Відмінності між версіями «Квартира»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
([ http://language.br.com.ua/%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%B0/ Словник української мови])
([ http://www.r2u.org.ua/s?w=%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%B0&scope=ukr&dicts=all&highlight=on Російсько-українські словники])
 
(не показано 6 проміжних версій цього учасника)
Рядок 59: Рядок 59:
 
Расквартировать — разместить по квартирам 3.  
 
Расквартировать — разместить по квартирам 3.  
 
|| Ср. бивак, этап.
 
|| Ср. бивак, этап.
===[ http://tlumach.com.ua/orfografichnyy_slovnyk_ukrajinskoji_movy/page/kvartyra.69195/  ТЛУМАЧ]===
+
===[http://tlumach.com.ua/orfografichnyy_slovnyk_ukrajinskoji_movy/page/kvartyra.69195/  ТЛУМАЧ]===
 
КВАРТИРА (відокремлена частина житлового будинку) помешкання, хата, оселя, (розкішна) хороми.  
 
КВАРТИРА (відокремлена частина житлового будинку) помешкання, хата, оселя, (розкішна) хороми.  
 
КВАРТИРАНТ (хто винаймає квартиру) мешканець, пожилець.  
 
КВАРТИРАНТ (хто винаймає квартиру) мешканець, пожилець.  
Рядок 67: Рядок 67:
 
КВАРТИРАНТ мешканець, пожилець, р. постоялець, комірник, сов. квартиронаймач.  
 
КВАРТИРАНТ мешканець, пожилець, р. постоялець, комірник, сов. квартиронаймач.  
 
КВАРТИРА (нім.) 1. Окрема житлова чарунка з житловими кімнатами і підсобними приміщеннями, яка є частиною у великого будинку …  
 
КВАРТИРА (нім.) 1. Окрема житлова чарунка з житловими кімнатами і підсобними приміщеннями, яка є частиною у великого будинку …  
КВАРТИРА З УСІМА ЗРУЧНОСТЯМИ Квартира з усіма вигодами  
+
КВАРТИРА З УСІМА ЗРУЧНОСТЯМИ Квартира з усіма вигодами
===[ http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%B0 Матеріал з Вікіпедії]===
+
 
 +
===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%B0 Матеріал з Вікіпедії]===
 
Квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання.
 
Квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання.
 
Кварти́ра — сукупність житлових та допоміжних приміщень, які мають окремий вихід на сходову клітку, коридор або в двір.
 
Кварти́ра — сукупність житлових та допоміжних приміщень, які мають окремий вихід на сходову клітку, коридор або в двір.
Рядок 80: Рядок 81:
 
До житлової площі гуртожитків включається площа житлових кімнат (загальних кімнат та спалень); кімнат для відпочинку та позакласних занять дитячих будинків, будинків-інтернатів для громадян похилого віку та інвалідів (дорослих і дітей), шкіл-інтернатів.
 
До житлової площі гуртожитків включається площа житлових кімнат (загальних кімнат та спалень); кімнат для відпочинку та позакласних занять дитячих будинків, будинків-інтернатів для громадян похилого віку та інвалідів (дорослих і дітей), шкіл-інтернатів.
 
Підсобні приміщення — це приміщення кухні, ванної кімнати чи душової, санвузла, квартирного коридору чи передпокою, вбудованих у квартирі кладових чи шаф.[4]
 
Підсобні приміщення — це приміщення кухні, ванної кімнати чи душової, санвузла, квартирного коридору чи передпокою, вбудованих у квартирі кладових чи шаф.[4]
===[ http://rhymester.org/ua/index.php?q=%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%B0 Онлайн словник українських рим]
+
===[http://rhymester.org/ua/index.php?q=%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%B0 Онлайн словник українських рим]===
 
Рими до слова "квартира"
 
Рими до слова "квартира"
 +
 +
 
дезертира
 
дезертира
 
мортира
 
мортира
Рядок 111: Рядок 114:
  
 
==Іноземні словники==
 
==Іноземні словники==
===[ http://www.r2u.org.ua/s?w=%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%B0&scope=ukr&dicts=all&highlight=on Російсько-українські словники] ===
+
===[http://www.r2u.org.ua/s?w=%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%B0&scope=ukr&dicts=all&highlight=on Російсько-українські словники] ===
 +
 
 
Кварти́ра –  
 
Кварти́ра –  
 +
 +
 
1) см. Жили́ще;  
 
1) см. Жили́ще;  
 +
 +
 
2) (нанятое помещение) кварти́ра, квати́ра, (зап.) поме́шкання (ср. р.), мешка́ння, (помещение) примі́щення. [Що ж ви, па́нно, в квати́рі живете́, а гро́шей не пла́тите вже дру́гий мі́сяць? (Грінч.). Вступи́в до своє́ї мале́нької квати́ри (Крим.). Перені́сся на и́нше поме́шкання, наня́в два поко́ї ку́хнею (Франко). І наняли́ собі́ таке́ мешка́ння, щоб так як слід при́ятелів прийма́ти (Куліш)].  
 
2) (нанятое помещение) кварти́ра, квати́ра, (зап.) поме́шкання (ср. р.), мешка́ння, (помещение) примі́щення. [Що ж ви, па́нно, в квати́рі живете́, а гро́шей не пла́тите вже дру́гий мі́сяць? (Грінч.). Вступи́в до своє́ї мале́нької квати́ри (Крим.). Перені́сся на и́нше поме́шкання, наня́в два поко́ї ку́хнею (Франко). І наняли́ собі́ таке́ мешка́ння, щоб так як слід при́ятелів прийма́ти (Куліш)].  
 +
 
• -ра с пансионом – кварти́ра з уде́ржанням, з харча́ми (харче́ю), (одна комната) ста́нція. [У тіє́ї Пйотро́вої поста́вила Анто́ся на ста́нцію (Свидн.). Приї́хали до Ки́їва, ста́ли на ста́нції (Н.-Лев.)].  
 
• -ра с пансионом – кварти́ра з уде́ржанням, з харча́ми (харче́ю), (одна комната) ста́нція. [У тіє́ї Пйотро́вої поста́вила Анто́ся на ста́нцію (Свидн.). Приї́хали до Ки́їва, ста́ли на ста́нції (Н.-Лев.)].  
 +
 
• Общая -ра (общежитие) – житлогурто́к (-тка́), житлогу́рт (-ту), гурто́жит (-ту), гурто́житок (-тка).  
 
• Общая -ра (общежитие) – житлогурто́к (-тка́), житлогу́рт (-ту), гурто́жит (-ту), гурто́житок (-тка).  
 +
 
• Снимать, снять -ру – найма́ти, на(й)ня́ти, винайма́ти, ви́найняти кварти́ру (помешка́ння), закватирува́ти, заме́шкати, ста́ти на кварти́ру де, у ко́го. [Закватирува́в у попа́ (Кон.)].  
 
• Снимать, снять -ру – найма́ти, на(й)ня́ти, винайма́ти, ви́найняти кварти́ру (помешка́ння), закватирува́ти, заме́шкати, ста́ти на кварти́ру де, у ко́го. [Закватирува́в у попа́ (Кон.)].  
 +
 
• Расположиться на -ры (о войске) – посто́єм ста́ти, закватирува́ти де.  
 
• Расположиться на -ры (о войске) – посто́єм ста́ти, закватирува́ти де.  
 +
 
• Сдать -ру кому – наня́ти кварти́ру (поме́шкання, мешка́ння) кому́, пусти́ти (при(й)ня́ти) на кварти́ру (в комі́рне) кого́.  
 
• Сдать -ру кому – наня́ти кварти́ру (поме́шкання, мешка́ння) кому́, пусти́ти (при(й)ня́ти) на кварти́ру (в комі́рне) кого́.  
 +
 
• Сдать -ру кому в своём помещении – пусти́ти (при(й)ня́ти) до се́бе в комі́рне (в сусі́ди) кого́, (с пансионом) узя́ти кого́ на ста́нцію (на кварти́ру з уде́ржанням).  
 
• Сдать -ру кому в своём помещении – пусти́ти (при(й)ня́ти) до се́бе в комі́рне (в сусі́ди) кого́, (с пансионом) узя́ти кого́ на ста́нцію (на кварти́ру з уде́ржанням).  
 +
 
• Очистить -ру – звільни́ти кварти́ру (поме́шкання, примі́щення).  
 
• Очистить -ру – звільни́ти кварти́ру (поме́шкання, примі́щення).  
 +
 
• Переменить -ру – перейти́ на и́ншу кварти́ру (в и́нше поме́шкання).  
 
• Переменить -ру – перейти́ на и́ншу кварти́ру (в и́нше поме́шкання).  
 +
 
• Отдаётся меблированная -ра – найма́ється кварти́ра (поме́шкання, примі́щення) з ме́блями (умебльо́вана кварти́ра, -не поме́шкання).  
 
• Отдаётся меблированная -ра – найма́ється кварти́ра (поме́шкання, примі́щення) з ме́блями (умебльо́вана кварти́ра, -не поме́шкання).  
 +
 
• Временная -ра – тимчасо́ва, кварти́ра, -ве поме́шкання.  
 
• Временная -ра – тимчасо́ва, кварти́ра, -ве поме́шкання.  
 +
 
• Жить в наёмной -ре – жи́ти (ме́шкати) в на́йманій кварти́рі (поме́шканні), жи́ти в комі́рнім, у сусі́дах.  
 
