Відмінності між версіями «Пухнатий»
(Створена сторінка: '''Пухнатий, -а, -е. '''1) Пушистый. 2) Рыхлый, мягкій. ''Гарні пироги вдалися, пухнаті. ''Пирят. у. '...) |
|||
(не показано 5 проміжних версій цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Пухнатий, -а, -е. '''1) Пушистый. 2) Рыхлый, мягкій. ''Гарні пироги вдалися, пухнаті. ''Пирят. у. ''Пухната булка. ''Козел. у. 3) Полный, жирный. Козел. у. (Жінка) ''така пухната, мов пампушок. ''Гн. II. 27. Ум. '''Пухнатенький. '''''Чотирі донечки: височенькі, пухнатенькі і чорнобривенькі. ''Гол. III. 461. | '''Пухнатий, -а, -е. '''1) Пушистый. 2) Рыхлый, мягкій. ''Гарні пироги вдалися, пухнаті. ''Пирят. у. ''Пухната булка. ''Козел. у. 3) Полный, жирный. Козел. у. (Жінка) ''така пухната, мов пампушок. ''Гн. II. 27. Ум. '''Пухнатенький. '''''Чотирі донечки: височенькі, пухнатенькі і чорнобривенькі. ''Гол. III. 461. | ||
[[Категорія:Пу]] | [[Категорія:Пу]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 409: | ||
+ | |||
+ | ПУХНАТИЙ, а, е. Те саме, що пухнастий. Несподівано натикаємось.. на баб, з головою завинених у білі рядна, що рядками сидять, наче пухнаті гаги на скелях північних (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 239); Овечки жують сінце, Поруч і малята Тісно збилися в кільце Біле та пухнате (Платон Воронько, Коли вирост. крила, 1960, 139); Щасливий, він, коли пухнатий Боа накине на плече [Татьяні], Руки діткнеться гаряче (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 210); Вже квітень місяць був надворі, а.. ні пухнатого лінивого неону», ні пахущої милої фіалки ще не видко було (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 407); В ліричній своїй задумі хлопець торкає рукою пухнате віття туйки (Олесь Гончар, Тронка, 1968, 43); Верхами сосон шум іде розлогий І хмарою пухнатою темнить Високий день і осяйну блакить (Микола Зеров, Вибр., 1966, 55); Сніг пухнатий, Наче вата, Жаль по ньому і ступати — Білий, чистий сніг (Григорій Бойко, Ростіть.., 1959, 27); Шевченко бадьоро йшов вперед, милуючись то вершниками, то верблюдами з їх довгою і надзвичайно пухнатою вовною на колінах і грудях (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 252); Гарні пироги вдалися, пухнаті (Словник Грінченка); Його округле, пухнате обличчя було подібне до розцвілої в усій повноті півонії (Іван Франко, VI, 1951, 189). | ||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:41213cat-jdvbafh.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:41213cat-kjehfgkae.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:41213pyrizhky-lfvlaesdv.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|rUAQAtumGgI}} | ||
+ | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]] |
Поточна версія на 17:13, 4 грудня 2013
Пухнатий, -а, -е. 1) Пушистый. 2) Рыхлый, мягкій. Гарні пироги вдалися, пухнаті. Пирят. у. Пухната булка. Козел. у. 3) Полный, жирный. Козел. у. (Жінка) така пухната, мов пампушок. Гн. II. 27. Ум. Пухнатенький. Чотирі донечки: височенькі, пухнатенькі і чорнобривенькі. Гол. III. 461.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 409:
ПУХНАТИЙ, а, е. Те саме, що пухнастий. Несподівано натикаємось.. на баб, з головою завинених у білі рядна, що рядками сидять, наче пухнаті гаги на скелях північних (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 239); Овечки жують сінце, Поруч і малята Тісно збилися в кільце Біле та пухнате (Платон Воронько, Коли вирост. крила, 1960, 139); Щасливий, він, коли пухнатий Боа накине на плече [Татьяні], Руки діткнеться гаряче (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 210); Вже квітень місяць був надворі, а.. ні пухнатого лінивого неону», ні пахущої милої фіалки ще не видко було (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 407); В ліричній своїй задумі хлопець торкає рукою пухнате віття туйки (Олесь Гончар, Тронка, 1968, 43); Верхами сосон шум іде розлогий І хмарою пухнатою темнить Високий день і осяйну блакить (Микола Зеров, Вибр., 1966, 55); Сніг пухнатий, Наче вата, Жаль по ньому і ступати — Білий, чистий сніг (Григорій Бойко, Ростіть.., 1959, 27); Шевченко бадьоро йшов вперед, милуючись то вершниками, то верблюдами з їх довгою і надзвичайно пухнатою вовною на колінах і грудях (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 252); Гарні пироги вдалися, пухнаті (Словник Грінченка); Його округле, пухнате обличчя було подібне до розцвілої в усій повноті півонії (Іван Франко, VI, 1951, 189).