Відмінності між версіями «Бобок»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(→‎Ілюстрації)
 
(не показані 7 проміжних версій 3 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
 +
== '''Бобок, -бка,''' ''м.'' Ум. отъ '''біб.''' ==
  
−
'''« Бобок »''' - фантастичне оповідання Федора Достоєвського , опублікований у складі « Щоденника письменника» в 1873 році , Громадянин , 5 лютого , № 6 .
+
[[Категорія:Бо]]
−
 
+
<br />
−
'''Історія виникнення'''
+
−
Ідея розповіді виникла у Достоєвського в січні 1873 . З початку січня письменник редагував газету - журнал В. П. Мещерського «Громадянин» , де друкувалися перші глави « Щоденника письменника» , робота над « Щоденником » почалася ще в грудні 1872 . 14 січня ліберальній газеті «Голос» (№ 14 ) з'явився відгук на перші випуски «Щоденника письменника» , написаний журналістом Л. К. Панютин ( 1831-1882 ) , який писав під псевдонімом Ніл Адмірарі . У замітці Панютина Достоєвський був зачеплений наступним грубим пасажем : «" Щоденник письменника " <...> нагадує відомі записки , що закінчуються вигуком : " А все-таки у алжирського бея на носі шишка ! " Досить поглянути на портрет автора" Щоденника письменника " , виставлений в нині в Академії мистецтв , щоб відчути до пана Достоєвському ту саму " жалісливість ", над якою він так недоречно глумиться у своєму журналі. Це портрет людини , стомленого тяжкою недугою ».
+
−
 
+
−
Достоєвський вустами героя « Бобка » відповів журналісту наступним чином: «Я не ображаюся , я людина боязкий ; але , проте ж , от мене і божевільним зробили. Списав з мене живописець портрет з випадковості : "Все-таки ти , каже , літератор " . Я дався , він і виставив . Читаю: " Ідіть дивитися на це хворобливе , близьке до божевілля обличчя". Воно нехай , але ж як же , однак , так прямо у пресі ? У пресі треба все благородне ; ідеалів треба , а тут ... »В кінці розповіді портрет Достоєвського згадується ще раз : « знесена в " Громадянин" , там одного редактора портрет теж виставили ». Але Достоєвський не обмежився докорами на нетактовність журналіста . Він вирішив використовувати своє « божевілля» в якості літературного прийому і написав оповідання від імені спившегося майже до білої гарячки журналіста , який страждає галюцинаціями.
+
−
 
+
−
'''Сюжет оповідання'''
+
−
Спившийся літератор зауважує , що з ним відбувається щось дивне: змінюється характер , манера мови , болить голова , він починає «бачити і чути дивні речі. Не те щоб голоси , а так наче хто поруч : " Бобок , Бобок , Бобок ! " » ( Розповідь ведеться від першої особи ) . У пошуках розваги він потрапив на похорон до далекому родичу . Поки в церкві йшло відспівування , герой загорнув у ресторанчик , де за звичаєм випив. Потім він знову повернувся на цвинтар і допоміг нести труну. Після похорону герой не поїхав « з гордості » на поминки разом з усіма , а залишився на кладовищі , сів на пам'ятник , задумався , потім приліг і забувся . Через деякий час він почав виразно розрізняти голосу. Спочатку він не надав цьому значення , а після прислухався і зрозумів , що голоси виходили з загробного світу .
+
−
 
+
−
Голоси були приглушені , «начебто роти були закриті подушками ». Герой остаточно прокинувся і став уважно вслухатися в розмови . Всі наступне оповідання становлять спори мерців один з одним. Так тривало до тих пір , поки літератор НЕ чхнув . Після цього на кладовищі все замовкло , а головний діючий персонаж відправився додому в роздумах про почуте , вирішивши провідати як-небудь інший цвинтар і послухати бесіди інших небіжчиків.
+
−
 
+
−
З розмов трупів між собою герой дізнався , що через кілька днів після «попередньої смерті» до мерців повертається якусь подобу свідомості , нюху , мови , але до цього часу тіло повинно « вилежатися ». Настає нетривалий час (два- три місяці) , коли людина (точніше , його останки ) може востаннє дати заключну самооцінку власної життєдіяльності перед тим , як остаточно піти у небуття. В оповіданні рефреном згадується розкладається труп , який здатний видавати лише безглузді булькающие звуки « Бобок , Бобок , Бобок ». Це апофеоз деградації.
+
−
 
+
−
'''Відгуки критиків'''
+
−
Сучасники не оцінили « цвинтарного » гумору письменника. Критика відгукнулася про твір як про беззмістовному і патологічному начерку , тим самим підтримавши скандальне думку Льва Панютина про « ненормальність» Достоєвського. Журнал «Дело» у своєму « журнальному огляді» відгукнувся таким чином : «... пан Достоєвський оповідає , як на цвинтарі він підслухав розмови похованих вже небіжчиків , як ці розкладаються трупи пліткують , висловлюються в любові і т. д. Покладемо , що всі це фантастичні розповіді , але самий вже вибір таких сюжетів справляє на читача хворобливе враження і змушує підозрювати , що у автора щось негаразд у верхньому поверсі »(1873 , № 12 . С. 102 ; див. також : « Іскра » , 1873 , 14 березня № 12 - віршований фейлетон Д. Д. Мінаєва « Кому на Русі жити добре »).
+
−
 