• Жить в наёмной -ре – жи́ти (ме́шкати) в на́йманій кварти́рі (поме́шканні), жи́ти в комі́рнім, у сусі́дах.  
 +
 
• Совместная -ра – спі́льна кварти́ра (поме́шкання).  
 
• Совместная -ра – спі́льна кварти́ра (поме́шкання).  
 +
 
• Жить в совместной -ре – жи́ти (ме́шкати) спі́льно з ким, у поспо́лі. [Ще й нажила́ся в комі́рнім: ви́кидав Тимо́ха з подві́р’я, і вона́ найняла́ собі́ хати́ну в поспо́лі, так і жила́ (Свидн.)].  
 
• Жить в совместной -ре – жи́ти (ме́шкати) спі́льно з ким, у поспо́лі. [Ще й нажила́ся в комі́рнім: ви́кидав Тимо́ха з подві́р’я, і вона́ найняла́ собі́ хати́ну в поспо́лі, так і жила́ (Свидн.)].  
 +
 
• Главная -ра, воен. – головна́ кварти́ра.  
 
• Главная -ра, воен. – головна́ кварти́ра.  
 +
 
• Стоять на зимних -рах (о войске) – стоя́ти на зимови́х кварти́рах, зимува́ти.
 
• Стоять на зимних -рах (о войске) – стоя́ти на зимови́х кварти́рах, зимува́ти.
 +
 +
 
Ко́мната –  
 
Ко́мната –  
 +
 +
 
1) кімна́та, ха́та (мн. хати́, хат). [У нас одна́ гру́ба на три ха́ті (Звин.). О́нде-ж і вони́, ті лю́ди: сидя́ть у тре́тій клу́бній ха́ті (Р. Край)].  
 
1) кімна́та, ха́та (мн. хати́, хат). [У нас одна́ гру́ба на три ха́ті (Звин.). О́нде-ж і вони́, ті лю́ди: сидя́ть у тре́тій клу́бній ха́ті (Р. Край)].  
 +
 
• В доме всего сорок -нат жилых и служебных – в буди́нку всіх со́рок житлови́х і службо́вих хат.  
 
• В доме всего сорок -нат жилых и служебных – в буди́нку всіх со́рок житлови́х і службо́вих хат.  
 +
 
• Квартира о двух -тах (из двух -нат) с кухней – кварти́ра на (диал. про) дві ха́ти[і] з пека́рнею (ку́хнею).  
 
• Квартира о двух -тах (из двух -нат) с кухней – кварти́ра на (диал. про) дві ха́ти[і] з пека́рнею (ку́хнею).  
 +
 
• Учреждение помещается, в двенадцати -тах – інститу́ція розташо́вана в дванадцятьо́х кімна́тах.  
 
• Учреждение помещается, в двенадцати -тах – інститу́ція розташо́вана в дванадцятьо́х кімна́тах.  
 +
 
• Секретарь находится (помещается) в седьмой -те – секрета́р пробува́є в сьо́мій кімна́ті.  
 
• Секретарь находится (помещается) в седьмой -те – секрета́р пробува́є в сьо́мій кімна́ті.  
 +
 
• Отдельная -та – окре́ма кімна́та;  
 
• Отдельная -та – окре́ма кімна́та;  
 +
 +
 
2) (горница, покой) кімна́та, го́рниця, світли́ця, (побольше) покі́й (-ко́ю), ум. кімна́тка, кімна́точка, го́рничка, світли́чка, сві́тлочка, (ласкат.) сві́тлонька, поко́їк (-ка). [Поста́влю ха́ту і кімна́ту (Шевч.). А йді́ть-но, дя́дьку, вас у го́рниці кли́чуть ба́тюшка (Київщ.). В півні́чній столи́ці, в розкі́шній світли́ці на лі́жку лежи́ть бюрокра́т (Самійл.). Та привели́ Бондарі́вну в поко́ї висо́кі (Пісня)].  
 
2) (горница, покой) кімна́та, го́рниця, світли́ця, (побольше) покі́й (-ко́ю), ум. кімна́тка, кімна́точка, го́рничка, світли́чка, сві́тлочка, (ласкат.) сві́тлонька, поко́їк (-ка). [Поста́влю ха́ту і кімна́ту (Шевч.). А йді́ть-но, дя́дьку, вас у го́рниці кли́чуть ба́тюшка (Київщ.). В півні́чній столи́ці, в розкі́шній світли́ці на лі́жку лежи́ть бюрокра́т (Самійл.). Та привели́ Бондарі́вну в поко́ї висо́кі (Пісня)].  
 +
 
• Верхние, нижние -ты – горі́шні, до́лішні кімна́ти.  
 
• Верхние, нижние -ты – горі́шні, до́лішні кімна́ти.  
 +
 
• Гостинная -та – віта́льня.  
 
• Гостинная -та – віта́льня.  
 +
 
• Классная -та – кла́сна кімна́та, кла́с (-су).  
 
• Классная -та – кла́сна кімна́та, кла́с (-су).  
 +
 
• Приёмная -та – прийма́льня.  
 
• Приёмная -та – прийма́льня.  
 +
 
• Рабочая -та – робі́тня.  
 
• Рабочая -та – робі́тня.  
 +
 
• Раздевальная -та – роздяга́льня.  
 
• Раздевальная -та – роздяга́льня.  
 +
 
• Столовая -та – їда́льня.  
 
• Столовая -та – їда́льня.  
 +
 
• Меблированные -ты – (у)мебльо́вані кімна́ти.  
 
• Меблированные -ты – (у)мебльо́вані кімна́ти.  
 +
 
• Обставлять -ты – опоряджа́ти, уряджа́ти кімна́ти.  
 
• Обставлять -ты – опоряджа́ти, уряджа́ти кімна́ти.  
 +
 
• Убирать -ты – прибира́ти кімна́ти, пря́тати в кімна́тах (в хата́х).
 
• Убирать -ты – прибира́ти кімна́ти, пря́тати в кімна́тах (в хата́х).
 +
 +
 
Наё́м –  
 
Наё́м –  
 +
 +
 
1) (действие и результат) найма́ння, на́йми (-мів); см. Нанима́ние; оконч. –  
 
1) (действие и результат) найма́ння, на́йми (-мів); см. Нанима́ние; оконч. –  
 +
 
а) на(й)няття (-ття́) кого́, на́йманка; поєдна́ння, з’єдна́ння, по[під]ря́дження и по[під]ряді́ння зго́дження и згоді́ння, догово́рення кого́;  
 
а) на(й)няття (-ття́) кого́, на́йманка; поєдна́ння, з’єдна́ння, по[під]ря́дження и по[під]ряді́ння зго́дження и згоді́ння, догово́рення кого́;  
 +
 
б) на(й)няття́ чого́;  
 
б) на(й)няття́ чого́;  
 +
 
в) (сдача в -ё́м), вина(й)няття́, на(й)няття́ чого́. [Найма́ння робітникі́в на цукрова́рню (Київщ.). Як-що́ є на́йманка де, а в те́бе й шка́па є, то заро́биш (Лебединщ.). Найма́ння (на(н)няття́) буди́нків під шко́ли (Київщ.)].  
 
в) (сдача в -ё́м), вина(й)няття́, на(й)няття́ чого́. [Найма́ння робітникі́в на цукрова́рню (Київщ.). Як-що́ є на́йманка де, а в те́бе й шка́па є, то заро́биш (Лебединщ.). Найма́ння (на(н)няття́) буди́нків під шко́ли (Київщ.)].  
 +
 
• -ё́м имущественный – оре́нда.  
 
• -ё́м имущественный – оре́нда.  
 +
 
• -ё́м корабля – найма́ння (на(й)няття́) корабля́.  
 
• -ё́м корабля – найма́ння (на(й)няття́) корабля́.  
 +
 
• -ё́м личный – найма́ння по́слу́г.  
 
• -ё́м личный – найма́ння по́слу́г.  
 +
 
• -ё́м рабочей силы – найма́ння робо́чої (робі́тної) си́ли.  
 
• -ё́м рабочей силы – найма́ння робо́чої (робі́тної) си́ли.  
 +
 
• Плата за -ё́м чего – пла́та за найма́ння чого́, пла́та за що, наймове́ (-во́го); см. Наё́мный 2 (-ная плата).  
 
• Плата за -ё́м чего – пла́та за найма́ння чого́, пла́та за що, наймове́ (-во́го); см. Наё́мный 2 (-ная плата).  
 +
 
• Плата за -ё́м квартиры – пла́та за ква(р)ти́ру (за поме́шкання), кварти́рна пла́та, комі́рне (-ного).  
 
• Плата за -ё́м квартиры – пла́та за ква(р)ти́ру (за поме́шкання), кварти́рна пла́та, комі́рне (-ного).  
 +
 
• В -ё́м – у на́йми.  
 
• В -ё́м – у на́йми.  
 +
 
• Идти в -ё́м – йти в на́йми, найма́тися.  
 
• Идти в -ё́м – йти в на́йми, найма́тися.  
 +
 
• Брать, взять в -ё́м – найма́ти, на(й)ня́ти, (только недвиж. имущ.) орендува́ти, заорендува́ти що.  
 
