Відмінності між версіями «Сніг»
Colt (обговорення • внесок) (→Див. також) |
|||
(не показана одна проміжна версія ще одного учасника) | |||
Рядок 13: | Рядок 13: | ||
♦ Боятися, як торішнього снігу — зовсім не боятися. [Микита:] Гляди, щоб я тебе іноді, бува, не мазнув по губах!.. [Маруся (регоче):] Ох лишенько! Я ж тебе так точнісінько боюсь, як торішнього снігу (Марко Кропивницький, I, 1958, 79); — Ну й язик у тебе.. Гляди, Іванові скажу. — Боюсь я його, як торішнього снігу, — стрепенулась Марійка, і на зібраних устах її заворушилась упертість (Михайло Стельмах, II, 1962, 26); Було (буде, є) [стільки] користі (потіхи і т. ін.), як з (із) торішнього снігу — зовсім не було, не буде, немає користі, потіхи тощо. — Добре, ясновельможна княгине, добре! Прийду та допоможу тобі, хоч і з мене певно буде користі, як з торішнього снігу (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 114); — Якби не гукати на вас, не думати за вас, то було би з вашої роботи стілько потіхи, як із торішнього снігу (Іван Франко, I, 1955, 60); Вічний сніг див. вічний; До білого снігу — дуже довго, тривалий час. — Я вам, дядьку Савко, як дам, то до білого снігу не забудете (Микола Зарудний, На.. світі, 1967, 268); До глибокого снігу — до глибокої зими. — Як напровесні випустиш свиноту з подвір'я, то вона без догляду аж до глибокого снігу нагулює жир (Михайло Стельмах, I, 1962, 72); До [першого] снігу — до початку зими. — Справив їй святешні чоботи, так вона їх, звиняйте, вже і в будень тягає і навіть тепер, до снігу, носить (Михайло Стельмах, II, 1962, 21); Зимою (взимку) снігу не дістанеш див. діставати; Орати носом сніг див. орати; Побіліти, як сніг див. побіліти; Потрібний (потрібен), як торішній сніг див. потрібний; Сніг куриться див. куритися; Як сніг на голову див. голова. | ♦ Боятися, як торішнього снігу — зовсім не боятися. [Микита:] Гляди, щоб я тебе іноді, бува, не мазнув по губах!.. [Маруся (регоче):] Ох лишенько! Я ж тебе так точнісінько боюсь, як торішнього снігу (Марко Кропивницький, I, 1958, 79); — Ну й язик у тебе.. Гляди, Іванові скажу. — Боюсь я його, як торішнього снігу, — стрепенулась Марійка, і на зібраних устах її заворушилась упертість (Михайло Стельмах, II, 1962, 26); Було (буде, є) [стільки] користі (потіхи і т. ін.), як з (із) торішнього снігу — зовсім не було, не буде, немає користі, потіхи тощо. — Добре, ясновельможна княгине, добре! Прийду та допоможу тобі, хоч і з мене певно буде користі, як з торішнього снігу (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 114); — Якби не гукати на вас, не думати за вас, то було би з вашої роботи стілько потіхи, як із торішнього снігу (Іван Франко, I, 1955, 60); Вічний сніг див. вічний; До білого снігу — дуже довго, тривалий час. — Я вам, дядьку Савко, як дам, то до білого снігу не забудете (Микола Зарудний, На.. світі, 1967, 268); До глибокого снігу — до глибокої зими. — Як напровесні випустиш свиноту з подвір'я, то вона без догляду аж до глибокого снігу нагулює жир (Михайло Стельмах, I, 1962, 72); До [першого] снігу — до початку зими. — Справив їй святешні чоботи, так вона їх, звиняйте, вже і в будень тягає і навіть тепер, до снігу, носить (Михайло Стельмах, II, 1962, 21); Зимою (взимку) снігу не дістанеш див. діставати; Орати носом сніг див. орати; Побіліти, як сніг див. побіліти; Потрібний (потрібен), як торішній сніг див. потрібний; Сніг куриться див. куритися; Як сніг на голову див. голова. | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:7615d59-300.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1264496556_snow.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:RRhpW2GbSR.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:522740_379889008768402_1247066742_n.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|LheS5_bHpQI}} | ||
