Відмінності між версіями «Щедрий»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
([ http://www.ridnamova.org//search/?word=%F9%E5%E4%F0%E8%E9&select=slovnyk_synonimiv_polyugy РІДНА МОВА])
(Ілюстрації)
 
Рядок 70: Рядок 70:
  
  
==Ілюстрації==
+
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
+
|- valign="top"
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:слово1.jpg|x140px]] [http  URL адреса картинки]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:слово2.jpg|x140px]] [http  URL адреса картинки]
+
|}
+
  
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Поточна версія на 21:05, 18 грудня 2013

Щедрий, -а, -е. 1) Щедрый. Скупий складає, а щедрий поживає. Ном. № 4669. 2) Щедрий вечір. Канунъ Новаго года. ХС. І. 80.

Щедрий

Сучасні словники

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Щедрий, -а, -е. 1) Щедрый. Скупий складає, а щедрий поживає. Ном. № 4669. 2) щедрий вечір. Канунъ Новаго года. ХС. І. 80.

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЩЕДРИЙ, а, е. 1. Який охоче ділиться своїм майном, коштами і т. ін., не шкодує витрачати що-небудь. Прокіп Іванович був собі дуже щедрий: чого не попроси — і позичить, і подарує (Олекса Стороженко, I, 1957, 194); Дівчата люблять, коли хлопці купляють їм квитки, пригощають цукерками, роблять подарунки, тобто коли вони щедрі (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 56); * Образно. Щедре сонце в жаркій глибині Золотий розсипає пісок... (Терень Масенко, Поезії, 1950, 151);

// у знач. ім. щедрий, рого, чол. Той, хто не шкодує витрачати що-небудь. Скупий складає, а щедрий поживає (Номис, 1864, № 4669); Її перен., на що, в чому. Який легко, охоче роздає щось, наділяє чимсь. — Ет, — каже чорт, — магнати щедрі на обіцянки; вони тоді тільки й не збрешуть, як обіцяють кару (Олекса Стороженко, I, 1957, 54).

2. Великий розміром; значний. Після похорону [Кайдаша] справили багатий обід. Кайдашиха роздала старцям щедру милостиню (Нечуй-Левицький, II, 1956, 354); Жменяк нізащо в світі не дав би чепіги свого плуга в руки вбивці. З такої руки земля не прийме зерно, не дасть щедрого врожаю (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 8); Звичайно в суботу була щедра пошта (Ірина Вільде, III, 1968, 81); Виняткове значення для піднесення врожайності має щедре внесення на поля місцевих добрив (Радянська Україна, 12.I 1963, 1); Українські вчені і митці вносять свій щедрий вклад у розвиток вітчизняної і світової науки і культури (Вечірній Київ, 6.XI 1967, 1);

// перен. Надмірний, перебільшений. Він облив Стахурського щедрим потоком приязні з своїх люб'язних очей (Юрій Смолич, Ми разом.., 1950, 38); За якусь годину панські стоги згоріли, мов свічі. Не змогли їх врятувати ні погрози, ні щедрі обіцянки Стадницького (Михайло Стельмах, I, 1962, 462).

3. Багатий на що-небудь, чимсь. Надра не щедрі на алмази. Відомо: на 50 мільйонів одиниць порожньої породи в найкращих алмазних родовищах припадає лише одна частка алмазу (Радянська Україна, 11.II 1962, 3); Білі груші в млистій прохолоді Пахли духом щедрої землі (Максим Рильський, II, 1960, 15); Надходила щедра осінь (Василь Козаченко, Серце матері, 1947, 106);

// Буйний, розкішний. Сита худоба лежить безтурботно по випасах щедрих (Микола Зеров, Вибр., 1966, 130); Щедра південна природа не встигла ще своєю буйною рослинністю прикрити рани війни (Олесь Гончар, III, 1959, 65);