• Брать, взять в -ё́м – найма́ти, на(й)ня́ти, (только недвиж. имущ.) орендува́ти, заорендува́ти що.  
• Отдавать, отдать, сдавать, сдать в -ё́м – винайма́ти, ви́на(й)няти, найма́ти, на(й)ня́ти, здава́ти, зда́ти в на́йми, (только недвиж. имущ.) дава́ти, здава́ти, зда́ти в оре́нду (в посе́сію) що. [Мо́жете шко́лу на лі́то зайня́ти безпла́тно, бо шко́лу не мо́жна винайма́ти за гро́ші (Крим.). Дві світли́ці лю́дям найма́ємо, а сами́ в одні́й живемо́ (Богодухівщ.). Здав ха́ту в на́йми (Звин.)].  
+
 
 +
• Отдавать, отдать, сдавать, сдать в -ё́м – винайма́ти, ви́на(й)няти, найма́ти, на(й)ня́ти, здава́ти, зда́ти в на́йми, (только недвиж. имущ.)  
 +
дава́ти, здава́ти, зда́ти в оре́нду (в посе́сію) що. [Мо́жете шко́лу на лі́то зайня́ти безпла́тно, бо шко́лу не мо́жна винайма́ти за гро́ші (Крим.). Дві світли́ці лю́дям найма́ємо, а сами́ в одні́й живемо́ (Богодухівщ.). Здав ха́ту в на́йми (Звин.)].  
 +
 
 
• Квартира сдается в -ё́м – ква(р)ти́ру[а] винайма́ється.  
 
• Квартира сдается в -ё́м – ква(р)ти́ру[а] винайма́ється.  
 +
 
• Отдача, сдача в -ё́м – вина(й)ма́ння (вина(й)няття́), найма́ння (на(й)няття́) чого́.  
 
• Отдача, сдача в -ё́м – вина(й)ма́ння (вина(й)няття́), найма́ння (на(й)няття́) чого́.  
 +
 
• Берущий в -ё́м – найма́ч (-ча́).  
 
• Берущий в -ё́м – найма́ч (-ча́).  
 +
 
• Отдающий, сдающий в -ё́м – винайма́ч, наймода́вець (-вця);  
 
• Отдающий, сдающий в -ё́м – винайма́ч, наймода́вець (-вця);  
 +
 +
 
2) (о службе) на́йми (-мів). [Неха́й вона́, серде́чна, од на́ймів тро́хи відпочи́не (Шевч.)].  
 
2) (о службе) на́йми (-мів). [Неха́й вона́, серде́чна, од на́ймів тро́хи відпочи́не (Шевч.)].  
• Поступать, поступить на работу по -йму – става́ти, ста́ти, йти, піти́ в на́йми, найма́тися, на(й)ня́тися. [Або́ в на́йми ста́ти, чи на заробі́тки куди́ піти́ (Доман.). «Коли́ я одсахну́ся од те́бе, – поба́чимо, що ді́ятимеш!» – «Пі́ду в на́йми» (Крим.)].  
+
 
 +
• Поступать, поступить на работу по -йму – става́ти, ста́ти, йти, піти́ в на́йми, найма́тися, на(й)ня́тися. [Або́ в на́йми ста́ти, чи на заробі́тки  
 +
куди́ піти́ (Доман.). «Коли́ я одсахну́ся од те́бе, – поба́чимо, що ді́ятимеш!» – «Пі́ду в на́йми» (Крим.)].  
 +
 
 
• Работать, служить, жить, ходить по -йма́м, в -йма́х, по -йму – служи́ти по на́ймах, у на́ймах бу́ти, ходи́ти по на́ймах, наймитува́ти, (о женщ.) наймичкува́ти. [Бі́дна була́, – по на́ймах служи́ла, па́ри не знайшла́ (Пісня). До́чки по на́ймах хо́дять, на по́саг собі́ заробля́ють (Київщ.). Бу́де вже мені́ наймитува́ти, мо́же своє́ хазя́йствечко заведу́ (Рудч.)].  
 
• Работать, служить, жить, ходить по -йма́м, в -йма́х, по -йму – служи́ти по на́ймах, у на́ймах бу́ти, ходи́ти по на́ймах, наймитува́ти, (о женщ.) наймичкува́ти. [Бі́дна була́, – по на́ймах служи́ла, па́ри не знайшла́ (Пісня). До́чки по на́ймах хо́дять, на по́саг собі́ заробля́ють (Київщ.). Бу́де вже мені́ наймитува́ти, мо́же своє́ хазя́йствечко заведу́ (Рудч.)].  
 +
 
• Служить по вольному -йму – служи́ти з во́лі, служи́ти ві́льним на́ймом, бу́ти вільнона́йманим, з во́лі.  
 
• Служить по вольному -йму – служи́ти з во́лі, служи́ти ві́льним на́ймом, бу́ти вільнона́йманим, з во́лі.  
 +
 
• Служащий, рабочий по вольному -йму – службо́вець (-вця), робітни́к (-ка́) (вільно)на́йманий, (вільно)на́(й)ня́тий или (що слу́жить) з во́лі.  
 
• Служащий, рабочий по вольному -йму – службо́вець (-вця), робітни́к (-ка́) (вільно)на́йманий, (вільно)на́(й)ня́тий или (що слу́жить) з во́лі.  
 +
 
• Держать по -йму – на́ймом держа́ти. [Була́ в ге́тьмана під руко́ю невели́чка си́ла драгоні́ї, що з німе́цьких земе́ль на́ймом По́льща держа́ла (Куліш)].
 
• Держать по -йму – на́ймом держа́ти. [Була́ в ге́тьмана під руко́ю невели́чка си́ла драгоні́ї, що з німе́цьких земе́ль на́ймом По́льща держа́ла (Куліш)].
 +
 +
 
Новосе́лье –  
 
Новосе́лье –  
 +
 +
 
1) (новое жильё) нова́ осе́ля, (новая квартира) нова́ кварти́ра (квати́ра), (зап.) нове́ поме́шкання;  
 
1) (новое жильё) нова́ осе́ля, (новая квартира) нова́ кварти́ра (квати́ра), (зап.) нове́ поме́шкання;  
 +
 +
 
2) (поселение в новом жилье) новосі́лля (-лля);  
 
2) (поселение в новом жилье) новосі́лля (-лля);  
 +
 +
 
3) (пирушка на -лье) вхі́дчини, вхо́дини (-дин). [Чайче́нкова ма́ти купи́ла ха́ту; нас зва́но, то ми усі́ на вхі́дчинах тих були́ (М. Вовч.)].  
 
3) (пирушка на -лье) вхі́дчини, вхо́дини (-дин). [Чайче́нкова ма́ти купи́ла ха́ту; нас зва́но, то ми усі́ на вхі́дчинах тих були́ (М. Вовч.)].  
 +
 
• Праздновать, отпраздновать -лье – справля́ти, спра́вити вхі́дчини.
 
• Праздновать, отпраздновать -лье – справля́ти, спра́вити вхі́дчини.
 +
  
 
Удобство –  
 
Удобство –  
 +
 +
 
1) зручність, вигідність  
 
1) зручність, вигідність  
 +
 +
 
2) (благоустройство) вигода; (комфорт) комфорт:
 
2) (благоустройство) вигода; (комфорт) комфорт:
 +
 
• для удобства жителей – для зручності мешканців (жителів);
 
• для удобства жителей – для зручності мешканців (жителів);
 +
 
• дом (квартира) со всеми удобствами – дім (квартира) з усіма виго́дами, комфортабельна квартира.
 
• дом (квартира) со всеми удобствами – дім (квартира) з усіма виго́дами, комфортабельна квартира.
 +
 
[У Проні дві хати: одна в селі, а друга — в лісі. Та, що в селі, нова, поставлена на батьковому дворищі, там усі виго́ди, а та, що в лісі, збудована в шістдесяті роки (Любов Пономаренко). Сучасна цивілізація: обмін ціностей на виго́ди (С.Лем)]   
 
[У Проні дві хати: одна в селі, а друга — в лісі. Та, що в селі, нова, поставлена на батьковому дворищі, там усі виго́ди, а та, що в лісі, збудована в шістдесяті роки (Любов Пономаренко). Сучасна цивілізація: обмін ціностей на виго́ди (С.Лем)]   
 +
  
 
Комфортабельный – (англ.) комфортабельний вигі́дний, зручний, затишний:
 
Комфортабельный – (англ.) комфортабельний вигі́дний, зручний, затишний:
 +
 
• комфортабельная квартира – затишна квартира;
 
• комфортабельная квартира – затишна квартира;
 +
 
• комфортабельная обстановка – вигідні обставини;
 
• комфортабельная обстановка – вигідні обставини;
 +
 
• комфортабельное кресло – зручне крісло.
 
• комфортабельное кресло – зручне крісло.
 +
 
[У понеділок‚ о восьмій вечора‚ я посадив Сану на комфортабельний мікроавтобус‚ який доїжджає до Києва‚ як і моя попелюшка‚ за три години (В.Шкляр). — А в місті які новини? — Наїхало російських емігрантів. Наймають комфортабельні квартири, спеціально для них відкрили кілька кав’ярень. Промисловці, артисти, письменники. Золоті дощі за ними. — Ще б пак! — Що? — Обікравши Росію, можна собі дозволити. Буде кому вчити нас самостійництва! (Р.Андріяшик). З недалекої часової відстані, бо чим може бути для кількох тисячоліть ці кілька років мого болісного самокатування, мабуть, іще не на часі зустріч з давніми святинями, мабуть, іще довго треба йти невідомими шляхами, шукаючи стежину вертання до своїх першоджерел, нам — здичавілім у своїй жадобі до ситого і комфортабельного неробства, зблідлим спадкоємцям, втраченої до повного забуття, прадавньої величі невідомих предків (Ю.Завгородній). Часом люди ремствували й скаржилися: мовляв, треба спочити, не йти далі, а може, й вернутися. Декотрі жалілися, що позаду було вигі́дніше, принаймні була вода, хай болотна, але вдосталь (Д.Щербина, перекл.. В.Бикова)].   
 
