Відмінності між версіями «Жемчуг»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 2: Рядок 2:
 
'''Жемчуг, -гу, '''''м. ''Жемчугъ. ''Ой там Ганночка гуляла, жемчуг намисто порвала. ''Чуб. III. 188. Ум. '''Жемчужок. '''
 
'''Жемчуг, -гу, '''''м. ''Жемчугъ. ''Ой там Ганночка гуляла, жемчуг намисто порвала. ''Чуб. III. 188. Ум. '''Жемчужок. '''
  
−
==Сучасні словники==
+
==Інші словники==
 
===[http://sum.in.ua/s/zhemchugh ''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)'']===
 
===[http://sum.in.ua/s/zhemchugh ''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)'']===
 
<br />
 
<br />
Рядок 17: Рядок 17:
 
'''* У порівняннях.''' І кожний крок мій з квіточки, з билини Краплисту росу, мов жемчуг, трусив (''[http://lib.if.ua/franko/1250252476.html Іван Франко], XIII, 1954, 175'')<br />
 
'''* У порівняннях.''' І кожний крок мій з квіточки, з билини Краплисту росу, мов жемчуг, трусив (''[http://lib.if.ua/franko/1250252476.html Іван Франко], XIII, 1954, 175'')<br />
 
<hr>
 
<hr>
−
 
−
==Інші словники==
 
 
===''Етимологічний словник української мови у семи томах / Укладачі: Р.В. Болдирьов, В.Т. Коломієць, А.П. Критенко та ін. – К. : Вид-во «Наукова думка», 1982. – Т. 2. – С. 192.''===
 
===''Етимологічний словник української мови у семи томах / Укладачі: Р.В. Болдирьов, В.Т. Коломієць, А.П. Критенко та ін. – К. : Вид-во «Наукова думка», 1982. – Т. 2. – С. 192.''===
 
'''ЖЕМЧУГ''', [женчуг, женьчугѝ, жемчу̀жина, жемчу̀жниця], ст. жемчюгъ( XV ст.) жемчугъ (XVII ст.); – р. жѐмчуг, бр. жэ̀мчуг, др. жемчугъ, женьчюгъ; – запозичення з тюркських мов;  дтюрк. *ǯеnčüγ, дав. в. від ǯеnčü, походить від кит. čen-ču «справжні перли»; так називалася також р. Сирдар’я; безпосереднім джерелом запозичення могло бути  чув. ст. *ǯinǯü, звідки походить і уг. gyöngy «перлина»; пор. уйг. jinǯü, полов. інджі, аз. инчи, тур. іnci, ст. jenčü «тс.». – Макарушка 8; Шанский ЭСРЯ I 5, 284;  Шипова 136 – 137; Филин Образ. яз. 284; Добродомов ИАН СЛЯ 1966/1, 57 – 64; Фасмер II 46; Преобр. I  227 – 228; Менгес 94 – 100; Мелиоранский ИОРЯС 7/2, 287; Корш ИОРЯС 8/4, 41. – Пор. дженджеру̀ха, дзю̀ндзя.
 
'''ЖЕМЧУГ''', [женчуг, женьчугѝ, жемчу̀жина, жемчу̀жниця], ст. жемчюгъ( XV ст.) жемчугъ (XVII ст.); – р. жѐмчуг, бр. жэ̀мчуг, др. жемчугъ, женьчюгъ; – запозичення з тюркських мов;  дтюрк. *ǯеnčüγ, дав. в. від ǯеnčü, походить від кит. čen-ču «справжні перли»; так називалася також р. Сирдар’я; безпосереднім джерелом запозичення могло бути  чув. ст. *ǯinǯü, звідки походить і уг. gyöngy «перлина»; пор. уйг. jinǯü, полов. інджі, аз. инчи, тур. іnci, ст. jenčü «тс.». – Макарушка 8; Шанский ЭСРЯ I 5, 284;  Шипова 136 – 137; Филин Образ. яз. 284; Добродомов ИАН СЛЯ 1966/1, 57 – 64; Фасмер II 46; Преобр. I  227 – 228; Менгес 94 – 100; Мелиоранский ИОРЯС 7/2, 287; Корш ИОРЯС 8/4, 41. – Пор. дженджеру̀ха, дзю̀ндзя.
Рядок 47: Рядок 45:
 
