Відмінності між версіями «Безбожник»
| (не показані 13 проміжних версій ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | ==Словник Бориса Грінченка== | ||
'''Безбожник, -ка,''' ''м.'' Безбожникъ, не признающій Бога. К. Псал. 59. | '''Безбожник, -ка,''' ''м.'' Безбожникъ, не признающій Бога. К. Псал. 59. | ||
[[Категорія:Бе]] | [[Категорія:Бе]] | ||
| + | Безбожник-людина, що не визнає існування бога, не вірує в бога. | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | ===[http://sum.in.ua/s/Bezbozhnyk Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
| + | '''БЕЗБОЖНИК,''' а, чол. | ||
| + | |||
| + | 1. Людина, що не визнає існування бога, не вірує в бога; безвірник. [Храпко:] У церкву не ходять, дома — не моляться, як звір, скотина яка, живуть... Чого ж ви хочете від безбожників?.. (Панас Мирний, V, 1955, 163); Крім «бунтаря», він придбав ще й звання безбожника (Іван Ле, Опов. та нар., 1950, 4). | ||
| + | |||
| + | 2. перен., розм. Про безсовісну, погану людину. Хто смів сказать, що не богиня ти [Сікстинська мадонна]? Де той безбожник, що без серця дрожі В твоє лице небесне глянуть може? (Іван Франко, X, 1954, 143); Безбожник ви, пане Шеметун. Голуб — то ж божий птах... І у вас ото вистачає нахабства, щоб крутити голову такій пташці? (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 104). | ||
| + | |||
| + | ===[http://slovopedia.org.ua/31/53393/27361.html Словник синонімів Полюги]=== | ||
| + | '''БЕЗБОЖНИК''' - (той, хто не вірить в Бога) атеїст, безвірник, недовірок, невіра, у знач, ім. невірний, невіруючий. | ||
| + | |||
| + | ===[http://slovopedia.org.ua/35/53393/40570.html Орфографічний словник української мови]=== | ||
| + | Безбо́жник - іменник чоловічого роду, істота | ||
| + | |||
| + | ===[http://slovopedia.org.ua/41/53393/261862.html Словник синонімів]=== | ||
| + | '''БЕЗБОЖНИК''' див. БЕЗВІРНИК. | ||
| + | |||
| + | безбожник, АТЕЇСТ, недовірок, невіра, як ім. невірний, сов. невіруючий, рел. геретик, єретик, блюзнір. | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kfrydfytf.jpg|x240px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Glyityig.jpg|x240px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kjhuioh.jpg|x240px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Uglkutf.jpg|x240px]] |
|} | |} | ||
| + | |||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|dRr_-2h_9ys}} | ||
| + | {{#ev:youtube|alxREwxOrUY}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | «Безбо́жник» — еженедельная газета атеистической направленности, издававшаяся в Советском Союзе с 21 декабря 1922 года по 20 июля 1941 года (с перерывом с января 1935 по март 1938). Газета являлась печатным органом Центрального Совета Союза воинствующих безбожников. Главной целью издания являлась антирелигиозная пропаганда. | ||
| + | |||
| + | ==Спілка войовничих безбожників== | ||
| + | |||
| + | Спілка войовничих безбожників (у деяких джерелах — Спілка войовничих безвірників; рос. Сою́з вои́нствующих безбо́жников, раніше — Союз безбожников; Общество друзей газеты «Безбожник») — громадська організація в СРСР, заснована в 1925 році, що ставила за мету ідейну боротьбу з релігією в усіх її проявах. | ||
| + | |||
| + | Історія виникнення: | ||
| + | Вирішальну роль у виникненні Союзу войовничих безбожників зіграла газета «Безбожник», що видавалася з 1922 року. Навколо неї швидко сформувалася мережа кореспондентів і читачів. Завдяки їм у серпні 1924 року в Москві було утворене Товариство друзів газети «Безбожник» (ОДГБ). І з'їзд ОДГБ, що відбувся у квітні 1925 року, ухвалив створити єдине всесоюзне антирелігійне товариство «Спілка войовничих безбожників СРСР» (СВБ СРСР, рос. «Союз воинствующих безбожников СССР»); в Україні було створене її республіканське відділення — СВБ УСРР. | ||
| + | |||
| + | 11-15 червня 1929 року в Москві відбувся ІІ з'їзд Спілки безбожників, на якому було прийнято історичне рішення про перейменування організації в Союз войовничих безбожників (СВБ). Крім цього з'їзд затверджує устав СВБ СРСР. | ||