+
−
У XX сторіччі твір був заново прочитано , і « гротескно - сатиричний шедевр письменника був оцінений по достоїнству ». Андрій Білий , Л. П. Гроссман , К. В. Мочульський , В. В. Вересаєв інтерпретували твір у символічному аспекті . М. М. Бахтін у книзі «Проблеми поетики Достоєвського » для характеристики жанрового своєрідності « Бобка » вводить нове поняття « меніпея » , - різновид серйозно - сміхової жанру , яка сходить до Фенелоном , Фонтенеля , Буало , Гофману , Вольтеру , Дідро і Гете. За вказівкою Бахтіна , жанр розмов у царстві мертвих був розвинений в російській літературі XVIII століття. Достоєвський надав цьому жанру нові сили: «Навряд чи ми помилимося , якщо скажемо , що" Бобок " за своєю глибиною і сміливості - одна з найбільших Меніппа у всій світовій літературі » , - пише М. М. Бахтін .
+
−
 
+
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:480px-Vasily_Perov_-_Портрет_Ф.М.Достоевского_-_Google_Art_Project.jpg|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:220px-Heaps of beans.jpg]]
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1350047947_fedor-dostoevskiy-bobok.jpg|x140px]]
+
 
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:13654968ааааа26_350.jpg|x140px]]
+
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
 
|}
 
|}
 +
<big>* Біб — тип плоду рослин, одногніздий, утворений одним плодолистком, розкривається від вершка до основи по черевному і спинному швах. Насінин кілька або багато (рідко одна), прикріплені вздовж черевного шва. Характерний для рослин роду бобових.
 +
* Часто боби неправильно називають стручками. Стручок — це сухий розкривний плід, утворений двома плодолистками, розкривається по двох стулках (наприклад у зубниці бульбистої).
 +
* Боби є геліотропними рослинами, їх листя вдень повертається за Сонцем, а вночі скручується і "спить" у складеному стані.</big>
 +
<br />
  
−
==Медіа==
+
<big>'''Боби є однією з найдавніших рослин, що культивуються людьми. Біб звичайний, що також називається кінським, в своєму дикому вигляді має розмір з малий ніготь, і збирався в Афганістані і передгір'ях Гімалаїв.'''</big>
−
 
+
−
==Див. також==
+
  
−
==Джерела та література==
+
<br />
 +
''''' * Однорічна городня рослина, що має в стручках поживні плоди. Ці похилі спадисті гори.. засіяні житом, ячменем, вівсом, засаджені бобом та картоплею (Н.-Лев., IІ, 1956, 396); На Україні поширені найбільше такі зернобобові культури, як горох, вика.., кінські боби, пут (Колг. Укр., 5, 1961, 45).
 +
 +
* Плоди цієї рослини. Вона [худоба] першою мусила скоштувати голубці, сливи, біб (Коцюб., II, 1955, 335); В сінях у мішку кукурудза, трохи бобів (Чаб., Балкан. весна, 1960, 18); Сухі боби мають 25 процентів перетравного білка (Наука.., 1, 1957, 11): * Образно. - Тупі [на барикадах] залізним бобом частують (Фр., VI, 1951, 338); * У порівн. - А в мене є перша картопелька, ще дрібна вона, як біб (Стельмах, I, 1962, 524).
 +
 +
* Дрібний плід, стручок деяких городніх і польових культур з родини бобових. Ручне обривання бобів - найбільш трудомістке, робота при збиранні арахісу (Ол. та ефір. культ., 1956, 211).'''''
  
−
==Зовнішні посилання==
 
  
−
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
+
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
 +
[[Категорія:Слова 2019 року]]

Поточна версія на 01:29, 16 листопада 2019

Бобок, -бка, м. Ум. отъ біб.


Ілюстрації

220px-Heaps of beans.jpg

* Біб — тип плоду рослин, одногніздий, утворений одним плодолистком, розкривається від вершка до основи по черевному і спинному швах. Насінин кілька або багато (рідко одна), прикріплені вздовж черевного шва. Характерний для рослин роду бобових.

  • Часто боби неправильно називають стручками. Стручок — це сухий розкривний плід, утворений двома плодолистками, розкривається по двох стулках (наприклад у зубниці бульбистої).
  • Боби є геліотропними рослинами, їх листя вдень повертається за Сонцем, а вночі скручується і "спить" у складеному стані.


Боби є однією з найдавніших рослин, що культивуються людьми. Біб звичайний, що також називається кінським, в своєму дикому вигляді має розмір з малий ніготь, і збирався в Афганістані і передгір'ях Гімалаїв.


* Однорічна городня рослина, що має в стручках поживні плоди. Ці похилі спадисті гори.. засіяні житом, ячменем, вівсом, засаджені бобом та картоплею (Н.-Лев., IІ, 1956, 396); На Україні поширені найбільше такі зернобобові культури, як горох, вика.., кінські боби, пут (Колг. Укр., 5, 1961, 45).

  • Плоди цієї рослини. Вона [худоба] першою мусила скоштувати голубці, сливи, біб (Коцюб., II, 1955, 335); В сінях у мішку кукурудза, трохи бобів (Чаб., Балкан. весна, 1960, 18); Сухі боби мають 25 процентів перетравного білка (Наука.., 1, 1957, 11): * Образно. - Тупі [на барикадах] залізним бобом частують (Фр., VI, 1951, 338); * У порівн. - А в мене є перша картопелька, ще дрібна вона, як біб (Стельмах, I, 1962, 524).
  • Дрібний плід, стручок деяких городніх і польових культур з родини бобових. Ручне обривання бобів - найбільш трудомістке, робота при збиранні арахісу (Ол. та ефір. культ., 1956, 211).
Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Бобок&oldid=279605