Відмінності між версіями «Гусак»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 19: | Рядок 19: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Yak-malyuvati-gusaka.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Yak-malyuvati-gusaka.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Skazki-tolstogo--gusak.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Skazki-tolstogo--gusak.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Goose-picture-color.png|x140px]] |
|} | |} | ||
Версія за 19:33, 6 грудня 2013
Зміст
Словник Грінченка
Гусак, -ка, м. 1) Гусь самецъ. Гусак гуску кличе. Нп. 2) Языкъ, дыхательное горло и легкія, вмѣстѣ взятыя (терминъ мясниковъ), ливеръ. Телячий гусак. 3) Ножная длинная колодка, въ которую заковываютъ нѣсколько человѣкъ. Ум. Гусачок.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови
ГУСАК, а, чол. Самець гуски. Соломія зупинилась на мить, щоб подивитись здалеку, як дикий гусак старанно укладав пір'ячко на голові самички (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 361); * У порівняннях. Старі клавіші засичали, як гусаки (Нечуй-Левицький, II, 1956, 55).
Словник України
гуса́к – іменник чоловічого роду, істота
Ілюстрації
|
|
|
|