[У понеділок‚ о восьмій вечора‚ я посадив Сану на комфортабельний мікроавтобус‚ який доїжджає до Києва‚ як і моя попелюшка‚ за три години (В.Шкляр). — А в місті які новини? — Наїхало російських емігрантів. Наймають комфортабельні квартири, спеціально для них відкрили кілька кав’ярень. Промисловці, артисти, письменники. Золоті дощі за ними. — Ще б пак! — Що? — Обікравши Росію, можна собі дозволити. Буде кому вчити нас самостійництва! (Р.Андріяшик). З недалекої часової відстані, бо чим може бути для кількох тисячоліть ці кілька років мого болісного самокатування, мабуть, іще не на часі зустріч з давніми святинями, мабуть, іще довго треба йти невідомими шляхами, шукаючи стежину вертання до своїх першоджерел, нам — здичавілім у своїй жадобі до ситого і комфортабельного неробства, зблідлим спадкоємцям, втраченої до повного забуття, прадавньої величі невідомих предків (Ю.Завгородній). Часом люди ремствували й скаржилися: мовляв, треба спочити, не йти далі, а може, й вернутися. Декотрі жалілися, що позаду було вигі́дніше, принаймні була вода, хай болотна, але вдосталь (Д.Щербина, перекл.. В.Бикова)].   
  
Рядок 196: Рядок 292:
  
 
Кварти́ра –  
 
Кварти́ра –  
 +
 +
 
1) квартира;  
 
1) квартира;  
 +
 +
 
2) форточка в окно;  
 
2) форточка в окно;  
 +
 +
 
3) фаза луны.
 
3) фаза луны.
 +
  
 
Довольствие –  
 
Довольствие –  
 +
 +
 
1) (конкретные виды довольствия); д. денежное – платня, гро́ші; д. квартирное – квартира; (деньгами) – гро́ші на квартиру, комі́рне, квартирне; д. пищевое – харч (-чу, -чі), харчува́ння; (в. деньгах) – гро́ші на харч, харчові́ гро́ші, харчове́; д. приварочное – прива́рок (-рку); (деньгами) – гро́ші на прива́рок; д. путевое – харч на по́дорож, подоро́жнє; (деньгами) – гро́ші на по́дорож; д. суточное ( деньгами) – добові́ гро́ші; (натурой) – па́йка, харчі́ на добу́; д. табачное – тютюн (-ну); (деньгами) – гро́ші на тютюн; д. чайное – чай; (деньгами) – гро́ші на чай;  
 
1) (конкретные виды довольствия); д. денежное – платня, гро́ші; д. квартирное – квартира; (деньгами) – гро́ші на квартиру, комі́рне, квартирне; д. пищевое – харч (-чу, -чі), харчува́ння; (в. деньгах) – гро́ші на харч, харчові́ гро́ші, харчове́; д. приварочное – прива́рок (-рку); (деньгами) – гро́ші на прива́рок; д. путевое – харч на по́дорож, подоро́жнє; (деньгами) – гро́ші на по́дорож; д. суточное ( деньгами) – добові́ гро́ші; (натурой) – па́йка, харчі́ на добу́; д. табачное – тютюн (-ну); (деньгами) – гро́ші на тютюн; д. чайное – чай; (деньгами) – гро́ші на чай;  
 +
 +
 
2) (довольствование) – постача́ння кому́ чого́; (едой) – харчува́ння; д. вещевое – речове́ постача́ння.
 
2) (довольствование) – постача́ння кому́ чого́; (едой) – харчува́ння; д. вещевое – речове́ постача́ння.
 +
 +
 
Квартира –  
 
Квартира –  
 +
 +
 
1) квартира, поме́шкання; к. совместная – спі́льна квартира; к. стеснительная – невигідна квартира; агент по подысканию к-р – аґе́нт шука́ти (підшу́кувати) квартири; очистить -ру – звільнити квартиру (поме́шкання), уступитися з квартири (поме́шкання);  
 
1) квартира, поме́шкання; к. совместная – спі́льна квартира; к. стеснительная – невигідна квартира; агент по подысканию к-р – аґе́нт шука́ти (підшу́кувати) квартири; очистить -ру – звільнити квартиру (поме́шкання), уступитися з квартири (поме́шкання);  
 +
 +
 
2) (для войск) – пості́й (-то́ю); предоставить -ры для войск – да́ти примі́щення (ві́йськові) під пості́й.
 
2) (для войск) – пості́й (-то́ю); предоставить -ры для войск – да́ти примі́щення (ві́йськові) під пості́й.
 
Комната – світлиця, по́кій (-ко́ю), кімна́та; к. сборная – збі́рня (-ні); к. меблированная – мебльо́вана світлиця; к. для ожидания – чека́льня, дожида́льня; к. служительская – служницька кімна́та; к. совещательная – нара́дча (-ої), нара́дча світлиця (кімна́та), кімна́та для нара́д; квартира из 4-х комнат – квартира на чотири поко́ї.
 
Комната – світлиця, по́кій (-ко́ю), кімна́та; к. сборная – збі́рня (-ні); к. меблированная – мебльо́вана світлиця; к. для ожидания – чека́льня, дожида́льня; к. служительская – служницька кімна́та; к. совещательная – нара́дча (-ої), нара́дча світлиця (кімна́та), кімна́та для нара́д; квартира из 4-х комнат – квартира на чотири поко́ї.
 +
 +
 
Стол –  
 
Стол –  
 +
 +
 
1) стіл (стола́); с. адресный – адресо́ве бюро́; с. личного состава – стіл особово́го скла́ду; с. письменный – письмо́вий стіл, стіл до писа́ння;  
 
1) стіл (стола́); с. адресный – адресо́ве бюро́; с. личного состава – стіл особово́го скла́ду; с. письменный – письмо́вий стіл, стіл до писа́ння;  
 +
 +
 
2) (еда) – харч (-чу, -чі), харчі́ (-чі́в), ї́жа; с. общий – спі́льне харчува́ння, спі́льний обі́д (вече́ря, сніда́нок); с. хороший – до́брий харч; квартира со столом – квартира з харча́ми (з ї́жею); со своим столом – на свої́х харча́х, з своє́ю ї́жею.
 
2) (еда) – харч (-чу, -чі), харчі́ (-чі́в), ї́жа; с. общий – спі́льне харчува́ння, спі́льний обі́д (вече́ря, сніда́нок); с. хороший – до́брий харч; квартира со столом – квартира з харча́ми (з ї́жею); со своим столом – на свої́х харча́х, з своє́ю ї́жею.
 +
  
 
Помещение – приміщення, місце. В -нии суда – в судовому приміщенні. Жилое -ние – жиле приміщення, житло, ква(р)тира, помешкання.
 
Помещение – приміщення, місце. В -нии суда – в судовому приміщенні. Жилое -ние – жиле приміщення, житло, ква(р)тира, помешкання.
 +
 +
 
Совместный – спільний, сумісний, сукупний. -ное владение – спільне посідання, спільне володіння. -ная квартира – сумісна ква(р)тира. -но – сумісно, укупі, разом, сукупно, спільно, (стар.) однокупне (СФА, VI, 394, 431), (обоюдно) обопільно (СФА, VI, 212). -но пользоваться чем – поспіль (з ким) використовувати щось (вживати чого).
 
Совместный – спільний, сумісний, сукупний. -ное владение – спільне посідання, спільне володіння. -ная квартира – сумісна ква(р)тира. -но – сумісно, укупі, разом, сукупно, спільно, (стар.) однокупне (СФА, VI, 394, 431), (обоюдно) обопільно (СФА, VI, 212). -но пользоваться чем – поспіль (з ким) використовувати щось (вживати чого).
 +
  
 
кварти́ра і квати́ра, -ри; -ти́ри, -ти́р; в літер. мові слід уживати кварти́ра
 
кварти́ра і квати́ра, -ри; -ти́ри, -ти́р; в літер. мові слід уживати кварти́ра
 +
  
 
Кварти́ра, -ри, ж.  
 
Кварти́ра, -ри, ж.  
 +
 +
 
1) Квартира. Гордо і пишно переступив поріг своєї панської квартири. Левиц. І. 219.  
 
1) Квартира. Гордо і пишно переступив поріг своєї панської квартири. Левиц. І. 219.  
 +
 +
 
2) Форточка въ окнѣ. Одсунь, ґосподаре, квартиру, поглянь на небо й на ниву. Грин. III. 671. Ум. Кварти́рка, кварти́ронька, кварти́рочка. Одчиню я квартирочку, подай, мила, білу ручку. Чуб. См. Кватира.
 
2) Форточка въ окнѣ. Одсунь, ґосподаре, квартиру, поглянь на небо й на ниву. Грин. III. 671. Ум. Кварти́рка, кварти́ронька, кварти́рочка. Одчиню я квартирочку, подай, мила, білу ручку. Чуб. См. Кватира.
 +
  
 
Кварти́рка, -ки, ж.  
 
Кварти́рка, -ки, ж.  
 +
 +
 
1) Ум. отъ ква́рта. Небольшая мѣра водки. Любив неборак і яку квартирку в горлянку вилити. Св. Л. 169.  
 
1) Ум. отъ ква́рта. Небольшая мѣра водки. Любив неборак і яку квартирку в горлянку вилити. Св. Л. 169.  
 +
 +
 
2) Ум. отъ кварти́ра.
 
2) Ум. отъ кварти́ра.
 +
  
 
Кварти́ронька и кварти́рочка, -ки, ж. Ум. отъ квартира.
 
Кварти́ронька и кварти́рочка, -ки, ж. Ум. отъ квартира.
 +
  
 
Квати́ра, -ри, ж.  
 
Квати́ра, -ри, ж.  
 +
 +
 
1) Квартира. До Хотії прибував, у старшого копитана на кватирі став. Макс. (1849). 72. Тутечки недалечко... й на кватирі стали. Стор.  
 
1) Квартира. До Хотії прибував, у старшого копитана на кватирі став. Макс. (1849). 72. Тутечки недалечко... й на кватирі стали. Стор.  
 +
 +
 
2) Оконное стекло. Подивися, моя доню, в вишнюю кватиру: спускаються козаченьки з гори на долину. Лукаш.  
 
2) Оконное стекло. Подивися, моя доню, в вишнюю кватиру: спускаються козаченьки з гори на долину. Лукаш.  
 +
 +
 
3) Форточка въ окнѣ. Ой одсунув козак Нечаєнко кватиру од ринку. АД. 74.  
 
3) Форточка въ окнѣ. Ой одсунув козак Нечаєнко кватиру од ринку. АД. 74.  
 +
 +
 
4) Фаза луны. Чуб. І. 10. Ум. Квати́рка, квати́ронька, квати́рочка. Поїдемо у Москву на кватироньки стояти. Відчинила кватироньку. Грин. III. 308. А я шовком вишиваю, в кватирочку виглядаю. Шевч. 196.Подай, подай крізь кватирочку руку! Мет. 7. Ой одсуне спідню кватирочку. АД. II. 73. См. Квартира, кватера, кватиря.
 
4) Фаза луны. Чуб. І. 10. Ум. Квати́рка, квати́ронька, квати́рочка. Поїдемо у Москву на кватироньки стояти. Відчинила кватироньку. Грин. III. 308. А я шовком вишиваю, в кватирочку виглядаю. Шевч. 196.Подай, подай крізь кватирочку руку! Мет. 7. Ой одсуне спідню кватирочку. АД. II. 73. См. Квартира, кватера, кватиря.
  
  
 
*Квартира — кварти́ра, -ри; К. обывательская — обива́тельська кварти́ра; К. частная — прива́тна кварти́ра.
 
*Квартира — кварти́ра, -ри; К. обывательская — обива́тельська кварти́ра; К. частная — прива́тна кварти́ра.
 +
 +
 
*Обывательский — обива́тельський; О. квартира — обива́тельська кварти́ра.
 
*Обывательский — обива́тельський; О. квартира — обива́тельська кварти́ра.
 +
 +
 
*Частный — частко́вий, осі́бний, прива́тний; Ч. атаки — частко́ві ата́ки; Ч. задача — осі́бне завдання́; Ч. квартира — прива́тна кварти́ра; Ч. почин — осі́бний почи́н.
 
*Частный — частко́вий, осі́бний, прива́тний; Ч. атаки — частко́ві ата́ки; Ч. задача — осі́бне завдання́; Ч. квартира — прива́тна кварти́ра; Ч. почин — осі́бний почи́н.
 +
 
===[http://www.enciklopedy.ru/slovar_russkix_sinonimov/k_14/kvartira.html Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ]===
 
===[http://www.enciklopedy.ru/slovar_russkix_sinonimov/k_14/kvartira.html Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ]===
  
Рядок 246: Рядок 394:
 
===[http://rupedia.org/ushakova/page/kvartira.25565/  РУпедия]===
 
===[http://rupedia.org/ushakova/page/kvartira.25565/  РУпедия]===
 
Квартира
 
Квартира
 
 
  
  
 
квартиры, ж. (нем. Quartier). 1. Жилое помещение из нескольких смежных комнат с отдельным наружным выходом, составляющее отдельную часть дома. Громадный дом в 70 квартир. В третьем этаже сдается квартира в пять комнат. Платить за квартиру. || собир. Жильцы квартиры (нов. разг.). Наша квартира аккуратно вносит плату. 2. только мн. Место расположения воинской части (воен.). Войска перешли на зимние квартиры. Главная квартира (воен.) - местопребывание главнокомандующего со штабом во время войны.
 
квартиры, ж. (нем. Quartier). 1. Жилое помещение из нескольких смежных комнат с отдельным наружным выходом, составляющее отдельную часть дома. Громадный дом в 70 квартир. В третьем этаже сдается квартира в пять комнат. Платить за квартиру. || собир. Жильцы квартиры (нов. разг.). Наша квартира аккуратно вносит плату. 2. только мн. Место расположения воинской части (воен.). Войска перешли на зимние квартиры. Главная квартира (воен.) - местопребывание главнокомандующего со штабом во время войны.
 +
 
===[http://www.classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-explanatory-term-67751.htm Classes.RU Украинский язык для абитуриентов, студентов]===
 
===[http://www.classes.ru/all-ukrainian/dictionary-ukrainian-explanatory-term-67751.htm Classes.RU Украинский язык для абитуриентов, студентов]===
 
квартира
 
квартира

Поточна версія на 22:05, 20 грудня 2013

Квартира, -ри, ж. 1) Квартира. Гордо і пишно переступив поріг своєї панської квартири. Левиц. І. 219. 2) Форточка въ окнѣ. Одсунь, господаре, квартиру, поглянь на небо й на ниву. Грин. III. 671. Ум. Квартирка, кварти́ронька, кварти́рочка. Одчиню я квартирочку, подай, мила, білу ручку. Чуб. См. Кватира. квартира

Сучасні словники

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Квартира, -ри, ж. 1) Квартира. Гордо і пишно переступив поріг своєї панської квартири. Левиц. І. 219. 2) Форточка въ окнѣ. Одсунь, господаре, квартиру, поглянь на небо й на ниву. Грин. III. 671. Ум. квартирка, кварти́ронька, кварти́рочка. Одчиню я квартирочку, подай, мила, білу ручку. Чуб. Cм. кватира.

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

КВАРТИРА, и, жін. 1. Частина житлового будинку, що складається звичайно з однієї або кількох кімнат, кухні, передпокою тощо, з окремим ходом; кватира, помешкання, хата. Сімейні робітники одержують у великих будинках окремі квартири з двох, трьох і чотирьох кімнат (Народна творчість та етнографія, 5, 1967, 16); // Житлове приміщення; житло. По один бік в домі од вулиці була волость, по другий бік — школа й квартира для вчителя (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 68); // Приміщення, яке наймають на певних умовах для тимчасового проживання. Миша живе на квартирі у одного учителя, у того ж, що жив торік (Леся Українка, V, 1956, 8); Сотник та десятник, як навіжені, бігали по хатах, шукаючи квартир (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 199); Дуже рідко він зупинявся на квартирі з кимось удвох, а завжди сам (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 464).

Комунальна квартира див. комунальний; Ставати (стати) на квартиру див. ставати.

2. тільки мн. Місце розташування військ у населеному пункті. От розвели їх [некрутів] по квартирах (Панас Мирний, I, 1949, 220); Стали ляхи по квартирах — нема ні ладу, ні проходу (Павло Тичина, I, 1957, 104). 3. заст. Кватирка (у 2 знач.). Одсунь, господаре, квартиру, поглянь на небо й на ниву (Словник Грінченка).

«Словники України on-line»

кварти́ра – іменник жіночого роду відмінок однина множина називний кварти́ра кварти́ри родовий кварти́ри кварти́р давальний кварти́рі кварти́рам знахідний кварти́ру кварти́ри орудний кварти́рою кварти́рами місцевий на/у кварти́рі на/у кварти́рах кличний кварти́ро* кварти́ри*

[1]

квартира іменник жіночого роду

Словник української мови

Квартира и, ж. 1. Частина житлового будинку, що складається звичайно з однієї або кількох кімнат, кухні, передпокою тощо, з окремим ходом; кватира, помешкання, хата. Сімейні робітники одержують у великих будинках окремі квартири з двох, трьох і чоти¬рьох кімнат (Нар. тв. та етн., 5, 1967, 16); // Житлове приміщення; житло. По один бік в домі од вулиці була волость, по другий бік — школа й квартира для вчи¬теля (Н.-Лев., IV, 1956, 68); // Приміщення, яке най¬мають на певних умовах для тимчасового прожи¬вання. Миша живе на квартирі у одного учителя, у того ж, що жив торік (Л. Укр., V, 1956, 8); Сот¬ник та десятник, як навіжені, бігали по хатах, шу¬каючи квартир (Коцюб., 1,1955,199); Дуже рідко він зу-пинявся на квартирі з кимось удвох, а завжди сам (Тют., Вир, 1964, 464). Комунальна квартира див. комунальний; Ставати (стати) на квартиру див. ставати. тільки мн. Місце розташування військ у населе¬ному пункті. От розвели їх [некрутів] по квартирах (Мирний, І, 1949, 220); Стали ляхи по квартирах — не¬ма ні ладу, ні проходу (Тич., І, 1957, 104). заст. Кватирка (у 2 знач.). Одсунь, господаре, квартиру, поглянь на небо й на ниву (Сл. Гр.).

