Відмінності між версіями «Волокно»
(→Сучасні словники) |
|||
| (не показані 4 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
[http://sum.in.ua/s/volokno Волокно] | [http://sum.in.ua/s/volokno Волокно] | ||
| + | |||
'''ВОЛОКНО''', а, ''сер.'' | '''ВОЛОКНО''', а, ''сер.'' | ||
| + | |||
'''1.''' Тонка непрядена нитка рослинного, мінерального або штучного походження, що використовується як сировина в текстильному виробництві і т. ін. Волокна дикоростучих рослин (кропиви, конопель, льону та ін.) йшли на виготовлення одягу і сітей ''(Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 38)''; | '''1.''' Тонка непрядена нитка рослинного, мінерального або штучного походження, що використовується як сировина в текстильному виробництві і т. ін. Волокна дикоростучих рослин (кропиви, конопель, льону та ін.) йшли на виготовлення одягу і сітей ''(Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 38)''; | ||
// збірн. Сукупність таких ниток. Як заробить [Мотря] конопель, — то й добре. Помочить їх, висушить, витіпа: костриця на топливо, волокно на прядиво ''(Панас Мирний, II, 1954, 46)''; Велике майбутнє у штучних і синтетичних волокон, які заміняють бавовну, шерсть і шовк ''(Наука і життя, 6, 1958, 12)''. | // збірн. Сукупність таких ниток. Як заробить [Мотря] конопель, — то й добре. Помочить їх, висушить, витіпа: костриця на топливо, волокно на прядиво ''(Панас Мирний, II, 1954, 46)''; Велике майбутнє у штучних і синтетичних волокон, які заміняють бавовну, шерсть і шовк ''(Наука і життя, 6, 1958, 12)''. | ||
'''2.''' перев. мн. Витягнута в довжину клітина людської, тваринної або рослинної тканини. Більша частина нервових волокон у маленьких дітей ще не вкрита білою мієліновою оболонкою ''(Шкільна гігієна, 1954, 51)''; Батько їхав на хутір дістати берестка на колодки для коліс. Найкраща порода: волокна в берестку так покручені, що колодка ніколи не трісне ''(Петро Панч, На калин. мості, 1965, 26)''. | '''2.''' перев. мн. Витягнута в довжину клітина людської, тваринної або рослинної тканини. Більша частина нервових волокон у маленьких дітей ще не вкрита білою мієліновою оболонкою ''(Шкільна гігієна, 1954, 51)''; Батько їхав на хутір дістати берестка на колодки для коліс. Найкраща порода: волокна в берестку так покручені, що колодка ніколи не трісне ''(Петро Панч, На калин. мості, 1965, 26)''. | ||
| + | |||
[http://sum.in.ua/s/volokonce Волоконце] | [http://sum.in.ua/s/volokonce Волоконце] | ||
| + | |||
'''ВОЛОКОНЦЕ''', я, ''сер.'' | '''ВОЛОКОНЦЕ''', я, ''сер.'' | ||
| + | |||
''Зменш.'' до волокно 1. — Сидіте, прядіте, Дівки, волоконце ''(Павло Чубинський, V, 1874, 109)''; Кажуть у селі, що в неї [Докії] з-під пальців просте волоконце стає срібною ниткою ''(Михайло Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 179)''; * ''Образно''. Потім ми заглянем до зорі в віконце, зірка-пряха вділить срібне волоконце ''(Леся Українка, III, 1952, 207)''. | ''Зменш.'' до волокно 1. — Сидіте, прядіте, Дівки, волоконце ''(Павло Чубинський, V, 1874, 109)''; Кажуть у селі, що в неї [Докії] з-під пальців просте волоконце стає срібною ниткою ''(Михайло Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 179)''; * ''Образно''. Потім ми заглянем до зорі в віконце, зірка-пряха вділить срібне волоконце ''(Леся Українка, III, 1952, 207)''. | ||
| − | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:волокно1.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:волокно2.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:волокно3.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:волокно4.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | *[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BA%D0%BD%D0%BE Волокно] , матеріали з Вікіпедії. | ||
| + | |||
| + | *[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BA%D0%BD%D0%BE Синтетичне волокно], матеріали з Вікіпедії. | ||
| + | |||
| + | *[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BA%D0%BD%D0%BE Штучне волокно] , матеріали з Вікіпедії. | ||
