Відмінності між версіями «Гуля»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Гуля, -лі, '''''ж. ''1) Дѣтск. голубь. О. 1861. ѴІІІ. 8. Чаще во мн. ч. ''Прилетіли гулі та й сіли на лю...) |
|||
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Гуля, -лі, '''''ж. ''1) Дѣтск. голубь. О. 1861. ѴІІІ. 8. Чаще во мн. ч. ''Прилетіли гулі та й сіли на люлі; а ви, гулі, не гудіть.... ''ХС. II. 195.2) '''= Сич. '''Вх. Лем. 406. 3) '''= Ґуля. ''' | '''Гуля, -лі, '''''ж. ''1) Дѣтск. голубь. О. 1861. ѴІІІ. 8. Чаще во мн. ч. ''Прилетіли гулі та й сіли на люлі; а ви, гулі, не гудіть.... ''ХС. II. 195.2) '''= Сич. '''Вх. Лем. 406. 3) '''= Ґуля. ''' | ||
| − | [[Категорія: | + | |
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] | ||
| + | |||
| + | '''Словник украънської мови''' | ||
| + | |||
| + | ГУЛЯ 1, і, жін. Заокруглена опуклість, наріст на тілі людини або тварини від запалення, удару і т. ін. Учора середульший [син] узяв та з водовозки полетів сторчака додолу і набив чималу ґулю на коліні (Панас Мирний, V, 1955, 404); Коняку щось напало, ґулі поробилися (Іван Микитенко, II, 1957, 83); * У порівняннях. Йому шлях перетинає людина в котелку, з-під якого чорною ґулею вибився чуб (Михайло Стельмах, II, 1962, 589). | ||
| + | |||
| + | '''Словник України''' | ||
| + | |||
| + | ґу́ля – іменник жіночого роду | ||
Поточна версія на 20:12, 6 грудня 2013
Гуля, -лі, ж. 1) Дѣтск. голубь. О. 1861. ѴІІІ. 8. Чаще во мн. ч. Прилетіли гулі та й сіли на люлі; а ви, гулі, не гудіть.... ХС. II. 195.2) = Сич. Вх. Лем. 406. 3) = Ґуля.
Словник украънської мови
ГУЛЯ 1, і, жін. Заокруглена опуклість, наріст на тілі людини або тварини від запалення, удару і т. ін. Учора середульший [син] узяв та з водовозки полетів сторчака додолу і набив чималу ґулю на коліні (Панас Мирний, V, 1955, 404); Коняку щось напало, ґулі поробилися (Іван Микитенко, II, 1957, 83); * У порівняннях. Йому шлях перетинає людина в котелку, з-під якого чорною ґулею вибився чуб (Михайло Стельмах, II, 1962, 589).
Словник України
ґу́ля – іменник жіночого роду
