Відмінності між версіями «Свердан»
(→Сучасні словники) |
|||
Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Категорія:Св]] | [[Категорія:Св]] | ||
+ | ==Словарь української мови== | ||
+ | 1. '''Цвіркун, а,''' чол. Комаха підряду прямокрилих, яка тертям крил створює тріскучі звуки. ''Благаю бога, щоб світало, Мов волі, світу сонця жду. Цвіркун замовкне; зорю б'ють'' (Тарас Шевченко, II, 1963, 66); ''Тихо-тихо в хаті. Чути лише цвіркуна за комином'' (Данило Мордовець, I, 1958, 204); ''Незабаром з дупла показався чорний цвіркун, на ввесь рот позіхаючи та ногою голову почухуючи'' (Панас Мирний, IV, 1955, 302); | ||
+ | |||
+ | 2. Польова комаха цієї родини; коник. ''В урочистій тиші чулось лиш бухання моря та срібне, мелодійне цвірінькання південного цвіркуна'' (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 293); ''Шелестіло колосся, й стомлено співали цвіркуни'' (Олесь Донченко, IV, 1957, 256); ''Під вербами співають польові цвіркуни'' (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 57); ''Дорослий [степовий] цвіркун пошкоджує тютюн, бавовник, льон, пшеницю, жито, кукурудзу, овочеві культури, горох, сочевицю, квасолю тощо'' (Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 109); '''Образно:''' ''— Ей ти, цвіркун! — гукнув він одному з них [стражників]'' (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 95); '''У порівняннях:''' ''— Це вишкварка, а не Оникій! Побіг, неначе його хтось впік гарячим залізом. Нацвірчав повний садок, як цвіркун'' (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 199); ''Розгомонівся Савка один на ввесь коридор, як цвіркун у порожній хаті'' (Степан Васильченко, Вибр., 1950, 113). | ||
+ | |||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | + | '''Цвіркун''' — рід комахоїдних птахів родини Megaluridae. | |
− | + | ||
− | + | '''Цвіркуни''' — надродина комах з ряду прямокрилих, групи стрибаючих (лат. Saltatoria). У самців одна з жилок на передніх крилах з численними мікроскопічними поперечними рубчиками, які, зачіпаючи за виступаючу жилку верхнього крила іншого боку, виробляють характерне сюрчання. Цвіркуни поширені в усіх частинах світу, в основному рослиноїдні і ведуть прихований спосіб життя, гніздяться зазвичай у землі. | |
− | + | ||
− | ( | + | '''Цвіркуни́ тріща́ть у голові́ у кого, кому''' — хто-небудь легковажно себе поводить. ''Забалакається (Хівря) з парубком — забудеться за діло.. Тож якраз був час, коли почали Хіврі в голові цвіркуни тріщати, а на думці: пісні, поцілунки, квіти, зорі'' (Грицько Григоренко). |
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
− | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px # | + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center" |
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Цвіркун.jpg|x200px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Цвіркун1.jpg|x200px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Цвіркун2.jpeg|x200px]] |
− | + | ||
|} | |} | ||
+ | |||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|CnFvz4l0PyE}} | ||
+ | |||
+ | ==Цікаві факти== | ||
+ | |||
+ | '''Цвіркун''' - «співак», якого, напевно, чув кожен чоловік, але от бачити доводилося не кожному. Маленький і сіренький він намагається не попадатися на очі. Сяде десь в затишному куточку і, знай собі, співає свою приємну і навіть романтичну пісеньку. А хто цвіркуна все ж побачить, то помітить, що зовні він трохи на коника схожий (як-не родичі, хоча й далекі). | ||
+ | |||
+ | Домовий цвіркун обережний і дуже чуйний, але з огляду на те, що постійно знаходиться поруч з людиною, то іноді дозволяє собі розслабитися, вилізти на чільне місце і там лихо заспівати. Людина на довіру відповідає любов'ю. Мало яка комаха може похвалитися таким розташуванням з боку людини. А як же інакше, здавна існує повір'я, що цвіркун в будинку на щастя. Навіть коли переселяються люди в нові будинки, то намагаються зловити свого «сусіда» і переселитися разом з ним. | ||
+ | |||
+ | У кого жив домовик цвіркун той, напевно, помічав, що на літо цвіркун в будинку замовкає і починає співати з настанням холодів. Так от, він не замовкає, він іде. Іде цвіркун на волю, щоб знайти собі супутницю і дати потомство, а з холодами знову повертається до «домашнього вогнища». | ||
+ | |||
+ | Трохи протилежний спосіб життя у польового цвіркуна. Він живе в поле у власній нірці, і ціле літо улещує свої володіння. Цікаво, що йдучи, він замикає свою нірку пучком трави, а то раптом комусь ще сподобається і займе непроханий гість рідне житло. Та й зазіхання на його територію трапляються. | ||
+ | |||
+ | Якщо цвіркун виявить на своїй території не проханого гостя, то, не роздумуючи, його прожене. Якщо ж цвіркун, що вторгнувся, не хоче піти, тут вже бійки ніяк не уникнути. І б'ються цвіркуни за всіма законами «дуелі». А закони ці свідчать, той хто втратив вус повинен відступити і бігти. У зв'язку з цим вся стратегія і тактика двобою цвіркунів спрямована на те, щоб відкусити противнику вус. Правда є і порушники закону (рідко правда), тоді бійка триває до більш серйозних ушкоджень. | ||
+ | |||
+ | Крім польового і домового існує ще кілька десятків видів цвіркунів і практично всі вони травоїдні. Шкоди людині не приносять абсолютно ніякого. А от послухати цвіркуна завжди приємно. | ||
− | == | + | ==Додаткові дані== |
− | + | [[Цвіркун]] | |
− | == | + | ==Рекомендовані джерела== |
+ | * [http://sum.in.ua/ Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 187.]. | ||
+ | * Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона (1890—1907). | ||
+ | * Стриганова Б. Р., Захаров А. А. Пятиязычный словарь названий животных: Насекомые (латинский-русский-английский-немецкий-французский) / Под ред. д-ра биол. наук, проф. Б. Р. Стригановой. — М.: РУССО , 2000. — С. 23. | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]] |
Версія за 14:29, 4 грудня 2013
Свердан, -на, гл. = Цвіркун. Вх. Пч. II. 27.
