Відмінності між версіями «Вогонь»
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | [http://uktdic.appspot.com/?q=%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%BD%D1%8C '''Вогонь'''] | |
| + | ''(розм. ого́нь), -гню́, ч''. | ||
| + | 1) тільки ''одн''. Розжарені гази, що виділяються під час горіння й світяться сліпучим світлом; полум'я. | ||
| + | •• | ||
| + | Мандрі́вни́й (блука́ючий) вого́нь — блідо-синє світіння, що виникає під час згоряння болотного газу – метану. | ||
| + | •• | ||
| + | Анто́нів вого́нь ''заст''. — зараження крові; гангрена. | ||
| + | •• | ||
| + | Виклика́ти вого́нь на се́бе — перебирати на себе найважче, першому наражатися на небезпеку, брати на себе відповідальність. | ||
| + | •• | ||
| + | Лі́нія вогню́ — найважче, найнебезпечніше місце. | ||
| + | 2) тільки ''одн., перен''. Душевне піднесення, натхнення. || чого і без додатка. Пристрасть, запал. || Про того, хто має дуже енергійну, запальну вдачу. | ||
| + | 3) Те саме, що вогнище 1). | ||
| + | 4) Світло сонця, освітлювальних приладів. || ''перен''. Блиск очей, що звичайно відображає якийсь внутрішній стан людини. | ||
| + | 5) тільки ''одн., розм''. Про жар, підвищену температуру тіла. | ||
| + | 6) тільки ''одн''. Стрільба з гвинтівок, гармат і т. ін. | ||
| + | 7) ''у знач. виг''. Військова команда для здійснення пострілу; наказ стріляти. | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 20:42, 7 грудня 2013
Вогонь, -гню, м. = Огонь. З вогню та в поломінь. Ном. Хоч вогню до нього прикладай (запекле таке). Ном. № 2644. Коли Бог не годить, то й вогонь не горить. Ном. № 15. Викресати вогню. Ум. Вогник, вогничок, вогоник. У лісі вогоник блима. Мнж. 147.
Сучасні словники
Вогонь (розм. ого́нь), -гню́, ч. 1) тільки одн. Розжарені гази, що виділяються під час горіння й світяться сліпучим світлом; полум'я. •• Мандрі́вни́й (блука́ючий) вого́нь — блідо-синє світіння, що виникає під час згоряння болотного газу – метану. •• Анто́нів вого́нь заст. — зараження крові; гангрена. •• Виклика́ти вого́нь на се́бе — перебирати на себе найважче, першому наражатися на небезпеку, брати на себе відповідальність. •• Лі́нія вогню́ — найважче, найнебезпечніше місце. 2) тільки одн., перен. Душевне піднесення, натхнення. || чого і без додатка. Пристрасть, запал. || Про того, хто має дуже енергійну, запальну вдачу. 3) Те саме, що вогнище 1). 4) Світло сонця, освітлювальних приладів. || перен. Блиск очей, що звичайно відображає якийсь внутрішній стан людини. 5) тільки одн., розм. Про жар, підвищену температуру тіла. 6) тільки одн. Стрільба з гвинтівок, гармат і т. ін. 7) у знач. виг. Військова команда для здійснення пострілу; наказ стріляти.
Ілюстрації
|
|
|
|
Див. також
Додаткові відомості:
