Відмінності між версіями «Ґирлиґа»
Коминар (обговорення • внесок) |
|||
| (не показано 4 проміжні версії 3 учасників) | |||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. | Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. | ||
Том 1, ст. 349. | Том 1, ст. 349. | ||
| − | [ | + | |
| + | [[Файл:7a80573f-6e40-44c4-8f5f-4f1a023fe2dc.jpg|міні]] | ||
| + | [[Файл:German-hand-bent-cane-walking-stick-w-engraved-handle.jpg|міні]] | ||
| + | |||
[[Категорія:Ґи]] | [[Категорія:Ґи]] | ||
| Рядок 9: | Рядок 12: | ||
ҐИРЛИҐА, рідко ҐЕРЛИҐА, и, жін. Ціпок, часто загнутий на кінці, яким користуються пастухи, старі люди і т. ін. Похиливсь він на ґирлиґу Та й говоре [говорить]; я тут пан! Степ мій — царство; тут велику Владу й волю ма [має] чабан (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 276); Голоногі мадьяри метушилися довкола худоби з довжелезними ґирлиґами, поганяли, кричали, а воли бовталися грудьми в болоті і не рухалися (Олесь Гончар, I, 1954, 202); Стукнув Хорбут об підлогу ґирлиґою, з якою не розлучався ніде (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 197); На голові [діда] солом'яний бриль; на плечі, на ґерлизі, висить торба з хлібом (Панас Мирний, II, 1954, 54); * Образно. Небо стало синім, високим, і в його блакиті ієрогліфами потяглися криві ґерлиґи гусей і гострі трикутники журавлів (Вадим Собко, Звич. життя, 1957, 72). | ҐИРЛИҐА, рідко ҐЕРЛИҐА, и, жін. Ціпок, часто загнутий на кінці, яким користуються пастухи, старі люди і т. ін. Похиливсь він на ґирлиґу Та й говоре [говорить]; я тут пан! Степ мій — царство; тут велику Владу й волю ма [має] чабан (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 276); Голоногі мадьяри метушилися довкола худоби з довжелезними ґирлиґами, поганяли, кричали, а воли бовталися грудьми в болоті і не рухалися (Олесь Гончар, I, 1954, 202); Стукнув Хорбут об підлогу ґирлиґою, з якою не розлучався ніде (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 197); На голові [діда] солом'яний бриль; на плечі, на ґерлизі, висить торба з хлібом (Панас Мирний, II, 1954, 54); * Образно. Небо стало синім, високим, і в його блакиті ієрогліфами потяглися криві ґерлиґи гусей і гострі трикутники журавлів (Вадим Собко, Звич. життя, 1957, 72). | ||
| − | + | ҐИРЛИҐА, рідко ҐЕРЛИҐА, и, жін. Ціпок, часто загнутий на кінці, яким користуються пастухи, старі люди і т. ін. Похиливсь він на ґирлиґу | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
Та й говоре [говорить]; я тут пан! Степ мій — царство; тут велику Владу й волю ма [має] чабан (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 276); | Та й говоре [говорить]; я тут пан! Степ мій — царство; тут велику Владу й волю ма [має] чабан (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 276); | ||
Голоногі мадьяри метушилися довкола худоби з довжелезними ґирлиґами, поганяли, кричали, а воли бовталися грудьми в болоті і не рухалися | Голоногі мадьяри метушилися довкола худоби з довжелезними ґирлиґами, поганяли, кричали, а воли бовталися грудьми в болоті і не рухалися | ||
| Рядок 45: | Рядок 22: | ||
Іменник, жіночий рід. | Іменник, жіночий рід. | ||
| − | + | Ґирлиґа - ціпок, часто загнутий на кінці, яким користуються пастухи, старі люди. Мов камінна фігура, височить пропечена сонцем | |
| − | + | постать чабана. В руці в нього довга '''ґирлиґа'''. | |
| − | + | Проте батька й це не виводить з рівноваги, він стоїть і з суворістю жде належної синової шани, а перед ним його '''ґирлиґа''' з мідною, | |
| − | + | рясно розгравійованою брейцарою. Г. Олесь "Ти Літай" | |