==Вірш== | ==Вірш== | ||
Рядок 66: | Рядок 77: | ||
Весела зима! | Весела зима! | ||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
− | + | Скрип (хрускіт) снігу | |
+ | |||
+ | При здавлюванні сніг видає звук, що нагадує скрип (хрускіт). Цей звук виникає при ходьбі по снігу, натисканні на свіжий сніг полозами саней, лижами, при ліпленні сніжок тощо | ||
+ | |||
+ | Скрип снігу чути за температури нижче −2°[1] (за іншими даними, нижче −5°[2]). Вище цієї температури скрип не чути. | ||
+ | |||
+ | Вважається, що є дві основні причини виникнення звуків: | ||
+ | |||
+ | *ламання кристаликів снігу; | ||
+ | *ковзання (зміщення та тертя) кристаликів снігу один про одного під тиском. | ||
+ | |||
+ | Основною причиною скрипу (хрускоту) снігу вважається перша. | ||
+ | |||
+ | В акустичному спектрі скрипу снігу є два максимуму: в діапазоні 250–400 Гц і 1000–1600 Гц. Характер видаються звуків залежить від температури снігу.[3] На початку XX століття метеорологи навіть пропонували оцінювати температуру снігу по характеру скрипу. Ломка крижаних бурульок і злом льоду криголамом дають схожий розподіл частот (125–200 Гц і 1250–2000 Гц), проте у разі льоду максимуми більш чітко виражені і відокремлені один від одного. Посилення морозів робить кристалики твердішими, але більш крихкими. У результаті цього зростає високочастотна складова (1000–1600 Гц) — скрип сухого, морозного снігу. Якщо ж мороз слабшає, і температура стає вищою за −6° C, то високочастотний максимум згладжується, а потім майже повністю зникає. | ||
+ | |||
+ | Танення снігу впливає і на характер тертя сніжинок одна об одну: змочені (змащені водою) кристалики видають звук, відмінний від звуку тертя сухих сніжинок, а за температури вище від деякої сніг взагалі перестає скрипіти. Це пов'язано з тим, що за певної температури сніжинки при стисненні не стільки ламаються, скільки починають підтавати, енергія здавлювання витрачається не на злам кристаликів, а на танення сніжинок, вода, що виділяється, змочує сніжинки і замість сухого тертя виникає «ковзання сніжинок по змоченою поверхні». | ||
+ | |||
+ | На характер звуку впливає також і форма сніжинок. | ||
+ | |||
+ | Скрип, схожий на скрип снігу, можна отримати, якщо стискати, наприклад, змішані сіль і цукор. Це використовувалося, зокрема, при озвучуванні фільму «Олександр Невський». | ||
+ | Танення та сублімація | ||
+ | |||
+ | У нормальних умовах сніг тане за температури повітря вище 0° C. Проте в природі значні обсяги снігу випаровуються і при від'ємних температурах, минаючи рідку фазу. Цей процес легко спостерігати самостійно. Такий перехід від твердого стану до газоподібного називається сублімацією. Особливо інтенсивно відбувається сублімація снігу під впливом сонячного світла, проте існують дослідження, які демонструють інтенсивне випаровування снігових частинок в результаті їх взаємодії при перенесенні снігу хурделицею. | ||
+ | Сніг на інших планетах та супутниках | ||
+ | |||
+ | На Марсі випадає як і звичний нам сніг, так і сніг з твердої вуглекислоти (крім постійних полярних шапок із звичайного льоду, на Марсі регулярно утворюються сезонні шапки з замерзлого вуглекислого газу («сухий» лід). | ||
+ | |||