// Наявний у значній кількості; густий, рясний. Після щедрих дощів дороги розкисли, і в деяких місцях колеса по маточини загрузали в липуче багно, з якого, здавалося, ніколи не виїхати (Панас Кочура, Зол. грамота, 1960, 378); Бігцем Наталя кинулась у темряву, під щедру холодну зливу (Юрій Збанацький, Між.. людьми, 1955, 162); Тіло його закам'яніло, ноги стали неслухняними, щедрий піт вкрив йому обличчя, і хлопець то білів, то червонів (Іван Сенченко, На Бат. горі, 1960, 25); Близькість ріки відчувалась особливо виразно не тільки по тому свіжому холодному повітрі, яким віяло з очеретів, а й по щедрій росі на травах, яка бризкала людям на руки і на ноги світлими льодяними краплями (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 230);

// Дуже відчутний, інтенсивний у своєму вияві. Обновлюється вся природа В промінні щедрого тепла (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 16); Сонце зійшло над горами й поливало своїм щедрим промінням безмежне море (Павло Загребельний, Європа. Захід, 1961, 290). Щедрий вечір — вечір напередодні Нового року (31 грудня за старим стилем). Вечір під Новий рік називається в народі щедрим вечором. Напевне, тому, що все, що робилося в цей вечір, підпорядковувалося єдиній меті: щоб в усьому був щедрий новий рік (Свята.. Рад. Укр., 1971, 144); Мороз дошкуляє. Останній день старого року, чепурний і яскравий, хоче залишити по собі спогад перед тим, як прийде йому на зміни щедрий вечір (Юрій Яновський, I, 1958, 606).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 578

«Словники України on-line»

ще́дрий – прикметник

відмінок	 однина	 множина
чол. р.	жін. р.	сер. р.
називний	 ще́дрий	 ще́дра	 ще́дре	 ще́дрі
родовий	 ще́дрого	 ще́дрої	 ще́дрого	 ще́дрих
давальний	 ще́дрому	 ще́дрій	 ще́дрому	 ще́дрим
знахідний	 ще́дрий, ще́дрого	 ще́дру	 ще́дре	 ще́дрі, ще́дрих
орудний	 ще́дрим	 ще́дрою	 ще́дрим	 ще́дрими
місцевий	 на/у ще́дрому, ще́дрім	 на/у ще́дрій	 на/у ще́дрому, ще́дрім	 на/у ще́дрих

Орфоепічний словник української мови

щедрий -а, -е. 1) Який охоче ділиться своїм майном, коштами і т. ін., не шкодує витрачати що-небудь. || у знач. ім. ще/дрий, -рого, ч. Той, хто не шкодує витрачати що-небудь. || перен., на що, в чому. Який легко, охоче роздає щось, наділяє чимсь. 2) Великий за розміром; значний. || перен. Надмірний, перебільшений. 3) Багатий на що-небудь, чимсь. || Буйний, розкішний. || Наявний у значній кількості; густий, рясний. || Дуже відчутний, інтенсивний у своєму вияві.

РІДНА МОВА

ЩЕДРИЙ (який охоче дарує свої надбання) гойний, щирий, розм. щедротний, добрий.

Іноземні словники

Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ

ЩЕДРЫЙ щедрый Великодушный, тароватый, расточительный. "Куда на выдумки природа таровата". Крыл. .. Прот. скупой...

РУпедия

Щедрый щедрая, щедрое; щедр, щедра, щедро. 1. Охотно оказывающий помощь деньгами, имуществом, не скупой. Щедрый человек. 2. Ценный, богатый. Щедрые подарки. ...

Украинский язык для абитуриентов, студентов

щедрий -а, -е. 1) Який охоче ділиться своїм майном, коштами і т. ін., не шкодує витрачати що-небудь. || у знач. ім. щедрий, -рого, ч. Той, хто не шкодує витрачати що-небудь. || перен., на що, в чому. Який легко, охоче роздає щось, наділяє чимсь. 2) Великий за розміром; значний. || перен. Надмірний, перебільшений. 3) Багатий на що-небудь, чимсь. || Буйний, розкішний. || Наявний у значній кількості; густий, рясний. || Дуже відчутний, інтенсивний у своєму вияві.

••

Щедрий вечір — вечір напередодні Нового року (31 грудня за старим стилем).