| + | |||
| + | *[http://leksika.com.ua/19650104/ure/volokna Волокна] | ||
| + | |||
| + | 1) Волокна текстильні натуральні - тонкі волокна рослинного, тваринного або мінерального походження. Складаються в основному з органічних і неорганічних високомолекулярних сполук. В. рослинного походження утворюються в насінні (бавовнику), стеблах (льону, конопель, кенафу, джуту), листі (абаки, сизалю) та плодах (койри) рослин. Найпоширеніші В. рослинного походження - з бавовни й льону. З бавовняної та лляної пряжі виробляють побутові й тех. тканини, трикотаж, з бавовни - вату тощо. З грубостеб-лових (конопель, джуту, кенафу) та жорстколистяних (абаки, сизалю) В. виготовляють тарні тканини, канатно-вірьовочні вироби. | ||
| + | B. тваринного походження одержують з волосяного покриву (вовни) овець, кіз, верблюдів та ін. тварин або з коконів (шовку) шовкопрядів. Вовна є сировиною для валяльно-повстяного, а вовняна пряжа - для текст. і трикот. виробн. Шовк-сирець використовують безпосередньо або після скручування гол. чин. для виготовлення тканин. В. мінерального походження утворюються в гірських породах та лаві. До них належить, напр., азбестове (див. Азбест) волокно, пряжа якого йде на вироблення вогнестійких, фільтрувальних та ін. тех. тканин. | ||
| + | К. М. Козенко. | ||
| + | |||
| + | 2) Волокна хімічні - волокна, що їх формують з природних або синтетичних високомолекулярних сполук. Розрізняють хім. В. штучні й синтетичні. Штучні хім. В. одержують з органічних природних високомолекулярних сполук -целюлози, білків рослинного та тваринного походження. Серед них найпоширеніші ті, що виготовлені на основі целюлози (див. Ацетилцелюлоза, Віскоза), їх застосовують для виробн. тканин і корду, авто-і авіапокришок. У зв'язку з тим, що штучні В. є малопроникними для повітря і вологи, їх здебільшого використовують у суміші з бавовною або натуральною вовною. Синтетичні В. одержують з синтетичних полімерів: поліамідів, поліефірів, поліакрилонітрилу, поліуретанів, полівінілхлориду, поліетилену, поліпропілену тощо. Вони міцніші за натуральні (в сухому і мокрому стані), мають низьку гігроскопічність, високу стійкість до хім. реагентів, дії мікроорганізмів тощо. Проте синтетичні В. ще менш гігієнічні, ніж штучні (напр., здатні електризуватися). В різних країнах найпоширеніші синтетичні В. мають неоднакові назви (див. табл.). У пром-сті хім. В. випускають у вигляді моноволокна (одиничне волокно великої довжини), філаментних ниток (пучок, що складається з великої кількості тонких і дуже довгих волокон, з'єднаних за допомогою скручування), штапельного В. (короткі відрізки тонких волокон). Крім того, є хім. В. спец. призначення: антибактеріальні й антигрибкові, негорючі, іонообмінні та ін. Іноді до хім. В. відносять також В., одержані з неорганічних сполук (скляні, металеві та ін.). Див. також Хімічних волокон промисловість, Текстильна промисловість, Трикотажна промисловість. | ||
| + | Літ.: Грищенко А. 3. Автоматизация в производстве химических волокон. К., 1968; Роговин 3. А. Основы химии и технологии химических волокон, т. 1 - 2. М., 1974. 8. В. Анохін. | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
Поточна версія на 20:23, 20 грудня 2013
Волокно, -на, с. Волокно. Ум. Волоконце. Прибігав, прибігав козлик під віконце: ой чи тчуть, чи прядуть дівки волоконце. Нп.
Зміст
Сучасні словники
ВОЛОКНО, а, сер.
1. Тонка непрядена нитка рослинного, мінерального або штучного походження, що використовується як сировина в текстильному виробництві і т. ін. Волокна дикоростучих рослин (кропиви, конопель, льону та ін.) йшли на виготовлення одягу і сітей (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 38); // збірн. Сукупність таких ниток. Як заробить [Мотря] конопель, — то й добре. Помочить їх, висушить, витіпа: костриця на топливо, волокно на прядиво (Панас Мирний, II, 1954, 46); Велике майбутнє у штучних і синтетичних волокон, які заміняють бавовну, шерсть і шовк (Наука і життя, 6, 1958, 12).
