Відмінності між версіями «Відьма»
(Створена сторінка: '''Відьма, -ми, '''''ж. ''1) Вѣдьма. ''Гірша відьма вчена, як родима. ''Ном. № 235. 2) Бабочка махаонъ, ...) |
(→Ілюстрації) |
||
(не показані 3 проміжні версії цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Відьма, -ми, '''''ж. ''1) Вѣдьма. ''Гірша відьма вчена, як родима. ''Ном. № 235. 2) Бабочка махаонъ, длиннохвостка, Papilio machaon. Радом. у. 3) Родъ карточной игры, подобной русскому фофану. КС. 1887. VI. 464. Ув. '''Відьмище, відюга, відюха. '''Г. Барв. 449. ''Ту хату я знайшов одначе, в которій відьмище жила. ''Алв. 83. ''Проклята відюха причарувала. ''К. ПС. 46. | '''Відьма, -ми, '''''ж. ''1) Вѣдьма. ''Гірша відьма вчена, як родима. ''Ном. № 235. 2) Бабочка махаонъ, длиннохвостка, Papilio machaon. Радом. у. 3) Родъ карточной игры, подобной русскому фофану. КС. 1887. VI. 464. Ув. '''Відьмище, відюга, відюха. '''Г. Барв. 449. ''Ту хату я знайшов одначе, в которій відьмище жила. ''Алв. 83. ''Проклята відюха причарувала. ''К. ПС. 46. | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | ВІДЬМА, и, жін. | ||
+ | |||
+ | 1. заст. За народним повір'ям — жінка, яка, знаючись з «нечистою силою», завдає людям шкоди; чаклунка. Поки відьми ще літають, Поки півні не співають, Посвіти нам... (Тарас Шевченко, I, 1951, 5); Чого вона тільки не виробляла, ота родима відьма! Перекидалась у полотно, що біліло смерком попід лісом, повзла вужем або котилась горбами прозорим клубком (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 333); Гуцул лякався не тільки пана і жандарма, він жахався на кожному кроці відьми, упиря.. і всякого іншого чортовиння (Петро Козланюк, Сонце.., 1957, 4). | ||
+ | |||
+ | 2. лайл. Про нечепурну, розхристану або сварливу, злу жінку. [Мати:] Ой, синоньку! Ой, що ж я набідилась з отею [отою] відьмою! (Леся Українка, III, 1952, 260); Саму б її засадити,., відьму, в оце смердюче.. пекло (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 104). | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images_(24).jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images_(25).jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загруженное_(10).jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Загруженное_(11).jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | Додаткові відомості | ||
[[Категорія:Ві]] | [[Категорія:Ві]] | ||
+ | |||
+ | [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%8C%D0%BC%D0%B0 відьма вікіпедія] | ||
+ | |||
+ | [http://www.gorod.cn.ua/news_17426.html як вирахувати відьму?] | ||
+ | |||
+ | [http://proridne.net/mythology/myth/%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%8C%D0%BC%D0%B0.html міфологія] | ||
+ | |||
+ | [http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%8C%D0%BC%D0%B0/ укр.літ.] |
Поточна версія на 01:52, 4 листопада 2013
Відьма, -ми, ж. 1) Вѣдьма. Гірша відьма вчена, як родима. Ном. № 235. 2) Бабочка махаонъ, длиннохвостка, Papilio machaon. Радом. у. 3) Родъ карточной игры, подобной русскому фофану. КС. 1887. VI. 464. Ув. Відьмище, відюга, відюха. Г. Барв. 449. Ту хату я знайшов одначе, в которій відьмище жила. Алв. 83. Проклята відюха причарувала. К. ПС. 46.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ВІДЬМА, и, жін.
1. заст. За народним повір'ям — жінка, яка, знаючись з «нечистою силою», завдає людям шкоди; чаклунка. Поки відьми ще літають, Поки півні не співають, Посвіти нам... (Тарас Шевченко, I, 1951, 5); Чого вона тільки не виробляла, ота родима відьма! Перекидалась у полотно, що біліло смерком попід лісом, повзла вужем або котилась горбами прозорим клубком (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 333); Гуцул лякався не тільки пана і жандарма, він жахався на кожному кроці відьми, упиря.. і всякого іншого чортовиння (Петро Козланюк, Сонце.., 1957, 4).
2. лайл. Про нечепурну, розхристану або сварливу, злу жінку. [Мати:] Ой, синоньку! Ой, що ж я набідилась з отею [отою] відьмою! (Леся Українка, III, 1952, 260); Саму б її засадити,., відьму, в оце смердюче.. пекло (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 104).
Ілюстрації
Див. також
Додаткові відомості