| − | + | Ґирлиґа - ціпок, часто загнутий на кінці, яким користуються пастухи, старі люди і т. ін. Похиливсь він на ґирлиґу Та й говоре [говорить]; я тут пан! Степ мій — царство; тут велику Владу й волю ма [має] чабан (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 276). | |
| + | ґирлиґа-палка(пастушья); клюка, посох | ||
| + | |||
| + | == Етимологія == | ||
Від рум. cirlig < молд. кырлиг — гачок (також на гирлизі) < болг. кърлиг — палиця пастуха | Від рум. cirlig < молд. кырлиг — гачок (також на гирлизі) < болг. кърлиг — палиця пастуха | ||
| − | + | == Синоніми == | |
| − | |||
Ціпок, | Ціпок, | ||
кий, | кий, | ||
| Рядок 67: | Рядок 46: | ||
ковінька, | ковінька, | ||
костур. | костур. | ||
| − | |||
Буква «ґе» в нас замашна — | Буква «ґе» в нас замашна — | ||
| Рядок 84: | Рядок 62: | ||
З гулькою лишилась. | З гулькою лишилась. | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
<nowiki>Ґирлиґа (дирлиґа, ґерлиґа, Shepherds Crook) інструмент і символ вівчарства | <nowiki>Ґирлиґа (дирлиґа, ґерлиґа, Shepherds Crook) інструмент і символ вівчарства | ||
| − | + | <nowiki>Ґирлиґа (матеріал з Вікісловника) – довгий ціпок, загнутий на кінці, яким користуються пастухи для ловлі овець за шию або за ноги, а | |
також старі люди . | також старі люди . | ||
« Мов камінна фігура, височить пропечена сонцем постать чабана. В руці в нього довга ґирлиґа».</nowiki> | « Мов камінна фігура, височить пропечена сонцем постать чабана. В руці в нього довга ґирлиґа».</nowiki> | ||
Романівські вівці [[http://vivci.kardash.com.ua/gyrlyga.htm] | Романівські вівці [[http://vivci.kardash.com.ua/gyrlyga.htm] | ||
http://forum.slovnyk.ua/index.php?showtopic=3268 - Форум словник. | http://forum.slovnyk.ua/index.php?showtopic=3268 - Форум словник. | ||
| + | Ґирлиґа і ціп - два найвідоміші елементи царських регалій в стародавньому Єгипті. | ||
| + | |||
| + | Про це свідчать численні статуї, барельєфи, картини та папіруси з зображеннями богів та фараонів з цими речами. | ||
| + | |||
| + | Ґирлиґа в руках пастуха - | ||
| + | багатоцільовий інструмент: | ||
| + | - підтримка при ходьбі по складній пересіченій місцевості; | ||
| + | - інструмент для відловлювання овець, кіз та ягнят на шию або ноги; | ||
| + | - зброя для самооборони проти зграї хижаків. | ||
| + | |||
| + | ==Використані джерела== | ||
| + | |||
| + | 1.[<a href="http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/11193-gyrlyga.html" title="ҐИРЛИҐА. Словник української мови Б.Грінченка.">ҐИРЛИҐА. Словник української мови Б.Грінченка.</a>] | ||
| + | |||
| + | 2.http://supervoojko.io.ua/s82194/runti_ukraeni_. | ||
| + | |||
| + | 3.[http://sum.in.ua/s/gyrlyga Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — С. 62.] | ||
| + | |||
| + | 4.[http://sum.in.ua/p/2/181/1] | ||
| + | |||
| + | 5.[http://slovari.yandex.ru/~%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B8/%D0%A2%D0%BE%D0%BB%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%8B%D0%B9%20%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C%20%D0%94%D0%B0%D0%BB%D1%8F/%D0%93%D0%95%D0%A0%D0%9B%D0%AB%D0%93%D0%90/Словарь Даля] | ||
| + | |||
| + | 6.Словник української мови: в 11 томах. — Т. 2, 1971. — С. 62. | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2014 року]] | ||
Поточна версія на 19:51, 2 грудня 2014
Ґирлиґа, -ґи, ж. Длинная съ клюкой палка овечьяго пастуха. Вистоїть чабан сердега всю ніч, обпершись на ґирлиґу. О. 1862. Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 1, ст. 349.