+ | На Титані, супутнику Сатурна, метан, що найчастіше випадає у вигляді дощу, в холодних областях випадає у вигляді снігу (подібно до того як це на Землі відбувається з водою). | ||
+ | |||
+ | Тритон, супутник Нептуна, більшою частиною вкритий шаром снігу, що робить його досить яскравим (він відбиває близько 85 % світла). Сніг Тритона складається з замерзлих азоту, води, вуглекислого газу, невеликих домішок монооксиду вуглецю, метану та етану. Він має рожевий відтінок, який йому надають більш складні сполуки, що утворюються з метану та азоту під дією ультрафіолетового випромінювання та космічних променів. Товщина шару цього снігу та криги поблизу полюсів, ймовірно, досягає сотень метрів. | ||
+ | Сніг у будівництві | ||
+ | |||
+ | Сніг завдяки невисокій щільності є гарним теплоізоляційним матеріалом і за відсутності інших матеріалів використовується в будівництві іглу. Сніг, особливо свіжий — непоганий теплоізолятор. Його коефіцієнт теплопровідності — 0,1−0,15 Вт / (м * град) (на рівні хороших утеплювачів). Але у міру злежування снігу цей коефіцієнт зростає. | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
Рядок 91: | Рядок 121: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | *http://video.bigmir.net/show/38162/ | ||
+ | *[http://www.vulyk.ua/ Павло Табаков - Сніг без пауз] | ||
+ | *http://orhenk.blogspot.com/ | ||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]] | ||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
[[Категорія:Сн]] | [[Категорія:Сн]] |
Поточна версія на 09:39, 17 грудня 2013
Сніг, -гу, м. Снѣгъ. Злякався, побілів, як сніг. Котл. Ен. II. 30. Ум. Сніжо́к, сніже́чек. Чуб. V. 83.
Зміст
Сучасні словники
Сніг — це тверді опади у вигляді шестикутних пластинок чи призм з кристаликів льоду. Переважно випадає з шарувато-дощових хмар.
Словник української мови
Академічний тлумачний словник (1970—1980) Тлумачення, значення слова «сніг»:
СНІГ, у, чол. Атмосферні опади у вигляді білих зіркоподібних кристалів чи пластівців, що становлять собою скупчення таких кристалів. Зима без снігу — літо без хліба (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 100); По улиці вітер віє Та сніг замітає. По улиці попідтинню Вдова шкандибає (Тарас Шевченко, II, 1963, 143); Надворі йшов лапатий сніг, неначе в повітрі літали горобці (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 348); Сніг падав безшелесно й рівно (Максим Рильський, I, 1960, 125); * Образно. Промениста ромашка запорошила снігом увесь лан (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 142); * У порівняннях. Часом очеретяний початок, зачеплений Соломією, лопався й обсипав її білим пухом, мов снігом (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 361); // Суцільна маса таких опадів, що лежить на поверхні чого-небудь. Лечу, лечу, а вітер віє, Передо мною сніг біліє (Тарас Шевченко, I, 1963, 241); Яка гарна буде та гора взимку серед чорних лісів, коли її вкриє білий сніг (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 78); По ровах, де ще недавно лежали сніги, стояла густа і чорна, як дьоготь, вода (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 99); * У порівняннях. Синіли невеличкі ліски, чорніли хуторки, за ними піски, мов сніги, біліли і виблискували (Панас Мирний, I, 1954, 256); На столі білий як сніг обрус, добірні страви й напитки (Леся Українка, III, 1952, 472);
// Холодний край. Ти нас з України Загнав, голих і голодних, У сніг на чужину Та й порізав (Тарас Шевченко, І, 1963, 249).