Орфоепічний словник української мови

КВАРТИРА (фр. quartier). Весь дом или часть дома, отдаваемая в наем за условную плату. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка.- Чудинов А.Н., 1910. КВАРТИРА нем. Quartier, фр. quartier. Часть дома, отдаваемая в наем за условную плату. Объяснение 25000 иностранных слов, вошедших в употребление в русский язык, с означением их корней.- Михельсон А.Д., 1865. КВАРТИРА целое, отдельное от других, жилое помещение, снимаемое к.-л. у собственника за определенную плату; так же часто назыв. помещение и самого собственника. Зимняя, летняя квартиры - место расположения войск зимою или летом. Полный словарь иностранных слов, вошедших в употребление в русском языке.- Попов М., 1907. квартира квартиры, ж. [нем. Quartier]. 1. Жилое помещение из нескольких смежных комнат с отдельным наружным выходом, составляющее отдельную часть дома. Дом в 70 квартир. В третьем этаже сдается квартира в пять комнат. Платить за квартиру. || собир. Жильцы квартиры (разг.). Наша квартира аккуратно вносит плату. 2. только мн. Место расположения воинской части (воен.). Войска перешли на зимние квартиры. І Главная квартира (воен.) – местопребывание главнокомандующего со штабом во время войны. Большой словарь иностранных слов.- Издательство «ИДДК», 2007. квартира ы, ж. (нем. Quartier < нидерл. kwartier < ст.-фр. quartier < лат. quartārius < quārtus четвертый; возможно, название связано с первоначальной формой оплаты нанимаемого помещения: платили за три месяца, т. е. за четверть года). 1. Отдельное жилое помещение в доме, имеющее кухню, переднюю и т. п. Двухкомнатная к. Получить квартиру. || Ср. апартаменты. 2. Помещение, снимаемое у кого-н. для жилья. Найти временную квартиру. Съехать с квартиры. 3. обычно мн., воен. устар. Место расположения войск. Зимние квартиры. Квартирный — относящийся к квартире 1-3, квартирам. Квартировать — 1) (разг., устар.) проживать где-н. в квартире 2; 2) располагаться на постое (в войсках). Расквартировать — разместить по квартирам 3. || Ср. бивак, этап.

ТЛУМАЧ

КВАРТИРА (відокремлена частина житлового будинку) помешкання, хата, оселя, (розкішна) хороми. КВАРТИРАНТ (хто винаймає квартиру) мешканець, пожилець. КВАРТИРАНТКА , КВАРТИРНИЙ квартирный КВАРТИРА , КВАРТИРАНТ квартирант КВАРТИРА КВАТИРА, мешкання, по мешкання, приміщення; (постійна) хата, житло, домівка, оселя, господа, зн. кишло; (розкішна) хороми, … КВАРТИРАНТ мешканець, пожилець, р. постоялець, комірник, сов. квартиронаймач. КВАРТИРА (нім.) 1. Окрема житлова чарунка з житловими кімнатами і підсобними приміщеннями, яка є частиною у великого будинку … КВАРТИРА З УСІМА ЗРУЧНОСТЯМИ Квартира з усіма вигодами

Матеріал з Вікіпедії

Квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання. Кварти́ра — сукупність житлових та допоміжних приміщень, які мають окремий вихід на сходову клітку, коридор або в двір. Кварти́ра — ізольована частина будинку, яка відділена від інших суміжних приміщень стінами без отвору або глухими перегородками та має самостійний вихід на сходову клітку, коридор загального користування, у двір чи на вулицю. Квартирою в житлових будинках коридорного типу з окремими кімнатами, які виходять у загальний коридор, вважається комплекс кімнат із загальною кухнею для них, на кожному поверсі з кожного боку сходової клітки в яких проживають сім'ї або одинаки.[3] Кварти́ра — частина житлового будинку, що призначена для проживання однієї особи, однієї або кількох сімей, з упорядженими житловими кімнатами, підсобними приміщеннями і окремим виходом на сходову клітину, галерею, в коридор або на вулицю. Термінологія в Україні Загальна площа квартири — площа житлових кімнат і підсобних приміщень квартири з урахуванням площі лоджій, балконів і терас за такими коефіцієнтами: лоджії — 0,5, балкони і тераси — 0,3, засклені лоджії — 1, засклені балкони — 0,8. Житлова площа квартири визначається як сума площ житлових кімнат. До житлової площі включається площа житлових квартир, що складається з однієї житлової кімнати, яка служить одночасно кухнею; житлових кімнат у нежитлових будівлях іприміщеннях — школах, лікарнях тощо, а також площа житлових кімнат, тимчасово незаселених з будь-яких причин (ремонт, переобладнання). До житлової площі не належить: площа кухонь, коридорів, ванних, комор, вбудованих шаф, інших підсобних приміщень, площа житлових квартир і кімнат, які призначені для проживання, але використовуються з іншою метою. До житлової площі гуртожитків включається площа житлових кімнат (загальних кімнат та спалень); кімнат для відпочинку та позакласних занять дитячих будинків, будинків-інтернатів для громадян похилого віку та інвалідів (дорослих і дітей), шкіл-інтернатів. Підсобні приміщення — це приміщення кухні, ванної кімнати чи душової, санвузла, квартирного коридору чи передпокою, вбудованих у квартирі кладових чи шаф.[4]

Онлайн словник українських рим

Рими до слова "квартира"


дезертира мортира транспортира

штаб-квартира орієнтира сатира

авіапасажира автопасажира балансира

бомбардира бригадира буксира

Володимира дебошира касира

командира мундира нещира

огира Пальмира панцира

Іноземні словники

Російсько-українські словники

Кварти́ра –


1) см. Жили́ще;


2) (нанятое помещение) кварти́ра, квати́ра, (зап.) поме́шкання (ср. р.), мешка́ння, (помещение) примі́щення. [Що ж ви, па́нно, в квати́рі живете́, а гро́шей не пла́тите вже дру́гий мі́сяць? (Грінч.). Вступи́в до своє́ї мале́нької квати́ри (Крим.). Перені́сся на и́нше поме́шкання, наня́в два поко́ї ку́хнею (Франко). І наняли́ собі́ таке́ мешка́ння, щоб так як слід при́ятелів прийма́ти (Куліш)].

• -ра с пансионом – кварти́ра з уде́ржанням, з харча́ми (харче́ю), (одна комната) ста́нція. [У тіє́ї Пйотро́вої поста́вила Анто́ся на ста́нцію (Свидн.). Приї́хали до Ки́їва, ста́ли на ста́нції (Н.-Лев.)].

• Общая -ра (общежитие) – житлогурто́к (-тка́), житлогу́рт (-ту), гурто́жит (-ту), гурто́житок (-тка).

• Снимать, снять -ру – найма́ти, на(й)ня́ти, винайма́ти, ви́найняти кварти́ру (помешка́ння), закватирува́ти, заме́шкати, ста́ти на кварти́ру де, у ко́го. [Закватирува́в у попа́ (Кон.)].

• Расположиться на -ры (о войске) – посто́єм ста́ти, закватирува́ти де.

• Сдать -ру кому – наня́ти кварти́ру (поме́шкання, мешка́ння) кому́, пусти́ти (при(й)ня́ти) на кварти́ру (в комі́рне) кого́.

• Сдать -ру кому в своём помещении – пусти́ти (при(й)ня́ти) до се́бе в комі́рне (в сусі́ди) кого́, (с пансионом) узя́ти кого́ на ста́нцію (на кварти́ру з уде́ржанням).

• Очистить -ру – звільни́ти кварти́ру (поме́шкання, примі́щення).

• Переменить -ру – перейти́ на и́ншу кварти́ру (в и́нше поме́шкання).

• Отдаётся меблированная -ра – найма́ється кварти́ра (поме́шкання, примі́щення) з ме́блями (умебльо́вана кварти́ра, -не поме́шкання).

• Временная -ра – тимчасо́ва, кварти́ра, -ве поме́шкання.

• Жить в наёмной -ре – жи́ти (ме́шкати) в на́йманій кварти́рі (поме́шканні), жи́ти в комі́рнім, у сусі́дах.

• Совместная -ра – спі́льна кварти́ра (поме́шкання).

• Жить в совместной -ре – жи́ти (ме́шкати) спі́льно з ким, у поспо́лі. [Ще й нажила́ся в комі́рнім: ви́кидав Тимо́ха з подві́р’я, і вона́ найняла́ собі́ хати́ну в поспо́лі, так і жила́ (Свидн.)].

• Главная -ра, воен. – головна́ кварти́ра.

• Стоять на зимних -рах (о войске) – стоя́ти на зимови́х кварти́рах, зимува́ти.


Ко́мната –


1) кімна́та, ха́та (мн. хати́, хат). [У нас одна́ гру́ба на три ха́ті (Звин.). О́нде-ж і вони́, ті лю́ди: сидя́ть у тре́тій клу́бній ха́ті (Р. Край)].

• В доме всего сорок -нат жилых и служебных – в буди́нку всіх со́рок житлови́х і службо́вих хат.