| + | |||
| + | Був розроблений план «безбожної п'ятирічки», що передбачав декілька етапів: | ||
| + | *1932–1933 рр. — закриття всіх церков, монастирів, молитовних будинків; | ||
| + | *1933–1934 рр. — зникнення релігійного світогляду, який міг виростати з виховання в родині й літератури; | ||
| + | *1934–1935 рр. — вся держава (і особливо молодь), мала бути охоплена антирелігійною пропагандою; | ||
| + | *1935–1936 рр. — в Радянському Союзі не повинно було залишитись жодного священнослужителя; | ||
| + | *до 1937 року планувалось викорінити релігію «з самих потаємних місць». | ||
| + | |||
| + | Діяльність: | ||
| + | '''Значок члена СВБ СРСР''' | ||
| + | |||
| + | Спілка войовничих безбожників відразу ж розгорнула велику роботу із пропаганди атеїзму, зі створення музеїв і виставок, випуску наукової й науково-популярної літератури, а також ряду періодичних видань (газета «Безбожник», журнали «Безбожник», «Антирелигиозник», «Воинствующий атеизм», «Юные безбожники» та інших, що виходили на різних мовах народів СРСР). Значна кількість літератури виходила в світ у видавництві «Безбожник», згодом Державному видавництві антирелігійної літератури (ГАИЗ). Згодом було створено мережу філіалів в союзних республіках, зокрема Спілку войовничих безвірників України. | ||
| + | |||
| + | Активність проявляли первинні організації СВБ на заводах, фабриках, у колгоспах, навчальних закладах. Число осередків СВБ досягло до 1940 р. 96 000, а число членів союзу — 3 000 000 чоловік. Серйозна увага приділялася підготовці атеїстичних кадрів. Були відкриті спеціальні курси (очні й заочні) для підготовки пропагандистів наукового атеїзму. Проводилася робота із впровадження в побут нових, безрелігійних свят й обрядів. | ||
| + | |||
| + | У СВБ активно співробітничали відомі діячі комуністичної партії — Н. К. Крупська, А. В. Луначарський, П. А. Красіков, І. І. Скворцов-Степанов, М. І. Бухарін й інші. Очолював СВБ протягом всіх років Омелян Ярославський. | ||
| − | + | В 1941 Спілка войовничих безбожників налічувала 3,5 мільйонів членів, прийнятих, переважно, методами адміністративного примусу. Із вторгненням німецьких військ діяльність Спілки була фактично припинена, що було пов'язано з використанням православ'я як чинника згуртовування перед обличчям небезпеки. Останній номер «Безбожника» вийшов у липні 1941 року. Офіційно організація була розпущена в 1947 році, а її функції перейшли до Всесоюзного товариства по поширенню політичних і наукових знань (товариство «Знання»). | |
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] |
| + | *[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA_(%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%B5%D1%82%D0%B0) Безбожник (газета)] | ||
Поточна версія на 10:15, 12 грудня 2013
Зміст
Словник Бориса Грінченка
Безбожник, -ка, м. Безбожникъ, не признающій Бога. К. Псал. 59.
Безбожник-людина, що не визнає існування бога, не вірує в бога.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
БЕЗБОЖНИК, а, чол.
1. Людина, що не визнає існування бога, не вірує в бога; безвірник. [Храпко:] У церкву не ходять, дома — не моляться, як звір, скотина яка, живуть... Чого ж ви хочете від безбожників?.. (Панас Мирний, V, 1955, 163); Крім «бунтаря», він придбав ще й звання безбожника (Іван Ле, Опов. та нар., 1950, 4).
2. перен., розм. Про безсовісну, погану людину. Хто смів сказать, що не богиня ти [Сікстинська мадонна]? Де той безбожник, що без серця дрожі В твоє лице небесне глянуть може? (Іван Франко, X, 1954, 143); Безбожник ви, пане Шеметун. Голуб — то ж божий птах... І у вас ото вистачає нахабства, щоб крутити голову такій пташці? (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 104).
Словник синонімів Полюги
БЕЗБОЖНИК - (той, хто не вірить в Бога) атеїст, безвірник, недовірок, невіра, у знач, ім. невірний, невіруючий.
