|
|
| (не показано 3 проміжні версії ще одного учасника) |
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| | + | ==Словник Бориса Грінченка== |
| | '''Будзина, -ни, '''''ж. '''''= Бузина. '''Уман. у. | | '''Будзина, -ни, '''''ж. '''''= Бузина. '''Уман. у. |
| | [[Категорія:Бу]] | | [[Категорія:Бу]] |
| − | ===
| |
| − | Кущ, або невисоке дерево із сірою корою: Належить до родини жимолостевих. Листки супротивні, непарнопірчасті, з 5—7 продовгувато-еліптичними загостреними листками. Квітки жовтувато-білі, пахучі, зібрані в багатоквіткові рівні щитки. Цвіте у травні-червні. Плоди -ягодоподібні, чорно-фіолетові, достигають у червні — серпні. Росте бузина в заростях, ровах, біля жител, на узліссях.
| |
| | | | |
| − | З лікувальною метою використовують квітки, кору та плоди. Квітки збирають у період повного розвитку, на початку червня, зрізуючи цілком суцвіття. Сушать квітки на повітрі в затінку, потім відділяють іх од щитків.
| + | ==Сучасні словники== |
| | + | Тлумачення слова у сучасних словниках |
| | + | ===[http://sum.in.ua/s/buzyna Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== |
| | + | '''БУЗИНА,''' и, жін. |
| | | | |
| − | Кору знімають ранньою весною — перед сокогоном, плоди — під час повної стиглості (у серпні-вересні) і сушать у печі або в добре провітрюваному приміщенні. У квітках бузини виявлено флавоновий глікозид рутин, дубильні речовини, холін, до 9% мінеральних солей, органічні кислоти, пентозани, 0,32% леткої олії, до якої входять парафін і терпени, глікозид самбунігрин, що розкладається під.впливом емульсину на глюкозу й бензалціангідрин, з якого виділяються альдегіди. Крім того, у квітках виявлено речовини, які впливають подібно до статевих гормонів, і речовини, що діють потогінно.
| + | 1. Кущ або деревце з родини жимолостевих з чорними або червоними ягодами. Дід насадив і калину, і бузину, і рожу гожу (Марко Вовчок, I, 1955, 382); А вздовж тину, за старою повіткою, росли великі кущі смородини, бузини і ще якихось невідомих рослин (Олександр Довженко, Зач. Десна, 1957, 462). |
| | | | |
| − | У плодах бузини є лимонна й органічні кислоти (винна, оцтова, валеріанова), 3% дубильних речовин, цукри, сліди леткої олії, подібної за складом до тієї, що міститься в квітках, амінокислота тирозин, мінеральні солі, що містять йод, антоціановий глікозид, що гідролізується до глюкози й аглікону самбуцину, ретинол і аскорбінова кислота.
| + | 2. Ягоди цієї рослини. Дівчина.. зварила кисіль з бузини та яблук (Олесь Донченко, IV, 1957, 42). |
| | | | |
| − | Препарати бузини використовують у науковій,, та народній медицині; настої та відвари квіток — для лікування гострого та хронічного циститу, пієлонефриту, а ще частіше — у разі захворювання дихальних шляхів, зокрема при бронхоектатичній хворобі: Суцвіття бузини застосовують як потогінний засіб. Препарати кори досить ефективні при лікуванні хронічної ниркової недостатності. Вважають, що найактивніше діє водний екстракт коренів бузини, оскільки він значно збільшує діурез і знижує відносну густину сечі. У великій дозі кора і корені бузини діють проносно. Плоди бузини мають виражені сечогінні, а більше — послаб-лювальні властивості.
| + | ===[http://slovopedia.org.ua/29/53393/7124.html УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)]=== |
| | + | '''БУЗИНА''' - високий кущ або низеньке деревце зони помірного і субтропічного клімату; бл. 20 видів; в Україні б. чорна - запашна рослина з жовто-білими дрібними квітками, зібраними у щиткоподібні волоті, плід - чорно-бузкова кістянка, лікарська рослина, є також б. червона і б. трав'яниста. |
| | | | |
| − | Останнім часом в експериментах на тваринах встановлено, що вжиті всередину препарати квіток, кори та листків бузини викликають запізнілі реакції на больові подразники. Перевіркою цього тесту на білих мишах доведено, що наркотична дія таких препаратів у 160 разів слабша від такої морфіну, тому ці препарати практично можна застосовувати у клініці. Настої квіток та кори бузини чорної, застосовувані при стоматологічних захворюваннях, дали добрий аналгетичний ефект, а (Ю % хворих, яким замість цих настоїв давали плацебо, знеболюючого ефекту не відчули. Подібні досліди проводилися для втамування болю мри мігрені, радикуліті, запаленні трійчастого нерва. Отже, сума діючих речовин бузини має аналгетичні властивості без наркотичного впливу.
| + | ===[http://slovopedia.org.ua/35/53393/45718.html Орфографічний словник української мови]=== |
| | + | '''Бузина́''' - іменник жіночого роду. |
| | | | |
| − | Настої із висушених листків бузини мають менш виражену діуретичну та потогінну дію, ніж коренів та кори, проте хворі легше переносять їх (у листків найкращий смак і запах). У науковій медицині настій квіток бузини застосовують як потогінний засіб при простудних захворюваннях, грипі, бронхіті, ларингіті, болю у нирках і сечовому міхурі та при невралгії. Квітки неодмінно входять до складу потогінних, пом'якшувальних та послаблювальних зборів. У народній медицині застосовують напої із квіток, листків та кори бузини значно ширше. Крім простудних захворювань дихальних шляхів, відварами і напоями лікують хронічні захворювання шкіри, хронічні закрепи, подагру, артрит, недокрів'я, ожиріння, геморой, а також вживають їх як жовчогінний засіб.