2. перев. мн. Витягнута в довжину клітина людської, тваринної або рослинної тканини. Більша частина нервових волокон у маленьких дітей ще не вкрита білою мієліновою оболонкою (Шкільна гігієна, 1954, 51); Батько їхав на хутір дістати берестка на колодки для коліс. Найкраща порода: волокна в берестку так покручені, що колодка ніколи не трісне (Петро Панч, На калин. мості, 1965, 26).
ВОЛОКОНЦЕ, я, сер.
Зменш. до волокно 1. — Сидіте, прядіте, Дівки, волоконце (Павло Чубинський, V, 1874, 109); Кажуть у селі, що в неї [Докії] з-під пальців просте волоконце стає срібною ниткою (Михайло Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 179); * Образно. Потім ми заглянем до зорі в віконце, зірка-пряха вділить срібне волоконце (Леся Українка, III, 1952, 207).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
- Волокно , матеріали з Вікіпедії.
- Синтетичне волокно, матеріали з Вікіпедії.
- Штучне волокно , матеріали з Вікіпедії.
1) Волокна текстильні натуральні - тонкі волокна рослинного, тваринного або мінерального походження. Складаються в основному з органічних і неорганічних високомолекулярних сполук. В. рослинного походження утворюються в насінні (бавовнику), стеблах (льону, конопель, кенафу, джуту), листі (абаки, сизалю) та плодах (койри) рослин. Найпоширеніші В. рослинного походження - з бавовни й льону. З бавовняної та лляної пряжі виробляють побутові й тех. тканини, трикотаж, з бавовни - вату тощо. З грубостеб-лових (конопель, джуту, кенафу) та жорстколистяних (абаки, сизалю) В. виготовляють тарні тканини, канатно-вірьовочні вироби. B. тваринного походження одержують з волосяного покриву (вовни) овець, кіз, верблюдів та ін. тварин або з коконів (шовку) шовкопрядів. Вовна є сировиною для валяльно-повстяного, а вовняна пряжа - для текст. і трикот. виробн. Шовк-сирець використовують безпосередньо або після скручування гол. чин. для виготовлення тканин. В. мінерального походження утворюються в гірських породах та лаві. До них належить, напр., азбестове (див. Азбест) волокно, пряжа якого йде на вироблення вогнестійких, фільтрувальних та ін. тех. тканин. К. М. Козенко.
2) Волокна хімічні - волокна, що їх формують з природних або синтетичних високомолекулярних сполук. Розрізняють хім. В. штучні й синтетичні. Штучні хім. В. одержують з органічних природних високомолекулярних сполук -целюлози, білків рослинного та тваринного походження. Серед них найпоширеніші ті, що виготовлені на основі целюлози (див. Ацетилцелюлоза, Віскоза), їх застосовують для виробн. тканин і корду, авто-і авіапокришок. У зв'язку з тим, що штучні В. є малопроникними для повітря і вологи, їх здебільшого використовують у суміші з бавовною або натуральною вовною. Синтетичні В. одержують з синтетичних полімерів: поліамідів, поліефірів, поліакрилонітрилу, поліуретанів, полівінілхлориду, поліетилену, поліпропілену тощо. Вони міцніші за натуральні (в сухому і мокрому стані), мають низьку гігроскопічність, високу стійкість до хім. реагентів, дії мікроорганізмів тощо. Проте синтетичні В. ще менш гігієнічні, ніж штучні (напр., здатні електризуватися). В різних країнах найпоширеніші синтетичні В. мають неоднакові назви (див. табл.). У пром-сті хім. В. випускають у вигляді моноволокна (одиничне волокно великої довжини), філаментних ниток (пучок, що складається з великої кількості тонких і дуже довгих волокон, з'єднаних за допомогою скручування), штапельного В. (короткі відрізки тонких волокон). Крім того, є хім. В. спец. призначення: антибактеріальні й антигрибкові, негорючі, іонообмінні та ін. Іноді до хім. В. відносять також В., одержані з неорганічних сполук (скляні, металеві та ін.). Див. також Хімічних волокон промисловість, Текстильна промисловість, Трикотажна промисловість. Літ.: Грищенко А. 3. Автоматизация в производстве химических волокон. К., 1968; Роговин 3. А. Основы химии и технологии химических волокон, т. 1 - 2. М., 1974. 8. В. Анохін.