• Квартира о двух -тах (из двух -нат) с кухней – кварти́ра на (диал. про) дві ха́ти[і] з пека́рнею (ку́хнею).

• Учреждение помещается, в двенадцати -тах – інститу́ція розташо́вана в дванадцятьо́х кімна́тах.

• Секретарь находится (помещается) в седьмой -те – секрета́р пробува́є в сьо́мій кімна́ті.

• Отдельная -та – окре́ма кімна́та;


2) (горница, покой) кімна́та, го́рниця, світли́ця, (побольше) покі́й (-ко́ю), ум. кімна́тка, кімна́точка, го́рничка, світли́чка, сві́тлочка, (ласкат.) сві́тлонька, поко́їк (-ка). [Поста́влю ха́ту і кімна́ту (Шевч.). А йді́ть-но, дя́дьку, вас у го́рниці кли́чуть ба́тюшка (Київщ.). В півні́чній столи́ці, в розкі́шній світли́ці на лі́жку лежи́ть бюрокра́т (Самійл.). Та привели́ Бондарі́вну в поко́ї висо́кі (Пісня)].

• Верхние, нижние -ты – горі́шні, до́лішні кімна́ти.

• Гостинная -та – віта́льня.

• Классная -та – кла́сна кімна́та, кла́с (-су).

• Приёмная -та – прийма́льня.

• Рабочая -та – робі́тня.

• Раздевальная -та – роздяга́льня.

• Столовая -та – їда́льня.

• Меблированные -ты – (у)мебльо́вані кімна́ти.

• Обставлять -ты – опоряджа́ти, уряджа́ти кімна́ти.

• Убирать -ты – прибира́ти кімна́ти, пря́тати в кімна́тах (в хата́х).


Наё́м –


1) (действие и результат) найма́ння, на́йми (-мів); см. Нанима́ние; оконч. –

а) на(й)няття (-ття́) кого́, на́йманка; поєдна́ння, з’єдна́ння, по[під]ря́дження и по[під]ряді́ння зго́дження и згоді́ння, догово́рення кого́;

б) на(й)няття́ чого́;

в) (сдача в -ё́м), вина(й)няття́, на(й)няття́ чого́. [Найма́ння робітникі́в на цукрова́рню (Київщ.). Як-що́ є на́йманка де, а в те́бе й шка́па є, то заро́биш (Лебединщ.). Найма́ння (на(н)няття́) буди́нків під шко́ли (Київщ.)].

• -ё́м имущественный – оре́нда.

• -ё́м корабля – найма́ння (на(й)няття́) корабля́.

• -ё́м личный – найма́ння по́слу́г.

• -ё́м рабочей силы – найма́ння робо́чої (робі́тної) си́ли.

• Плата за -ё́м чего – пла́та за найма́ння чого́, пла́та за що, наймове́ (-во́го); см. Наё́мный 2 (-ная плата).

• Плата за -ё́м квартиры – пла́та за ква(р)ти́ру (за поме́шкання), кварти́рна пла́та, комі́рне (-ного).

• В -ё́м – у на́йми.

• Идти в -ё́м – йти в на́йми, найма́тися.

• Брать, взять в -ё́м – найма́ти, на(й)ня́ти, (только недвиж. имущ.) орендува́ти, заорендува́ти що.

• Отдавать, отдать, сдавать, сдать в -ё́м – винайма́ти, ви́на(й)няти, найма́ти, на(й)ня́ти, здава́ти, зда́ти в на́йми, (только недвиж. имущ.) дава́ти, здава́ти, зда́ти в оре́нду (в посе́сію) що. [Мо́жете шко́лу на лі́то зайня́ти безпла́тно, бо шко́лу не мо́жна винайма́ти за гро́ші (Крим.). Дві світли́ці лю́дям найма́ємо, а сами́ в одні́й живемо́ (Богодухівщ.). Здав ха́ту в на́йми (Звин.)].

• Квартира сдается в -ё́м – ква(р)ти́ру[а] винайма́ється.

• Отдача, сдача в -ё́м – вина(й)ма́ння (вина(й)няття́), найма́ння (на(й)няття́) чого́.

• Берущий в -ё́м – найма́ч (-ча́).

• Отдающий, сдающий в -ё́м – винайма́ч, наймода́вець (-вця);


2) (о службе) на́йми (-мів). [Неха́й вона́, серде́чна, од на́ймів тро́хи відпочи́не (Шевч.)].

• Поступать, поступить на работу по -йму – става́ти, ста́ти, йти, піти́ в на́йми, найма́тися, на(й)ня́тися. [Або́ в на́йми ста́ти, чи на заробі́тки куди́ піти́ (Доман.). «Коли́ я одсахну́ся од те́бе, – поба́чимо, що ді́ятимеш!» – «Пі́ду в на́йми» (Крим.)].

• Работать, служить, жить, ходить по -йма́м, в -йма́х, по -йму – служи́ти по на́ймах, у на́ймах бу́ти, ходи́ти по на́ймах, наймитува́ти, (о женщ.) наймичкува́ти. [Бі́дна була́, – по на́ймах служи́ла, па́ри не знайшла́ (Пісня). До́чки по на́ймах хо́дять, на по́саг собі́ заробля́ють (Київщ.). Бу́де вже мені́ наймитува́ти, мо́же своє́ хазя́йствечко заведу́ (Рудч.)].

• Служить по вольному -йму – служи́ти з во́лі, служи́ти ві́льним на́ймом, бу́ти вільнона́йманим, з во́лі.

• Служащий, рабочий по вольному -йму – службо́вець (-вця), робітни́к (-ка́) (вільно)на́йманий, (вільно)на́(й)ня́тий или (що слу́жить) з во́лі.

• Держать по -йму – на́ймом держа́ти. [Була́ в ге́тьмана під руко́ю невели́чка си́ла драгоні́ї, що з німе́цьких земе́ль на́ймом По́льща держа́ла (Куліш)].


Новосе́лье –


1) (новое жильё) нова́ осе́ля, (новая квартира) нова́ кварти́ра (квати́ра), (зап.) нове́ поме́шкання;


2) (поселение в новом жилье) новосі́лля (-лля);


3) (пирушка на -лье) вхі́дчини, вхо́дини (-дин). [Чайче́нкова ма́ти купи́ла ха́ту; нас зва́но, то ми усі́ на вхі́дчинах тих були́ (М. Вовч.)].

• Праздновать, отпраздновать -лье – справля́ти, спра́вити вхі́дчини.


Удобство –


1) зручність, вигідність


2) (благоустройство) вигода; (комфорт) комфорт:

• для удобства жителей – для зручності мешканців (жителів);

• дом (квартира) со всеми удобствами – дім (квартира) з усіма виго́дами, комфортабельна квартира.

[У Проні дві хати: одна в селі, а друга — в лісі. Та, що в селі, нова, поставлена на батьковому дворищі, там усі виго́ди, а та, що в лісі, збудована в шістдесяті роки (Любов Пономаренко). Сучасна цивілізація: обмін ціностей на виго́ди (С.Лем)]


Комфортабельный – (англ.) комфортабельний вигі́дний, зручний, затишний:

• комфортабельная квартира – затишна квартира;

• комфортабельная обстановка – вигідні обставини;

• комфортабельное кресло – зручне крісло.

[У понеділок‚ о восьмій вечора‚ я посадив Сану на комфортабельний мікроавтобус‚ який доїжджає до Києва‚ як і моя попелюшка‚ за три години (В.Шкляр). — А в місті які новини? — Наїхало російських емігрантів. Наймають комфортабельні квартири, спеціально для них відкрили кілька кав’ярень. Промисловці, артисти, письменники. Золоті дощі за ними. — Ще б пак! — Що? — Обікравши Росію, можна собі дозволити. Буде кому вчити нас самостійництва! (Р.Андріяшик). З недалекої часової відстані, бо чим може бути для кількох тисячоліть ці кілька років мого болісного самокатування, мабуть, іще не на часі зустріч з давніми святинями, мабуть, іще довго треба йти невідомими шляхами, шукаючи стежину вертання до своїх першоджерел, нам — здичавілім у своїй жадобі до ситого і комфортабельного неробства, зблідлим спадкоємцям, втраченої до повного забуття, прадавньої величі невідомих предків (Ю.Завгородній). Часом люди ремствували й скаржилися: мовляв, треба спочити, не йти далі, а може, й вернутися. Декотрі жалілися, що позаду було вигі́дніше, принаймні була вода, хай болотна, але вдосталь (Д.Щербина, перекл.. В.Бикова)].


Квартира – кварти́ра, -ри.

Кварти́ра –


1) квартира;


2) форточка в окно;


3) фаза луны.


Довольствие –


1) (конкретные виды довольствия); д. денежное – платня, гро́ші; д. квартирное – квартира; (деньгами) – гро́ші на квартиру, комі́рне, квартирне; д. пищевое – харч (-чу, -чі), харчува́ння; (в. деньгах) – гро́ші на харч, харчові́ гро́ші, харчове́; д. приварочное – прива́рок (-рку); (деньгами) – гро́ші на прива́рок; д. путевое – харч на по́дорож, подоро́жнє; (деньгами) – гро́ші на по́дорож; д. суточное ( деньгами) – добові́ гро́ші; (натурой) – па́йка, харчі́ на добу́; д. табачное – тютюн (-ну); (деньгами) – гро́ші на тютюн; д. чайное – чай; (деньгами) – гро́ші на чай;


2) (довольствование) – постача́ння кому́ чого́; (едой) – харчува́ння; д. вещевое – речове́ постача́ння.