♦ Боятися, як торішнього снігу — зовсім не боятися. [Микита:] Гляди, щоб я тебе іноді, бува, не мазнув по губах!.. [Маруся (регоче):] Ох лишенько! Я ж тебе так точнісінько боюсь, як торішнього снігу (Марко Кропивницький, I, 1958, 79); — Ну й язик у тебе.. Гляди, Іванові скажу. — Боюсь я його, як торішнього снігу, — стрепенулась Марійка, і на зібраних устах її заворушилась упертість (Михайло Стельмах, II, 1962, 26); Було (буде, є) [стільки] користі (потіхи і т. ін.), як з (із) торішнього снігу — зовсім не було, не буде, немає користі, потіхи тощо. — Добре, ясновельможна княгине, добре! Прийду та допоможу тобі, хоч і з мене певно буде користі, як з торішнього снігу (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 114); — Якби не гукати на вас, не думати за вас, то було би з вашої роботи стілько потіхи, як із торішнього снігу (Іван Франко, I, 1955, 60); Вічний сніг див. вічний; До білого снігу — дуже довго, тривалий час. — Я вам, дядьку Савко, як дам, то до білого снігу не забудете (Микола Зарудний, На.. світі, 1967, 268); До глибокого снігу — до глибокої зими. — Як напровесні випустиш свиноту з подвір'я, то вона без догляду аж до глибокого снігу нагулює жир (Михайло Стельмах, I, 1962, 72); До [першого] снігу — до початку зими. — Справив їй святешні чоботи, так вона їх, звиняйте, вже і в будень тягає і навіть тепер, до снігу, носить (Михайло Стельмах, II, 1962, 21); Зимою (взимку) снігу не дістанеш див. діставати; Орати носом сніг див. орати; Побіліти, як сніг див. побіліти; Потрібний (потрібен), як торішній сніг див. потрібний; Сніг куриться див. куритися; Як сніг на голову див. голова.
Ілюстрації
Медіа
Вірш
Випав сніг
Вдягнувшись тепліше,
Морозяним ранком
Мариночка вийшла
І стала на ґанку.
— Як гарно навколо!
Все вкрилось кругом
Пухнастим та чистим
Блискучим сніжком.
У білому вбранні
Зелені ялини.
Під сніг, як під ковдру,
Сховались рослини,
Щоб їх не дістали
Морози страшні,
Щоб взимку заснути
Й ожить навесні.
Ставаймо на лижі,
Сідаймо в санчата,
Берімо коньки,
Щоб стрілою помчати!
Хай щоки щипає
Мороз жартома!
Хороша погода!
Весела зима!
Див. також
Скрип (хрускіт) снігу
При здавлюванні сніг видає звук, що нагадує скрип (хрускіт). Цей звук виникає при ходьбі по снігу, натисканні на свіжий сніг полозами саней, лижами, при ліпленні сніжок тощо
Скрип снігу чути за температури нижче −2°[1] (за іншими даними, нижче −5°[2]). Вище цієї температури скрип не чути.
Вважається, що є дві основні причини виникнення звуків:
- ламання кристаликів снігу;
- ковзання (зміщення та тертя) кристаликів снігу один про одного під тиском.
Основною причиною скрипу (хрускоту) снігу вважається перша.
В акустичному спектрі скрипу снігу є два максимуму: в діапазоні 250–400 Гц і 1000–1600 Гц. Характер видаються звуків залежить від температури снігу.[3] На початку XX століття метеорологи навіть пропонували оцінювати температуру снігу по характеру скрипу. Ломка крижаних бурульок і злом льоду криголамом дають схожий розподіл частот (125–200 Гц і 1250–2000 Гц), проте у разі льоду максимуми більш чітко виражені і відокремлені один від одного. Посилення морозів робить кристалики твердішими, але більш крихкими. У результаті цього зростає високочастотна складова (1000–1600 Гц) — скрип сухого, морозного снігу. Якщо ж мороз слабшає, і температура стає вищою за −6° C, то високочастотний максимум згладжується, а потім майже повністю зникає.
Танення снігу впливає і на характер тертя сніжинок одна об одну: змочені (змащені водою) кристалики видають звук, відмінний від звуку тертя сухих сніжинок, а за температури вище від деякої сніг взагалі перестає скрипіти. Це пов'язано з тим, що за певної температури сніжинки при стисненні не стільки ламаються, скільки починають підтавати, енергія здавлювання витрачається не на злам кристаликів, а на танення сніжинок, вода, що виділяється, змочує сніжинки і замість сухого тертя виникає «ковзання сніжинок по змоченою поверхні».
На характер звуку впливає також і форма сніжинок.
