Відмінності між версіями «Вій»
| (не показано 2 проміжні версії 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Вій, -вія, '''''м. ''Миѳическое существо съ вѣками до земли. | '''Вій, -вія, '''''м. ''Миѳическое существо съ вѣками до земли. | ||
| + | |||
| + | '''Вій, воя, '''''м. ''Жмутъ хворосту при заплетаніи плетня. Мнж. 177. Полоса плетня (въ длину). ''Пліт маєш городити на сім воїв. ''Вх. Зн. 7. Ум. '''Війок. '''Мнж. 177. | ||
| + | |||
| + | '''Вій''' — персонаж української демонології, який найчастіше постає в образі старезного діда з густими й довгими бровами та віями, через які нічого не бачить. Його погляд може бути смертельним для живих істот. Він має згубну, руйнівну силу, яка здатна провалити будинок під землю, а на його місці утворити водоймище. Однак від цієї магічної сили рятує те, що Вій навколо себе нічого не бачить через свої надзвичайно густі та довгі брови й вії. В етнографії висловлюється припущення про те, що саме з цим образом пов'язані повір'я «про недобрі очі та зурочення, згідно з якими від злого погляду все гине чи псується» /Українська минувшина. - С.220/. | ||
| + | |||
| + | '''Вій''' — це могутній витвір народної уяви. Так звуть українці старшого над гномами, що в нього повіки на очах спускаються аж до землі. | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua/s/vij Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
| + | '''ВІЙ''' | ||
| + | 1, воя, чол. Жмуток хворосту або верболозу для заплітання тину, кошика тощо. Пліт маєш городити на сім воїв (Словник Грінченка). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 669.Коментарі (0) | ||
| + | |||
| + | '''ВІЙ''' | ||
| + | 2, вія, чол., заст. Міфічна істота з повіками до землі. | ||
| + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B2%D1%96%D0%B9 Український літературний словник]=== | ||
| + | |||
| + | '''Вій''' — у народних повір’ях — міфічна істота (найстрашніший і найсильніший представник злої сили) з повіками до землі; живе під землею, призначений сатаною керувати чортами; головний персонаж повісті «Вій» М. Гоголя: «Ввесь він був у чорній землі. Жилистим міцним корінням видавалися його вкриті землею руки і ноги. Важко ступав він, щохвилі спотикаючись. Довгі повіки були опущені до самої землі». | ||
| + | |||
| + | Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 93. | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вій_1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вій_2.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вій_3.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вій_4.jpg|x140px]] | ||
| + | |||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|FLNcpfZUqKE}} | ||
| + | |||
| + | ==Цікаві факти== | ||
| + | ===Демонічна істота Вій=== | ||
| + | '''Вій''' — демонічна істота, що має образ старого дідугана з величезними бровами. Назву свою отримав через довгі й густі вії, що тягнуться аж до землі. В народних переказах відомий ще під назвою шолудивий Буняк. | ||
| + | Погляд його може вбити людину, від нього будинки западають під землю, а на їхньому місці утворюються озера або провалля. Однак від згубної дії його погляду рятує те, що В. нікого не бачить крізь свої густі вії та брови. | ||
| + | Ймовірно, з оповідями про вія пов'язані повір'я про недобрі очі й зурочення, згідно з якими від злого погляду все гине чи псується. | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2014 року]] | ||
| + | |||
[[Категорія:Ві]] | [[Категорія:Ві]] | ||
Поточна версія на 19:34, 2 грудня 2014
Вій, -вія, м. Миѳическое существо съ вѣками до земли.
Вій, воя, м. Жмутъ хворосту при заплетаніи плетня. Мнж. 177. Полоса плетня (въ длину). Пліт маєш городити на сім воїв. Вх. Зн. 7. Ум. Війок. Мнж. 177.
Вій — персонаж української демонології, який найчастіше постає в образі старезного діда з густими й довгими бровами та віями, через які нічого не бачить. Його погляд може бути смертельним для живих істот. Він має згубну, руйнівну силу, яка здатна провалити будинок під землю, а на його місці утворити водоймище. Однак від цієї магічної сили рятує те, що Вій навколо себе нічого не бачить через свої надзвичайно густі та довгі брови й вії. В етнографії висловлюється припущення про те, що саме з цим образом пов'язані повір'я «про недобрі очі та зурочення, згідно з якими від злого погляду все гине чи псується» /Українська минувшина. - С.220/.
Вій — це могутній витвір народної уяви. Так звуть українці старшого над гномами, що в нього повіки на очах спускаються аж до землі.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ВІЙ 1, воя, чол. Жмуток хворосту або верболозу для заплітання тину, кошика тощо. Пліт маєш городити на сім воїв (Словник Грінченка). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 669.Коментарі (0)
ВІЙ 2, вія, чол., заст. Міфічна істота з повіками до землі.
Український літературний словник
Вій — у народних повір’ях — міфічна істота (найстрашніший і найсильніший представник злої сили) з повіками до землі; живе під землею, призначений сатаною керувати чортами; головний персонаж повісті «Вій» М. Гоголя: «Ввесь він був у чорній землі. Жилистим міцним корінням видавалися його вкриті землею руки і ноги. Важко ступав він, щохвилі спотикаючись. Довгі повіки були опущені до самої землі».
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 93.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Цікаві факти
Демонічна істота Вій
Вій — демонічна істота, що має образ старого дідугана з величезними бровами. Назву свою отримав через довгі й густі вії, що тягнуться аж до землі. В народних переказах відомий ще під назвою шолудивий Буняк. Погляд його може вбити людину, від нього будинки западають під землю, а на їхньому місці утворюються озера або провалля. Однак від згубної дії його погляду рятує те, що В. нікого не бачить крізь свої густі вії та брови. Ймовірно, з оповідями про вія пов'язані повір'я про недобрі очі й зурочення, згідно з якими від злого погляду все гине чи псується.