Квартира –


1) квартира, поме́шкання; к. совместная – спі́льна квартира; к. стеснительная – невигідна квартира; агент по подысканию к-р – аґе́нт шука́ти (підшу́кувати) квартири; очистить -ру – звільнити квартиру (поме́шкання), уступитися з квартири (поме́шкання);


2) (для войск) – пості́й (-то́ю); предоставить -ры для войск – да́ти примі́щення (ві́йськові) під пості́й. Комната – світлиця, по́кій (-ко́ю), кімна́та; к. сборная – збі́рня (-ні); к. меблированная – мебльо́вана світлиця; к. для ожидания – чека́льня, дожида́льня; к. служительская – служницька кімна́та; к. совещательная – нара́дча (-ої), нара́дча світлиця (кімна́та), кімна́та для нара́д; квартира из 4-х комнат – квартира на чотири поко́ї.


Стол –


1) стіл (стола́); с. адресный – адресо́ве бюро́; с. личного состава – стіл особово́го скла́ду; с. письменный – письмо́вий стіл, стіл до писа́ння;


2) (еда) – харч (-чу, -чі), харчі́ (-чі́в), ї́жа; с. общий – спі́льне харчува́ння, спі́льний обі́д (вече́ря, сніда́нок); с. хороший – до́брий харч; квартира со столом – квартира з харча́ми (з ї́жею); со своим столом – на свої́х харча́х, з своє́ю ї́жею.


Помещение – приміщення, місце. В -нии суда – в судовому приміщенні. Жилое -ние – жиле приміщення, житло, ква(р)тира, помешкання.


Совместный – спільний, сумісний, сукупний. -ное владение – спільне посідання, спільне володіння. -ная квартира – сумісна ква(р)тира. -но – сумісно, укупі, разом, сукупно, спільно, (стар.) однокупне (СФА, VI, 394, 431), (обоюдно) обопільно (СФА, VI, 212). -но пользоваться чем – поспіль (з ким) використовувати щось (вживати чого).


кварти́ра і квати́ра, -ри; -ти́ри, -ти́р; в літер. мові слід уживати кварти́ра


Кварти́ра, -ри, ж.


1) Квартира. Гордо і пишно переступив поріг своєї панської квартири. Левиц. І. 219.


2) Форточка въ окнѣ. Одсунь, ґосподаре, квартиру, поглянь на небо й на ниву. Грин. III. 671. Ум. Кварти́рка, кварти́ронька, кварти́рочка. Одчиню я квартирочку, подай, мила, білу ручку. Чуб. См. Кватира.


Кварти́рка, -ки, ж.


1) Ум. отъ ква́рта. Небольшая мѣра водки. Любив неборак і яку квартирку в горлянку вилити. Св. Л. 169.


2) Ум. отъ кварти́ра.


Кварти́ронька и кварти́рочка, -ки, ж. Ум. отъ квартира.


Квати́ра, -ри, ж.


1) Квартира. До Хотії прибував, у старшого копитана на кватирі став. Макс. (1849). 72. Тутечки недалечко... й на кватирі стали. Стор.


2) Оконное стекло. Подивися, моя доню, в вишнюю кватиру: спускаються козаченьки з гори на долину. Лукаш.


3) Форточка въ окнѣ. Ой одсунув козак Нечаєнко кватиру од ринку. АД. 74.


4) Фаза луны. Чуб. І. 10. Ум. Квати́рка, квати́ронька, квати́рочка. Поїдемо у Москву на кватироньки стояти. Відчинила кватироньку. Грин. III. 308. А я шовком вишиваю, в кватирочку виглядаю. Шевч. 196.Подай, подай крізь кватирочку руку! Мет. 7. Ой одсуне спідню кватирочку. АД. II. 73. См. Квартира, кватера, кватиря.


  • Квартира — кварти́ра, -ри; К. обывательская — обива́тельська кварти́ра; К. частная — прива́тна кварти́ра.


  • Обывательский — обива́тельський; О. квартира — обива́тельська кварти́ра.


  • Частный — частко́вий, осі́бний, прива́тний; Ч. атаки — частко́ві ата́ки; Ч. задача — осі́бне завдання́; Ч. квартира — прива́тна кварти́ра; Ч. почин — осі́бний почи́н.

Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ

КВАРТИРА квартира См. жилище, помещение казенная квартира...

Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ

КВАРТИРА Это слово в форме кеартера было заимствовано из польского (где существовало прежде ъ форме kwarteia, а в современном языке приняло форму kwatera). Польское слово восходит к латинскому quartos – "четвертый". Первоначальное значение этого слова – "квартал, четвертая часть города". В значении "квартал" "четверть" это слово было заимствовано, скажем, и английским языком, где находим quarter.

РУпедия

Квартира


квартиры, ж. (нем. Quartier). 1. Жилое помещение из нескольких смежных комнат с отдельным наружным выходом, составляющее отдельную часть дома. Громадный дом в 70 квартир. В третьем этаже сдается квартира в пять комнат. Платить за квартиру. || собир. Жильцы квартиры (нов. разг.). Наша квартира аккуратно вносит плату. 2. только мн. Место расположения воинской части (воен.). Войска перешли на зимние квартиры. Главная квартира (воен.) - местопребывание главнокомандующего со штабом во время войны.

Classes.RU Украинский язык для абитуриентов, студентов

квартира

-и, ж. 1) Частина житлового будинку, що складається з однієї чи кількох кімнат, кухні, передпокою тощо, з окремим ходом; квартира, помешкання, хата. || Житлове приміщення; житло. || Приміщення, яке наймають на певних умовах для тимчасового проживання. 2) тільки мн. Місце розташування військ у населеному пункті. 3) заст. Кватирка (у 2 знач.).

Викисловарь

Русский Морфологические и синтаксические свойства падеж ед. ч. мн. ч. Им. кварти́ра кварти́ры Р. кварти́ры кварти́р Д. кварти́ре кварти́рам В. кварти́ру кварти́ры Тв. кварти́рой кварти́рою кварти́рами Пр. кварти́ре кварти́рах квар-ти́-ра

Существительное, неодушевлённое, женский род, 1-е склонение (тип склонения 1a по классификации А. Зализняка). Корень: -квартир-; окончание: -а. Произношение • МФА: ед. ч. [kvɐrˈtʲirə], мн. ч. [kvɐrˈtʲirɨ] Семантические свойства Значение 1. жилое помещение в доме (обычно — в населённом пункте городского типа), имеющее отдельный вход и состоящее из нескольких комнат и иных помещений разного назначения (например, спальни, кухни, прихожей и т. п.) ◆ Папе с мамой квартира нравилась: просторная, четырехкомнатная, с высокими потолками и большими окнами. И. Грекова, «Фазан», 1984 г. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. Список литературы) 2. истор., военн., мн. ч. место размещения войска ◆ Приятели мои уехали из города, а я возвратился в эскадрон, отпросился у ротмистра, и снова приехал на другой день в город, чтоб оттуда ехать на квартиры Гродненского гусарского полка. Ф. В. Булгарин, «Воспоминания», 1846—1849 г. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. Список литературы) ◆ Теперь мы выступили в лагерь на шестинедельное ученье; но, когда прийдем опять на квартиры, я попрошусь в отпуск. Н. А. Дурова, «Кавалерист-девица», 1835 г. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. Список литературы) Гиперонимы 1. жильё, жилище; помещение Гипонимы 1. коммунальная квартира Родственные слова Этимология Происходит от лат. quartārius «квартарий, четверть золотого». В ряде европейских языков слово заимств. через франц. quartier. Русск. квартира — впервые в 1704 г., изначально в форме квартера; в форме фате́ра — ещё в XVII в. Заимств. через нем. Quartier, голл. kwartier, ср.-н.-нем. quarter из ст.-франц. Использованы данные словаря М. Фасмера; см. Список литературы. Фразеологизмы и устойчивые сочетания • однокомнатная квартира, двухкомнатная квартира, трёхкомнатная квартира, четырёхкомнатная квартира • коммунальная квартира • зимние квартиры Перевод жилое помещение место размещения войска Болгарский Морфологические и синтаксические свойства Ед. квартира Ед. об. квартира Ед. суб. квартирата Мн. квартири Мн. сов. квартирите Числ. - Зв. - квар-ти-ра Существительное, женский род, склонение 41. Корень: --. Произношение • МФА: [] Семантические свойства Значение 1. квартира (аналог. русск. квартира [1]) Этимология От лат. quartārius «квартарий, четверть золотого». В ряде европейских языков слово заимств. через франц. quartier. Украинский Морфологические и синтаксические свойства квар-ти́-ра Существительное, неодушевлённое, женский род. Корень: --. Произношение • МФА: [] Семантические свойства Значение 1. квартира (аналог. русск. квартира [1]) 2. военн. квартира (аналог. русск. квартира [2]). Синонимы 1. помешкання

Этимология От лат. quartārius «квартарий, четверть золотого». В ряде европейских языков слово заимств. через франц. quartier.

Ілюстрації

Квартира1.jpg [hqroom.ru] Квартира2.jpg [bsu-az.org ] Квартира3.jpg [tainy.net] Квартира4.jpg [www.primetonebuilders.co.uk ]

Медіа

Ремонт квартир. Качественный ремонт квартир Киев