Сучасні словники
ҐИРЛИҐА, рідко ҐЕРЛИҐА, и, жін. Ціпок, часто загнутий на кінці, яким користуються пастухи, старі люди і т. ін. Похиливсь він на ґирлиґу Та й говоре [говорить]; я тут пан! Степ мій — царство; тут велику Владу й волю ма [має] чабан (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 276); Голоногі мадьяри метушилися довкола худоби з довжелезними ґирлиґами, поганяли, кричали, а воли бовталися грудьми в болоті і не рухалися (Олесь Гончар, I, 1954, 202); Стукнув Хорбут об підлогу ґирлиґою, з якою не розлучався ніде (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 197); На голові [діда] солом'яний бриль; на плечі, на ґерлизі, висить торба з хлібом (Панас Мирний, II, 1954, 54); * Образно. Небо стало синім, високим, і в його блакиті ієрогліфами потяглися криві ґерлиґи гусей і гострі трикутники журавлів (Вадим Собко, Звич. життя, 1957, 72).
ҐИРЛИҐА, рідко ҐЕРЛИҐА, и, жін. Ціпок, часто загнутий на кінці, яким користуються пастухи, старі люди і т. ін. Похиливсь він на ґирлиґу
Та й говоре [говорить]; я тут пан! Степ мій — царство; тут велику Владу й волю ма [має] чабан (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 276);
Голоногі мадьяри метушилися довкола худоби з довжелезними ґирлиґами, поганяли, кричали, а воли бовталися грудьми в болоті і не рухалися (Олесь Гончар, I, 1954, 202); Стукнув Хорбут об підлогу ґирлиґою, з якою не розлучався ніде (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 197); На голові [діда] солом'яний бриль; на плечі, на ґерлизі, висить торба з хлібом (Панас Мирний, II, 1954, 54); * Образно. Небо стало синім, високим, і в його блакиті ієрогліфами потяглися криві ґерлиґи гусей і гострі трикутники журавлів (Вадим Собко, Звич. життя, 1957, 72).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 62. Іменник, жіночий рід.
Ґирлиґа - ціпок, часто загнутий на кінці, яким користуються пастухи, старі люди. Мов камінна фігура, височить пропечена сонцем постать чабана. В руці в нього довга ґирлиґа.
Проте батька й це не виводить з рівноваги, він стоїть і з суворістю жде належної синової шани, а перед ним його ґирлиґа з мідною, рясно розгравійованою брейцарою. Г. Олесь "Ти Літай"
Ґирлиґа - ціпок, часто загнутий на кінці, яким користуються пастухи, старі люди і т. ін. Похиливсь він на ґирлиґу Та й говоре [говорить]; я тут пан! Степ мій — царство; тут велику Владу й волю ма [має] чабан (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 276). ґирлиґа-палка(пастушья); клюка, посох
Етимологія
Від рум. cirlig < молд. кырлиг — гачок (також на гирлизі) < болг. кърлиг — палиця пастуха
Синоніми
Ціпок, кий, палиця, бук, патик, ломака, дрючок, ковінька, костур.
Буква «ґе» в нас замашна —
В хокей гратиме вона!
Ґ — ґирлиґа в чабана
Завертати барана.
Буква «ґе» на ґанку в Ґандзі
Гульку так набила.
Що відтоді назавжди
З гулькою лишилась.
Ґирлиґа (дирлиґа, ґерлиґа, Shepherds Crook) інструмент і символ вівчарства <nowiki>Ґирлиґа (матеріал з Вікісловника) – довгий ціпок, загнутий на кінці, яким користуються пастухи для ловлі овець за шию або за ноги, а також старі люди . « Мов камінна фігура, височить пропечена сонцем постать чабана. В руці в нього довга ґирлиґа». Романівські вівці [[1] http://forum.slovnyk.ua/index.php?showtopic=3268 - Форум словник. Ґирлиґа і ціп - два найвідоміші елементи царських регалій в стародавньому Єгипті.
Про це свідчать численні статуї, барельєфи, картини та папіруси з зображеннями богів та фараонів з цими речами.
Ґирлиґа в руках пастуха - багатоцільовий інструмент:
- підтримка при ходьбі по складній пересіченій місцевості; - інструмент для відловлювання овець, кіз та ягнят на шию або ноги; - зброя для самооборони проти зграї хижаків.
Використані джерела
1.[<a href="http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/11193-gyrlyga.html" title="ҐИРЛИҐА. Словник української мови Б.Грінченка.">ҐИРЛИҐА. Словник української мови Б.Грінченка.</a>]
2.http://supervoojko.io.ua/s82194/runti_ukraeni_.
3.Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — С. 62.
4.[2]
5.Даля
6.Словник української мови: в 11 томах. — Т. 2, 1971. — С. 62. |}
