
Препарат Флаванобол виявляє анаболітичну дію. Відвар і настойка з коренів В.п. мають сечогінні, кровоспинні, протизапальні, проносні, гіпотензивні, кардіотонічні властивості, підвищують тонус і знижують перистальтику кишечнику. В експерименті виявлено гепатопротекторні властивості фенольних сполук і антиоксидантну та протипухлинну активність екстракту. У медицині призначають при геморої, хронічних запорах, тріщинах заднього проходу, запаленнях сечового міхура і нирок, нирковокам’яній хворобі, при маткових кровотечах різного походження (особливо в клімактеричний період) та при подагрі. Крім цього, використовують для активування дії залоз внутрішньої секреції, поліпшення обміну речовин при фурункульозі й висипах на тілі, радикуліті та епілепсії, а також використовують (зовнішньо) при хворобах шкіри. Забарвлює тканини в різні відтінки жовто-зеленого кольору. Медонос.
У країнах Західної Європи (Болгарія, Угорщина, Словаччина, Німеччина, Швейцарія та ін.) використовують корені В. колючого — O. spinosa L., які є компонентом офіцинальних діуретичних чаїв і галенових препаратів.
Ілюстрації
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 713.
Зовнішні посилання
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B2%D1%87%D1%83%D0%B3