Відмінності між версіями «Простір»
(→Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)) |
(→Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)) |
||
| Рядок 9: | Рядок 9: | ||
2. Необмежена протяжність (в усіх вимірах, напрямах); тривимірна протяжність над землею. В безмірній вишині парить орел, і зрідка долітає звідтам, з небесних просторів, спокійний клекіт (Гнат Хоткевич, II, 1966, 145); З космічного простору далекі світила посилали мерехтливі пучки холодного світла (Степан Чорнобривець, Красиві люди, 1961, 35); Іскрометний морський простір сліпив очі (Олесь Донченко, II, 1956, 82). | 2. Необмежена протяжність (в усіх вимірах, напрямах); тривимірна протяжність над землею. В безмірній вишині парить орел, і зрідка долітає звідтам, з небесних просторів, спокійний клекіт (Гнат Хоткевич, II, 1966, 145); З космічного простору далекі світила посилали мерехтливі пучки холодного світла (Степан Чорнобривець, Красиві люди, 1961, 35); Іскрометний морський простір сліпив очі (Олесь Донченко, II, 1956, 82). | ||
| + | |||
♦ '''Дивитися у (в) простір''' — дивитися просто перед собою, без певної мети. Пальці хруснули од внутрішнього болю, а затуманені сльозами очі дивились кудись у простір (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 333). | ♦ '''Дивитися у (в) простір''' — дивитися просто перед собою, без певної мети. Пальці хруснули од внутрішнього болю, а затуманені сльозами очі дивились кудись у простір (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 333). | ||
3. Вільний, великий обшир; просторінь. Яка широкість, який простір навкруги, куди глянеш! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 398); Дорошенко вбирає поглядом простір лиману. Цей блиск води, її чар, її свіже дихання... Справді, гарно тут (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 335); | 3. Вільний, великий обшир; просторінь. Яка широкість, який простір навкруги, куди глянеш! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 398); Дорошенко вбирає поглядом простір лиману. Цей блиск води, її чар, її свіже дихання... Справді, гарно тут (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 335); | ||
| + | |||
// Площа чого-небудь на земній поверхні; територія. Хоча ліс великий і займає мало не квадратову милю простору, то проте малий Мирон не боїться в нім (Іван Франко, IV, 1950, 328); Держава [Канада] була зацікавлена в тому, щоби заселити якнайбільші простори, а особливо поширити врожайну площу землі (Мирослав Ірчан, II, 1958, 341). | // Площа чого-небудь на земній поверхні; територія. Хоча ліс великий і займає мало не квадратову милю простору, то проте малий Мирон не боїться в нім (Іван Франко, IV, 1950, 328); Держава [Канада] була зацікавлена в тому, щоби заселити якнайбільші простори, а особливо поширити врожайну площу землі (Мирослав Ірчан, II, 1958, 341). | ||
4. перен. Відсутність яких-небудь обмежень, перешкод у чомусь; воля. Нема простору, нема свіжості, щоб дихнути на всі груди, — хоч пропадай! (Панас Мирний, V, 1955, 347); У фахові прагнув [Храпков] вийти за межі операційного стола. Хотілося простору в роботі (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 24). | 4. перен. Відсутність яких-небудь обмежень, перешкод у чомусь; воля. Нема простору, нема свіжості, щоб дихнути на всі груди, — хоч пропадай! (Панас Мирний, V, 1955, 347); У фахові прагнув [Храпков] вийти за межі операційного стола. Хотілося простору в роботі (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 24). | ||
| + | |||
♦ '''Відкривати (відкрити) простір''' для чого, чому — давати можливість вільно розвиватися. Комунізм відкриває безмежний простір для соціального прогресу людства (Комуніст України, 12, 1961, 16); Знаходити (знайти) простір — мати можливість виявитися якомога повніше. Буйна фантазія молодого письменника, розпалена фантастичними оповіданнями німецького белетриста Гофмана, знаходить широкий простір у тій першій [ Франковій повісті (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 31). Простолінійно | ♦ '''Відкривати (відкрити) простір''' для чого, чому — давати можливість вільно розвиватися. Комунізм відкриває безмежний простір для соціального прогресу людства (Комуніст України, 12, 1961, 16); Знаходити (знайти) простір — мати можливість виявитися якомога повніше. Буйна фантазія молодого письменника, розпалена фантастичними оповіданнями німецького белетриста Гофмана, знаходить широкий простір у тій першій [ Франковій повісті (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 31). Простолінійно | ||
Поточна версія на 02:19, 9 грудня 2013
Зміст
Словник Грінченка
Простір, -тору, м. 1) Просторъ. Рівняєш ратаєві ниву і простором благословляєш. К. Псал. 144. Душа потребує простору, жада волі. Св. Л. 294. Свободное, незанятое мѣсто. Приймаю солому з току, бо син привезе снопи, щоб був простір. Рк. Левиц. 2) и ми. Пространство.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. тільки одн., філос. Одна з основних об'єктивних форм існування матерії, яка характеризується протяжністю і обсягом. Однією з головних рис спеціальної теорії відносності, що характеризують її зміст, є встановлення тісного, нерозривного зв'язку простору і часу (Вісник АН УРСР, 4, 1957, 8).
2. Необмежена протяжність (в усіх вимірах, напрямах); тривимірна протяжність над землею. В безмірній вишині парить орел, і зрідка долітає звідтам, з небесних просторів, спокійний клекіт (Гнат Хоткевич, II, 1966, 145); З космічного простору далекі світила посилали мерехтливі пучки холодного світла (Степан Чорнобривець, Красиві люди, 1961, 35); Іскрометний морський простір сліпив очі (Олесь Донченко, II, 1956, 82).
♦ Дивитися у (в) простір — дивитися просто перед собою, без певної мети. Пальці хруснули од внутрішнього болю, а затуманені сльозами очі дивились кудись у простір (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 333).
3. Вільний, великий обшир; просторінь. Яка широкість, який простір навкруги, куди глянеш! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 398); Дорошенко вбирає поглядом простір лиману. Цей блиск води, її чар, її свіже дихання... Справді, гарно тут (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 335);
// Площа чого-небудь на земній поверхні; територія. Хоча ліс великий і займає мало не квадратову милю простору, то проте малий Мирон не боїться в нім (Іван Франко, IV, 1950, 328); Держава [Канада] була зацікавлена в тому, щоби заселити якнайбільші простори, а особливо поширити врожайну площу землі (Мирослав Ірчан, II, 1958, 341).
4. перен. Відсутність яких-небудь обмежень, перешкод у чомусь; воля. Нема простору, нема свіжості, щоб дихнути на всі груди, — хоч пропадай! (Панас Мирний, V, 1955, 347); У фахові прагнув [Храпков] вийти за межі операційного стола. Хотілося простору в роботі (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 24).
♦ Відкривати (відкрити) простір для чого, чому — давати можливість вільно розвиватися. Комунізм відкриває безмежний простір для соціального прогресу людства (Комуніст України, 12, 1961, 16); Знаходити (знайти) простір — мати можливість виявитися якомога повніше. Буйна фантазія молодого письменника, розпалена фантастичними оповіданнями німецького белетриста Гофмана, знаходить широкий простір у тій першій [ Франковій повісті (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 31). Простолінійно
Ілюстрації