Зміст
Словарь української мови
1. Цвіркун, а, чол. Комаха підряду прямокрилих, яка тертям крил створює тріскучі звуки. Благаю бога, щоб світало, Мов волі, світу сонця жду. Цвіркун замовкне; зорю б'ють (Тарас Шевченко, II, 1963, 66); Тихо-тихо в хаті. Чути лише цвіркуна за комином (Данило Мордовець, I, 1958, 204); Незабаром з дупла показався чорний цвіркун, на ввесь рот позіхаючи та ногою голову почухуючи (Панас Мирний, IV, 1955, 302);
2. Польова комаха цієї родини; коник. В урочистій тиші чулось лиш бухання моря та срібне, мелодійне цвірінькання південного цвіркуна (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 293); Шелестіло колосся, й стомлено співали цвіркуни (Олесь Донченко, IV, 1957, 256); Під вербами співають польові цвіркуни (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 57); Дорослий [степовий] цвіркун пошкоджує тютюн, бавовник, льон, пшеницю, жито, кукурудзу, овочеві культури, горох, сочевицю, квасолю тощо (Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 109); Образно: — Ей ти, цвіркун! — гукнув він одному з них [стражників] (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 95); У порівняннях: — Це вишкварка, а не Оникій! Побіг, неначе його хтось впік гарячим залізом. Нацвірчав повний садок, як цвіркун (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 199); Розгомонівся Савка один на ввесь коридор, як цвіркун у порожній хаті (Степан Васильченко, Вибр., 1950, 113).
Сучасні словники
Цвіркун — рід комахоїдних птахів родини Megaluridae.
Цвіркуни — надродина комах з ряду прямокрилих, групи стрибаючих (лат. Saltatoria). У самців одна з жилок на передніх крилах з численними мікроскопічними поперечними рубчиками, які, зачіпаючи за виступаючу жилку верхнього крила іншого боку, виробляють характерне сюрчання. Цвіркуни поширені в усіх частинах світу, в основному рослиноїдні і ведуть прихований спосіб життя, гніздяться зазвичай у землі.
Цвіркуни́ тріща́ть у голові́ у кого, кому — хто-небудь легковажно себе поводить. Забалакається (Хівря) з парубком — забудеться за діло.. Тож якраз був час, коли почали Хіврі в голові цвіркуни тріщати, а на думці: пісні, поцілунки, квіти, зорі (Грицько Григоренко).
Ілюстрації
Медіа
Цікаві факти
Цвіркун - «співак», якого, напевно, чув кожен чоловік, але от бачити доводилося не кожному. Маленький і сіренький він намагається не попадатися на очі. Сяде десь в затишному куточку і, знай собі, співає свою приємну і навіть романтичну пісеньку. А хто цвіркуна все ж побачить, то помітить, що зовні він трохи на коника схожий (як-не родичі, хоча й далекі).
Домовий цвіркун обережний і дуже чуйний, але з огляду на те, що постійно знаходиться поруч з людиною, то іноді дозволяє собі розслабитися, вилізти на чільне місце і там лихо заспівати. Людина на довіру відповідає любов'ю. Мало яка комаха може похвалитися таким розташуванням з боку людини. А як же інакше, здавна існує повір'я, що цвіркун в будинку на щастя. Навіть коли переселяються люди в нові будинки, то намагаються зловити свого «сусіда» і переселитися разом з ним.
У кого жив домовик цвіркун той, напевно, помічав, що на літо цвіркун в будинку замовкає і починає співати з настанням холодів. Так от, він не замовкає, він іде. Іде цвіркун на волю, щоб знайти собі супутницю і дати потомство, а з холодами знову повертається до «домашнього вогнища».
Трохи протилежний спосіб життя у польового цвіркуна. Він живе в поле у власній нірці, і ціле літо улещує свої володіння. Цікаво, що йдучи, він замикає свою нірку пучком трави, а то раптом комусь ще сподобається і займе непроханий гість рідне житло. Та й зазіхання на його територію трапляються.
Якщо цвіркун виявить на своїй території не проханого гостя, то, не роздумуючи, його прожене. Якщо ж цвіркун, що вторгнувся, не хоче піти, тут вже бійки ніяк не уникнути. І б'ються цвіркуни за всіма законами «дуелі». А закони ці свідчать, той хто втратив вус повинен відступити і бігти. У зв'язку з цим вся стратегія і тактика двобою цвіркунів спрямована на те, щоб відкусити противнику вус. Правда є і порушники закону (рідко правда), тоді бійка триває до більш серйозних ушкоджень.
Крім польового і домового існує ще кілька десятків видів цвіркунів і практично всі вони травоїдні. Шкоди людині не приносять абсолютно ніякого. А от послухати цвіркуна завжди приємно.
Додаткові дані
Рекомендовані джерела
- Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 187..
- Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона (1890—1907).
- Стриганова Б. Р., Захаров А. А. Пятиязычный словарь названий животных: Насекомые (латинский-русский-английский-немецкий-французский) / Под ред. д-ра биол. наук, проф. Б. Р. Стригановой. — М.: РУССО , 2000. — С. 23.