<br />
 
<br />
 
<hr>
 
<hr>
 +
==Іноземні словники==
 +
===[http://vidahl.agava.ru/cgi-bin/dic.cgi?p=52&t=7878 ''Толковый словарь В. Даля'']===
 +
<br />
 +
*'''ЖЕМЧУГ''' м. а стар. женчюг, собират. самородные шарики, образующиеся в раковинах, особ. в жемчужнице ж., причисляемые к драгоценным украшениям и употребляемые то борками и бусами, то в различной обделке, как каменья. Индийская жемчужница, авикул, перловка, Meleagrina, Mytilus, а речная, Unio. Китайский жемчуг, крошеный перламутр. Доброе словно в жемчуге ходит. Петуху ячменное зерно жемчужины дороже. Жемчуг гарнцами пересыпают. Жемчужина ж. одно зерно самокатного жемчуга; крупное: бурмитское. | Редкость, драгоценность, особ. о красавицах. Жемчужный, из жемчуга состоящий, к нему относящийся. Жемчужная раковина, жемчужница. Жемчужная матка, перламут(р), каменистая оболочка жемчужного блеска внутри некоторых раковин. Жемчужный блеск, схожий с блеском жемчуга. Жемчужное сущ. ср. всякий жемчужный убор, наряд. Жемчужник м. торгующий жемчугом. | Кокошник, сорока, украшенная жемчугом. | Жемчужная девичья поднизь. | Наросты на оленьих рогах. Жемчужиться, о девице, спесиво красоваться, непомерно дорожа собою.<br />
 +
 +
<hr>
 +
===[http://www.efremova.info/ ''Ефремова Т. Ф. Новый словарь русского языка. Толково-словообразовательный. – М.: Русский язык, 2000'']===
 +
<br />
 +
'''Же́мчуг''' ''м.''<br />
 +
*Драгоценные перламутровые образования круглой, овальной или неправильной формы белого, розового или черного цвета, возникающие в раковинах некоторых моллюсков. <br />
 +
 +
*Изделия, украшения из таких образований.
 +
<br />
  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
Рядок 72: Рядок 83:
 
*[http://samogo.net/articles.php?id=1464 Найбільша жемчужна  в історії]<br />
 
*[http://samogo.net/articles.php?id=1464 Найбільша жемчужна  в історії]<br />
  
−
==Іноземні словники==
 
−
===[http://vidahl.agava.ru/cgi-bin/dic.cgi?p=52&t=7878 ''Толковый словарь В. Даля'']===
 
−
<br />
 
−
*'''ЖЕМЧУГ''' м. а стар. женчюг, собират. самородные шарики, образующиеся в раковинах, особ. в жемчужнице ж., причисляемые к драгоценным украшениям и употребляемые то борками и бусами, то в различной обделке, как каменья. Индийская жемчужница, авикул, перловка, Meleagrina, Mytilus, а речная, Unio. Китайский жемчуг, крошеный перламутр. Доброе словно в жемчуге ходит. Петуху ячменное зерно жемчужины дороже. Жемчуг гарнцами пересыпают. Жемчужина ж. одно зерно самокатного жемчуга; крупное: бурмитское. | Редкость, драгоценность, особ. о красавицах. Жемчужный, из жемчуга состоящий, к нему относящийся. Жемчужная раковина, жемчужница. Жемчужная матка, перламут(р), каменистая оболочка жемчужного блеска внутри некоторых раковин. Жемчужный блеск, схожий с блеском жемчуга. Жемчужное сущ. ср. всякий жемчужный убор, наряд. Жемчужник м. торгующий жемчугом. | Кокошник, сорока, украшенная жемчугом. | Жемчужная девичья поднизь. | Наросты на оленьих рогах. Жемчужиться, о девице, спесиво красоваться, непомерно дорожа собою.<br />
 
−
 
−
<hr>
 
−
===[http://www.efremova.info/ ''Ефремова Т. Ф. Новый словарь русского языка. Толково-словообразовательный. – М.: Русский язык, 2000'']===
 
−
<br />
 
−
'''Же́мчуг''' ''м.''<br />
 
−
*Драгоценные перламутровые образования круглой, овальной или неправильной формы белого, розового или черного цвета, возникающие в раковинах некоторых моллюсков. <br />
 
−
 
−
*Изделия, украшения из таких образований.
 
−
<br />
 
 
==Цікаві факти==
 
==Цікаві факти==
 
*[http://interestingeventsclub.uol.ua/text/2805032/ Магічні властивості жемчуга]<br />
 
*[http://interestingeventsclub.uol.ua/text/2805032/ Магічні властивості жемчуга]<br />

Версія за 14:59, 4 грудня 2013

Словник Бориса Грінченка

Жемчуг, -гу, м. Жемчугъ. Ой там Ганночка гуляла, жемчуг намисто порвала. Чуб. III. 188. Ум. Жемчужок.

Інші словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)


ЖЕМЧУГ, у, чол., рідко.
1. Дорогоцінна перламутрова речовина у вигляді зерен білого, рожевого, жовтуватого, зрідка чорного кольору, яку добувають із черепашок деяких молюсків; перли.

[Лінкей:]
Без ліку злота я надбав
І самоцвітів назбирав…
Найкращий жемчуг – жемчужок
Візьми собі для сережок.

(Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 366)
2. Вироби, прикраси з цієї речовини. Накинула на себе небога свитину та й пішла, як була убрана на весіллі, в жемчузі, в дукачах і самоцвітах (Олекса Стороженко, I, 1957, 40 ) * У порівняннях. І кожний крок мій з квіточки, з билини Краплисту росу, мов жемчуг, трусив (Іван Франко, XIII, 1954, 175)

Етимологічний словник української мови у семи томах / Укладачі: Р.В. Болдирьов, В.Т. Коломієць, А.П. Критенко та ін. – К. : Вид-во «Наукова думка», 1982. – Т. 2. – С. 192.

ЖЕМЧУГ, [женчуг, женьчугѝ, жемчу̀жина, жемчу̀жниця], ст. жемчюгъ( XV ст.) жемчугъ (XVII ст.); – р. жѐмчуг, бр. жэ̀мчуг, др. жемчугъ, женьчюгъ; – запозичення з тюркських мов; дтюрк. *ǯеnčüγ, дав. в. від ǯеnčü, походить від кит. čen-ču «справжні перли»; так називалася також р. Сирдар’я; безпосереднім джерелом запозичення могло бути чув. ст. *ǯinǯü, звідки походить і уг. gyöngy «перлина»; пор. уйг. jinǯü, полов. інджі, аз. инчи, тур. іnci, ст. jenčü «тс.». – Макарушка 8; Шанский ЭСРЯ I 5, 284; Шипова 136 – 137; Филин Образ. яз. 284; Добродомов ИАН СЛЯ 1966/1, 57 – 64; Фасмер II 46; Преобр. I 227 – 228; Менгес 94 – 100; Мелиоранский ИОРЯС 7/2, 287; Корш ИОРЯС 8/4, 41. – Пор. дженджеру̀ха, дзю̀ндзя.

Відмінок Однина
Називний же́мчуг
Родовий же́мчуга
Давальний же́мчугу (-ові)
Знахідний же́мчуг
Орудний же́мчугом
Місцевий на/у же́мчузі
Кличний же́мчуг*


ЖЕМЧУЖНИЙ

  1. Прикм. до жемчуг. Жемчужне зернятко; // Зробл. з жемчугу. Жемчужне намисто.
  2. Перен. Схожий на жемчуг. Та посип, сину, жемчужного проса (Павло Чубинський, V, 1874, 749); Гірко плаче [цариця] жемчужними сльозами (Олекса Стороженко, I ,1957, 65).


Іноземні словники

Толковый словарь В. Даля


  • ЖЕМЧУГ м. а стар. женчюг, собират. самородные шарики, образующиеся в раковинах, особ. в жемчужнице ж., причисляемые к драгоценным украшениям и употребляемые то борками и бусами, то в различной обделке, как каменья. Индийская жемчужница, авикул, перловка, Meleagrina, Mytilus, а речная, Unio. Китайский жемчуг, крошеный перламутр. Доброе словно в жемчуге ходит. Петуху ячменное зерно жемчужины дороже. Жемчуг гарнцами пересыпают. Жемчужина ж. одно зерно самокатного жемчуга; крупное: бурмитское. | Редкость, драгоценность, особ. о красавицах. Жемчужный, из жемчуга состоящий, к нему относящийся. Жемчужная раковина, жемчужница. Жемчужная матка, перламут(р), каменистая оболочка жемчужного блеска внутри некоторых раковин. Жемчужный блеск, схожий с блеском жемчуга. Жемчужное сущ. ср. всякий жемчужный убор, наряд. Жемчужник м. торгующий жемчугом. | Кокошник, сорока, украшенная жемчугом. | Жемчужная девичья поднизь. | Наросты на оленьих рогах. Жемчужиться, о девице, спесиво красоваться, непомерно дорожа собою.

Ефремова Т. Ф. Новый словарь русского языка. Толково-словообразовательный. – М.: Русский язык, 2000


Же́мчуг м.

  • Драгоценные перламутровые образования круглой, овальной или неправильной формы белого, розового или черного цвета, возникающие в раковинах некоторых моллюсков.
  • Изделия, украшения из таких образований.


Ілюстрації

Zhemchug.jpg Zhemchug2..gif Zhemchug3.jpg Zhemchug4.jpg

Медіа

Додаткові дані


Цікаві факти


Джерела та література

  1. Словник Бориса Грінченка
  2. Етимологічний словник української мови у семи томах / Укладачі: Р.В. Болдирьов, В.Т. Коломієць, А.П. Критенко та ін. – К. : Вид-во «Наукова думка», 1982. – Т. 2. – С. 192.
  3. Ефремова Т. Ф. Новый словарь русского языка. Толково-словообразовательный. – М.: Русский язык, 2000
  4. Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
  5. Толковый словарь В. Даля
Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Жемчуг&oldid=99289