| + | ===[http://slovopedia.org.ua/47/53393/304950.html Українсько-російський словник]=== |
| | + | '''БУЗИНА''' бот. бузина. |
| | | | |
| − | Особливо ефективний відвар кори бузини чорної при лікуванні хвороб нирок, водянки, цукрового діабету. Як болетамувальний і проносний засіб використовують відвар молодих листків на меду або мед, розведений у відварі листків (1 столова ложка на 1 склянку відвару).
| |
| − |
| |
| − | О. П. Попов (1971) рекомендує препарати бузини чорної давати для полоскання й примочок — при ангіні та інших запаленнях слизової оболонки, хворобах вух, очей, ревматичному болю, при опуху внаслідок подагри, а також при виникненні гемороїдальних вузлів. Щоб зменшити біль, прикладають свіжі листки бузини чорної до хворих місць. Рекомендується бузина і для лікування бешихових запалень, для чого беруть дворічні нагони цієї рослини, видаляють (зіскоблюють) сірий наліт кори, а очищену до деревини кору ошпарюють окропом, а ще краще — гарячим конопляним молоком і кілька разів прикладають до вражених місць, доки пригасне запалення. Ванни з відвару коренів і квіток застосовують для лікування артриту (ревматичного і подагричного) Як жарознижуючий та потогінний засіб готують напій: запарюють 2 столові ложки сушених квіток бузини 1 склянкою окропу, настоюють ЗО—40 хв і вживають 2-^4 рази на добу.
| |
| − |
| |
| − | Хворому на катаральний га'стрит, ентероколіт та холецистит призначають збір квіток бузини й ромашки аптечної (по 20 г), насіння кропу, квіток липи, листків меліси (по 15 г), листків м'яти (ЗО г). 1 столову ложку цієї суміші запарюють у 1 склянці окропу, настоюють 2 год; п'ють по 100 мл 3—4 рази на добу через 1 год після їди.
| |
| − |
| |
| − | При хронічній нирковій недостатності найкраще вживати відвар кори бузини й трави золототисячника (по 50 г) із коренем петрушки (25 г)' 1 столову ложку суміші відварити на малому вогні у 400 мл окропу доти, доки не випарується половина об'єму відвару. Вживають по ЗО— 40 мл тричі на день через ЗО хв після їди.
| |
| − |
| |
| − | Чай із листків бузини застосовують при захворюванні нирок (як сечогінний, кровоспинний засіб), а також при серцевих набряках та ате росклєрозі, висипах на тілі, фурункулах. На 1 склянку окропу беруть 1 чайну ложку квіток, кори або листків, настоюють 10—20 хв і п'ють ковтками по 1 склянці 3~4 рази на день за 15 хв перед їдою. А хворий з грижею або запаленням легень випиває такий, тільки гарячий, чай на ніч, у ліжку. Можна додати до нього 1 столову ложку меду або цукру Хворого необхідно вкрити теплими ковдрами, щоб пропотів.
| |
| − |
| |
| − | У старовину в Україні із сушеними плодами бузини пекли пиріжки, варили вареники, давали їх хворому для одужання.
| |
| − | Напій із бузини. З столові ложки висушених плодів, 1 л води, 3 сто лові ложки цукру. Плоди залити водою, довести до кипіння, кинути ну кор, розмішати дерев'яною ложкою, процідити й охолодити.
| |
| − |
| |
| − | Напій довгожителів. 2 столові ложки сушених плодів бузини залити 1 л води, прокип'ятити 6 хв, процідити, додати 5 ложок меду й пити гарячим.
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − | ==Сучасні словники==
| |
| − | Тлумачення слова у сучасних словниках
| |
| | ==Ілюстрації== | | ==Ілюстрації== |
| | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" |
| | |- valign="top" | | |- valign="top" |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sambucus_nigra_-_Köhler–s_Medizinal-Pflanzen-127.jpg|x140px]] | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sambucus_nigra_-_Köhler–s_Medizinal-Pflanzen-127.jpg|x180px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:63-1sedyhrhjotrjhotrgjohjoty.jpg|x180px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:87266884_byzina.jpg|x180px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Buzinagfrjdglhrtpkrlhdagprea.jpg|x180px]] |
| | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1hitghretirehtiroehitorheioyhiroetgioerhyi.jpg|x180px]] |
| | |} | | |} |
| | | | |
| | ==Медіа== | | ==Медіа== |
| − | | + | {{#ev:youtube|UuKgvv5PIV8}} |
| | ==Див. також== | | ==Див. також== |
| − | | + | *[[Бузина]] |
| − | ==Джерела та література==
| + | |
| | | | |
| | ==Зовнішні посилання== | | ==Зовнішні посилання== |
| − | | + | *[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%83%D0%B7%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Бузина] |
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]] | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] |
| − | | + | |
| − | ===
| + | |
1. Кущ або деревце з родини жимолостевих з чорними або червоними ягодами. Дід насадив і калину, і бузину, і рожу гожу (Марко Вовчок, I, 1955, 382); А вздовж тину, за старою повіткою, росли великі кущі смородини, бузини і ще якихось невідомих рослин (Олександр Довженко, Зач. Десна, 1957, 462).
2. Ягоди цієї рослини. Дівчина.. зварила кисіль з бузини та яблук (Олесь Донченко, IV, 1957, 42).