Орфографічний словник української мови
Безбо́жник - іменник чоловічого роду, істота
Словник синонімів
БЕЗБОЖНИК див. БЕЗВІРНИК.
безбожник, АТЕЇСТ, недовірок, невіра, як ім. невірний, сов. невіруючий, рел. геретик, єретик, блюзнір.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
«Безбо́жник» — еженедельная газета атеистической направленности, издававшаяся в Советском Союзе с 21 декабря 1922 года по 20 июля 1941 года (с перерывом с января 1935 по март 1938). Газета являлась печатным органом Центрального Совета Союза воинствующих безбожников. Главной целью издания являлась антирелигиозная пропаганда.
Спілка войовничих безбожників
Спілка войовничих безбожників (у деяких джерелах — Спілка войовничих безвірників; рос. Сою́з вои́нствующих безбо́жников, раніше — Союз безбожников; Общество друзей газеты «Безбожник») — громадська організація в СРСР, заснована в 1925 році, що ставила за мету ідейну боротьбу з релігією в усіх її проявах.
Історія виникнення: Вирішальну роль у виникненні Союзу войовничих безбожників зіграла газета «Безбожник», що видавалася з 1922 року. Навколо неї швидко сформувалася мережа кореспондентів і читачів. Завдяки їм у серпні 1924 року в Москві було утворене Товариство друзів газети «Безбожник» (ОДГБ). І з'їзд ОДГБ, що відбувся у квітні 1925 року, ухвалив створити єдине всесоюзне антирелігійне товариство «Спілка войовничих безбожників СРСР» (СВБ СРСР, рос. «Союз воинствующих безбожников СССР»); в Україні було створене її республіканське відділення — СВБ УСРР.
11-15 червня 1929 року в Москві відбувся ІІ з'їзд Спілки безбожників, на якому було прийнято історичне рішення про перейменування організації в Союз войовничих безбожників (СВБ). Крім цього з'їзд затверджує устав СВБ СРСР.
Був розроблений план «безбожної п'ятирічки», що передбачав декілька етапів:
- 1932–1933 рр. — закриття всіх церков, монастирів, молитовних будинків;
- 1933–1934 рр. — зникнення релігійного світогляду, який міг виростати з виховання в родині й літератури;
- 1934–1935 рр. — вся держава (і особливо молодь), мала бути охоплена антирелігійною пропагандою;
- 1935–1936 рр. — в Радянському Союзі не повинно було залишитись жодного священнослужителя;
- до 1937 року планувалось викорінити релігію «з самих потаємних місць».
Діяльність: Значок члена СВБ СРСР
Спілка войовничих безбожників відразу ж розгорнула велику роботу із пропаганди атеїзму, зі створення музеїв і виставок, випуску наукової й науково-популярної літератури, а також ряду періодичних видань (газета «Безбожник», журнали «Безбожник», «Антирелигиозник», «Воинствующий атеизм», «Юные безбожники» та інших, що виходили на різних мовах народів СРСР). Значна кількість літератури виходила в світ у видавництві «Безбожник», згодом Державному видавництві антирелігійної літератури (ГАИЗ). Згодом було створено мережу філіалів в союзних республіках, зокрема Спілку войовничих безвірників України.
Активність проявляли первинні організації СВБ на заводах, фабриках, у колгоспах, навчальних закладах. Число осередків СВБ досягло до 1940 р. 96 000, а число членів союзу — 3 000 000 чоловік. Серйозна увага приділялася підготовці атеїстичних кадрів. Були відкриті спеціальні курси (очні й заочні) для підготовки пропагандистів наукового атеїзму. Проводилася робота із впровадження в побут нових, безрелігійних свят й обрядів.
У СВБ активно співробітничали відомі діячі комуністичної партії — Н. К. Крупська, А. В. Луначарський, П. А. Красіков, І. І. Скворцов-Степанов, М. І. Бухарін й інші. Очолював СВБ протягом всіх років Омелян Ярославський.
В 1941 Спілка войовничих безбожників налічувала 3,5 мільйонів членів, прийнятих, переважно, методами адміністративного примусу. Із вторгненням німецьких військ діяльність Спілки була фактично припинена, що було пов'язано з використанням православ'я як чинника згуртовування перед обличчям небезпеки. Останній номер «Безбожника» вийшов у липні 1941 року. Офіційно організація була розпущена в 1947 році, а її функції перейшли до Всесоюзного товариства по поширенню політичних і наукових знань (товариство «Знання»).