Скрип, схожий на скрип снігу, можна отримати, якщо стискати, наприклад, змішані сіль і цукор. Це використовувалося, зокрема, при озвучуванні фільму «Олександр Невський». Танення та сублімація
У нормальних умовах сніг тане за температури повітря вище 0° C. Проте в природі значні обсяги снігу випаровуються і при від'ємних температурах, минаючи рідку фазу. Цей процес легко спостерігати самостійно. Такий перехід від твердого стану до газоподібного називається сублімацією. Особливо інтенсивно відбувається сублімація снігу під впливом сонячного світла, проте існують дослідження, які демонструють інтенсивне випаровування снігових частинок в результаті їх взаємодії при перенесенні снігу хурделицею. Сніг на інших планетах та супутниках
На Марсі випадає як і звичний нам сніг, так і сніг з твердої вуглекислоти (крім постійних полярних шапок із звичайного льоду, на Марсі регулярно утворюються сезонні шапки з замерзлого вуглекислого газу («сухий» лід).
На Титані, супутнику Сатурна, метан, що найчастіше випадає у вигляді дощу, в холодних областях випадає у вигляді снігу (подібно до того як це на Землі відбувається з водою).
Тритон, супутник Нептуна, більшою частиною вкритий шаром снігу, що робить його досить яскравим (він відбиває близько 85 % світла). Сніг Тритона складається з замерзлих азоту, води, вуглекислого газу, невеликих домішок монооксиду вуглецю, метану та етану. Він має рожевий відтінок, який йому надають більш складні сполуки, що утворюються з метану та азоту під дією ультрафіолетового випромінювання та космічних променів. Товщина шару цього снігу та криги поблизу полюсів, ймовірно, досягає сотень метрів. Сніг у будівництві
Сніг завдяки невисокій щільності є гарним теплоізоляційним матеріалом і за відсутності інших матеріалів використовується в будівництві іглу. Сніг, особливо свіжий — непоганий теплоізолятор. Його коефіцієнт теплопровідності — 0,1−0,15 Вт / (м * град) (на рівні хороших утеплювачів). Але у міру злежування снігу цей коефіцієнт зростає.
Джерела та література
Ви знали, що кожну зиму випадає 1 септільон кристалів снігу? А щоб вийшла сніжинка, потрібно 1 млн маленьких крапель? Хоча сніг на перший погляд і здається звичайним явищем, насправді це дуже складний вид опадів. За словами фахівців, сніжинки це скупчення безлічі маленьких кристалів льоду. Більшість сніжинок не більш 1 см завширшки. Водний компонент сніжинок більш непостійний, ніж ми думаємо. Середня сніжинка зроблена з 180 млрд молекул води, але відсоток снігової води залежить від різних факторів, таких як температура, структура кристалів, швидкість вітру і т.д. Хоча зображення найбільшою зафіксованої сніжинки немає, проте згідно Книзі Рекордів Гіннеса гігантська сніжинка була знайдена в Форт Киу, Монтана, 28 січня 1887 її ширина становила 38 см, а товщина 20 см. Найбільша кількість снігу за добу випало на озері Сільвер, Колорадо, в 1921 р. Товщина снігу становила 190 см. Ще одним значним рекордом є 157, 5 см снігу, що випав у Джорджтауні, Колорадо, 4 грудня 1913 Для снігу немає занадто низьких температур. Він може йти і при дуже низьких, якщо є джерело вологості. Однак більшість снігопадів трапляється при відносно теплій температурі. Дорогу далі Вапуск будують кожного січня на льоду і снігу. Її довжина становить 700.5 км. Дорога сполучає Гильям, Манітоба, з Півануком, Онтаріо. У Сліду Вапуска навіть є сертифікат Книги Рекордів Гіннеса. Такий тип тимчасових трас відіграє велику роль у перевезенні товарів. Дорога закривається в березні-квітні. Зрозуміло, товари можна перевозити і по повітрю, але це, звичайно ж, дорожче. Ви знали, що один буран може викинути понад 39 млн т снігу, вивільняючи енергію, що дорівнює 120 атомним бомбам? Великий Буран 1888 р був однією з найбільш спустошливих снігових бур, коли-небудь траплялися в Нью-Джерсі, Нью-Йорку, Массачусетсі і Коннектікуті. Під час шторму випало 125 см снігу.