Відмінності між версіями «Цуцик»

Поточна версія на 12:24, 8 грудня 2013

Цуцик, -ка, м. Собачка, собаченка. Погуляв, як цуцик на вірьовці. Стор. II. 267. Осміхається, мов цуцик на ретязі. Ном. № 14252. Заскавучиш ти, як цуцик. Ном. № 3594. Голодний, як цуцик. Посл. Ум. Цуцичок.

Сучасні словники

Цуцик Фразеологічний словник української мови

• як цу́цик, зі сл. бі́гати. Невідступно. (Домця:) Ледачий спокою не дає, бігає за мною слідком як цуцик (І. Карпенко-Карий).
• як цу́цика, зі сл. ганя́ти. Дуже, сильно. Від рання й до ночі на ріллі так ухоркаєшся, що не тільки за книжку, а й за ложку не візьмешся. А є трохи вільного часу — мати ганяє як цуцика. Дров нарубай, води принеси, в корови повичищай (Григорій Тютюнник).

Цуцик Академічний тлумачний словник

ЦУЦИК, а, чол.

1. Маленький собака (у 1 знач.). У няньки був біленький цуцик, її він завжди забавляв (Іван Котляревський, I, 1952, 181); Мав [батько] худоби у оборі За пана якого — Проти сонечка на призьбі Цуцика рябого... (Микола Чернявський, Поезії, 1959, 269); За вікном сусідський цуцик кружляє на місці, намагаючись упіймати зубами огризок власного хвостика (Володимир Бабляк, Вишн. сад, 1960, 140); // розм. Те саме, що собака 1. — Та ще й не роздумався гаразд, аж чую — завзялися мої цуцики на щось, та ще добре так улягають. «Невже, — думаю, — звіра якого підняли?» (Гнат Хоткевич, I, 1966, 89).

2. перен., розм. Взагалі маленька істота; дитина. Мама гралася залюбки і з Вітею, і з Марсом і приказувала: — Ах ви мої цуцики! (Оксана Іваненко, Таємниця, 1959, 47); // перен. Людина, що звикла вислужуватися. «Цуцик ти, цуцик, — думає [Оленка]. — На двох лапках стаєш. До чого це воно? Хоч і начальство ж отець Полієвкт, а він же чоловік, як і ти» (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 123). ♦ Бігати, як цуцик (цуциком) за ким — виявляючи почуття відданості, любові, невідступно ходити, іти за кимсь. [Домця:] Ледачий спокою не дає, бігає за мною слідком, як цуцик (Карпенко-Карий, II, 1960, 18); [Лукія:] Є такий, що поведу бровами — побіжить цуциком услід; скину очима — зіпнеться на лапки й потанцює!.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 117); Цуцика крутити — упиратися, ламатися. — Та кинь ти цуцика крутити... Ех, який ти! (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 19); Як цуцик на вірьовці (на ланцюгу і т. ін.): а) про того або те, що з певної причини не може вільно рухатися. — Сідай же, приятелю; якого-бо ти чорта там біля порога маячиш, як той цуцик на вірьовці? (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 165); Танк вистрілив і від пострілу підстрибнув, як цуцик на цепу, і так само загримів ланцюгами (Петро Панч, В дорозі, 1959, 111); б) про того, хто добровільно перебуває весь час біля когось. — Ганна — молодець: закрутила Максимові голову. Сидить козак біля неї, як цуцик на ланцюгу, та слину ковтає (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 89).

Цуцик. Українсько-російський словник

ЦУЦИК

собачка, пёсик; прен. Собачонка

Цуцик. Орфографічний словник української мови

Цу́цик, іменник чоловічого роду, істота

Цуцик. Словозміна

Ілюстрації

Медіа

Див. також

• Породи собак

• Цуцик , матеріал з Вікіпедії

Цікаво знати

• Байка «Цуцик» Леонiд Глiбов