Відмінності між версіями «Бгати»
| (не показані 3 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | 1. Стискаючи в руках, м'яти, скручувати що-небудь. Вона.. хапала листки, бгала їх у руках і оберемками кидала в камін на жар (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 241); Ланкові — молоді дівчата — ..опускали очі та бгали краєчок біленької хустки, помережаної власними руками, і боялися поворухнути лівим плечем, щоб, бува, не брязнули голосно ордени й медалі, щедро почеплені до новенької жакетки (Юрій Яновський, II, 1954, 152). | ||
| + | 2. Певним чином складати, згортати що-небудь. Гнат стояв оддалік та осміхався, дивлячись, як Настя примірювала червону, як жар, матерію і бгала її в дрібненькі фалди (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 54). | ||
| − | + | 3. у що. Вкладати, втискати щось куди-небудь. То свитинку куплю за її гроші, то запаску, то те, то се, та все в скриню і бгаю (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 292); * Образно. В питанні про те, в якій мірі чужомовні слова можуть увіходити в українську мову, можна прийняти такий принцип: не цуратися їх, але й не бгати їх у нашу мову без міри (Володимир Самійленко, II, 1958, 371). | |
| − | + | ♦ Хоч у вухо бгай — дуже лагідний, тихий, покірний. — Що за люба дитина мій Карпо, такий слухняний, такий тихий, хоч у вухо бгай (Нечуй-Левицький, II, 1956, 281); Диво дивне сталося з Йосипом: то бувало нікому на світі не вступить, не послухає нікого, а то хоч у вухо бгай (Панас Мирний, IV, 1955, 36). | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | 4. Робити з тіста пироги і т. ін. Звечора під новий год Дівчата гадали: ..3 тіста бгали шишечки; Оливо топили (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 60); Через яр ходила Та воду носила, Коровай сама бгала, Дочку оддавала (Тарас Шевченко, I, 1951, 368). | |
| − | + | 5. діал. Вити (гніздо). Не бгай же гніздечка у діброві, А зобгай же гніздечко у степу, край дороги (Павло Чубинський, V, 1874, 1057). | |
| − | + | 6. діал. Підгортати, підгинати. Коло них лежала мама, марна, жовта, і бгала коліна під груди (Василь Стефаник, Вибр., 1945, 147). | |
| − | + | ||
| − | + | ||
[[Категорія:Бг]] | [[Категорія:Бг]] | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:бгати.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:бгати1.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
Поточна версія на 17:44, 25 жовтня 2017
1. Стискаючи в руках, м'яти, скручувати що-небудь. Вона.. хапала листки, бгала їх у руках і оберемками кидала в камін на жар (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 241); Ланкові — молоді дівчата — ..опускали очі та бгали краєчок біленької хустки, помережаної власними руками, і боялися поворухнути лівим плечем, щоб, бува, не брязнули голосно ордени й медалі, щедро почеплені до новенької жакетки (Юрій Яновський, II, 1954, 152).
2. Певним чином складати, згортати що-небудь. Гнат стояв оддалік та осміхався, дивлячись, як Настя примірювала червону, як жар, матерію і бгала її в дрібненькі фалди (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 54).
3. у що. Вкладати, втискати щось куди-небудь. То свитинку куплю за її гроші, то запаску, то те, то се, та все в скриню і бгаю (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 292); * Образно. В питанні про те, в якій мірі чужомовні слова можуть увіходити в українську мову, можна прийняти такий принцип: не цуратися їх, але й не бгати їх у нашу мову без міри (Володимир Самійленко, II, 1958, 371). ♦ Хоч у вухо бгай — дуже лагідний, тихий, покірний. — Що за люба дитина мій Карпо, такий слухняний, такий тихий, хоч у вухо бгай (Нечуй-Левицький, II, 1956, 281); Диво дивне сталося з Йосипом: то бувало нікому на світі не вступить, не послухає нікого, а то хоч у вухо бгай (Панас Мирний, IV, 1955, 36).
4. Робити з тіста пироги і т. ін. Звечора під новий год Дівчата гадали: ..3 тіста бгали шишечки; Оливо топили (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 60); Через яр ходила Та воду носила, Коровай сама бгала, Дочку оддавала (Тарас Шевченко, I, 1951, 368).
5. діал. Вити (гніздо). Не бгай же гніздечка у діброві, А зобгай же гніздечко у степу, край дороги (Павло Чубинський, V, 1874, 1057).
6. діал. Підгортати, підгинати. Коло них лежала мама, марна, жовта, і бгала коліна під груди (Василь Стефаник, Вибр., 1945, 147).
Ілюстрації
|
|
