Відмінності між версіями «Бігунці»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Ілюстрації)
 
(не показані 3 проміжні версії цього учасника)
Рядок 20: Рядок 20:
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:У5ваке6пнг.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:|x140px]]  
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вапролд.jpg|x140px]]  
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Веакпмиротлд.jpg|x140px]]
 
|}
 
|}
  

Поточна версія на 18:39, 12 грудня 2013

Бігунці, -ців, м. мн. = Бігунки 1.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови

БІГУНЦІ 1, ів, мн., розм. Те саме, що бігунки. Бачили.., як згодом біля конюшні Омелько запрягав у бігунці коняку (Андрій Головко, II, 1957, 239).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 175.

БІГУНЦІ 2, ів, мн. (одн. бігунець, нця, чол.). Зменш. до бігуни. Здобувши електричний струм, пустив [голова комуни] його .. гріти й освітлювати село.., рухати верстати в майстернях, жорна в млині, бігунці в олійниці (Юрій Яновський, II, 1954, 157).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 176.

Словник України

бігунці́ 1 – множинний іменник

Ілюстрації

Images.jpg У5ваке6пнг.jpg Вапролд.jpg Веакпмиротлд.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання