Відмінності між версіями «Вояк»
(→Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)) |
(→СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія) |
||
| Рядок 21: | Рядок 21: | ||
===[http://slovopedia.org.ua/32/53394/30387.html СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]=== | ===[http://slovopedia.org.ua/32/53394/30387.html СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія]=== | ||
ВОЯК , ВОЇН , ВОЯКА | ВОЯК , ВОЇН , ВОЯКА | ||
| − | ВОЯК – ВОЇН – ВОЯКА | + | |
| − | + | ВОЯК – ВОЇН – ВОЯКА | |
| − | + | ||
| − | + | Вояк, -а. Той, хто воює з ворогом. Від ночі вояки в спілці з огневою сторожею лили воду на сю купу сіна(І.Франко); Прийшов розказ до війта, щоби доставив одного вояка (казка); І замовкли враз розмови, І спустилися чарки, І з палат, схилившись, вийшли Воєводи й вояки (О.Олесь); Богун з Нечаєм були невтомні. Вони з являлися в найнебезпечніших місцях і своїм прикладом підтримували вояків (О.Соколовський). | |
| + | |||
| + | Воїн, -а. Те саме, що вояк. Дорожній пил, мости камінні Під ноги воїну лягли (Т.Масенко); Найкращі воїни – це вчорашні робітники (О. Гончар); Цю материнську планету ви, Кров’ю і потом напоєну, Дайте любити поетові, Дайте любити воїну! (М.Руденко). | ||
| + | |||
| + | Вояка, -и, ч. розм. 1. Те саме, що вояк. Бравий виявився він вояка (В.Логвиненко); Козак Мамай – мандрівний запорожець, вояка і гультяй, жартун і філософ (О.Ільченко). 2. Іронічно – поганенький солдат, хлопець, що наслідує воїна; забіяка. – Ех ти, вояко!.. – промовив він. – Запалу й завзяття багато, а сили й розуму мало.. Як же ти воюватимеш? (Л.Смілянський). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Версія за 21:31, 4 грудня 2013
Вояк, -ка, вояка, -ки, м. Воинъ. Так наші славнії вояки там мовчки проливали кров. Котл. Ен. V. 52. Якого тобі ще треба? Чим не вояк? Стор. II. 217. А міщане ходять, все раду радять, що тому вояці за дари дати. Нп. Ум. Вояченько.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Вояка, чол.
1. Той, хто воює, б'ється з ворогом; боєць, воїн. Мітинг кінчився, лунає команда, вояки швидко збігають по дошках у вагони (Олесь Гончар, Новели, 1954, 50); Іванко вояк хоробрий, не злякається, якщо в дорозі мечем доведеться з лихими людьми розмовляти (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 176).
2. заст. Рядовий військовослужбовець в армії. Вояк, поставлений на варті, був простий селянин, новобранець(Іван Франко, II, 1950, 277).
СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія
Вояк
- вояка, воїн, боєць, СОЛДАТ, армієць, ж. рубака, з. войовник, войовик, іст. дружинник; (найманий) найманець,(піший) піхотинець, (царський) жм. служба, служака, (хоробрий) лицар, витязь; вояченько; пор. ВІЙСЬКОВИК, СТРІЛЕЦЬ.
- воин; рит. ратник
- воя́к
іменник чоловічого роду, істота
СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія
ВОЯК , ВОЇН , ВОЯКА
ВОЯК – ВОЇН – ВОЯКА
Вояк, -а. Той, хто воює з ворогом. Від ночі вояки в спілці з огневою сторожею лили воду на сю купу сіна(І.Франко); Прийшов розказ до війта, щоби доставив одного вояка (казка); І замовкли враз розмови, І спустилися чарки, І з палат, схилившись, вийшли Воєводи й вояки (О.Олесь); Богун з Нечаєм були невтомні. Вони з являлися в найнебезпечніших місцях і своїм прикладом підтримували вояків (О.Соколовський).
Воїн, -а. Те саме, що вояк. Дорожній пил, мости камінні Під ноги воїну лягли (Т.Масенко); Найкращі воїни – це вчорашні робітники (О. Гончар); Цю материнську планету ви, Кров’ю і потом напоєну, Дайте любити поетові, Дайте любити воїну! (М.Руденко).
Вояка, -и, ч. розм. 1. Те саме, що вояк. Бравий виявився він вояка (В.Логвиненко); Козак Мамай – мандрівний запорожець, вояка і гультяй, жартун і філософ (О.Ільченко). 2. Іронічно – поганенький солдат, хлопець, що наслідує воїна; забіяка. – Ех ти, вояко!.. – промовив він. – Запалу й завзяття багато, а сили й розуму мало.. Як же ти воюватимеш? (Л.Смілянський).
Ілюстрації
|
|
|
|
|
Медіа
Див. також
[Цікаве про козаків] Історії про козаків часто оповиті містикою і легендами, однак до наших днів дійшли й цілком правдиві цікаві факти про козаків.
Житло козаків було досить примітивним, жили вони в куренях – хатинах з очерету. Головував у курені отаман. Усі козаки, що жили в одному курені харчувалися разом. Козаки не були примхливими в їжі, тож цілком задовольнялися кашею приготованою з борошна, води та солі – ця страва називалася саламаха. Іншою повсякденною стравою для козаків була тетеря – суміш борошна, крупи та проса, до якої додавали слабеньке пиво або рибну юшку.
Козаки були по-справжньому волелюбним народом, однак усю свою свободу вони використовували для того щоб жити у неробстві, пиятиці та гуляннях. Тому козаки часто нападали на прикордонні польські та татарські села і містечка. Вони їх грабували, а все награбована за кілька днів прогулювали і пропивали.
Однак у такого розпусного життя була й інша сторона – козаки були неперевершеними воїнами. Кожен козак мав рушницю, алебарду і шаблю. Козаки були безстрашними і демонстрували у військових діях неабиякий розум та хитрість. Вони вміли непомітно підкрадатися і атакували ворога зненацька.
Збереглися цікаві факти про козаків, в яких розповідається про дивний козацький човен, який був прообразом … сучасного підводного човна! Він мав два днища, між якими клався баласт для занурення у воду. Коли козаки наближались до ворога баласт викидався, човен несподівано піднімався на поверхню води, а козаки з’являлися ніби з морського дна. Ось такий цікавий факт про козаків!
Про походи козаків на татар складались пісні та легенди і сьогодні вже важко сказати що є правдою, а що – вигадкою. Ними можна захоплюватись, їх можна зневажати, але факти про козаків говорять самі за себе – запорізькі козаки були по-справжньому вільними людьми і робили зі своєю волею все що хотіли!
