Відмінності між версіями «Граната»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(→‎Ілюстрації)
 
(не показані 7 проміжних версій 3 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
−
    
+
'''Граната, -ти, '''''ж. ''Драгоцѣнный камень, гранатъ. ''На шиї гранати, корали, дукачі, як жар горять. ''Стор. II. 29.    
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
−
Тлумачення слова у сучасних словниках
+
Ґрана́ти (рос. гранаты, англ. garnets, нім. Granate m pl ) — група мінералів ортосилікату острівної структури.
−
Грана́та — один з видів бойових припасів, призначений для ураження живої сили і бойової техніки супротивника осколками й ударною хвилею, що утворюються від вибуху. Це слово має коріння у французькій мові від слова фр. (pomme) grenate — гранат. Плоди цієї рослини нагадували бойові гранати формою та червоними зернами, які нагадували шрапнелеві шматки гранати після вибуху. Перші гранати з'явилися у Китаї під час правління династії Сун (960—1279). Вони були керамічними глечиками з порохом, які солдати кидали в бік суперника. В Європі гранати почали використовувати при облозі фортець у 16 сторіччі. У 17 сторіччі були створені особливі загони гренадерів, які займалися закидуванням гранат на позиції суперника.
+
 
−
Розрізняють декілька типів гранат:
+
''Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.''
−
Ручна граната (для метання рукою)
+
 
−
Гранатометна граната, які вистрілюються із спеціальних пристроїв — гранатометів;
+
==Різновиди==
−
Гвинтівкова граната, яка вистрілюються за допомогою особливої насадки або мортирки;
+
'''Розрізняють:'''
−
Артилерійська граната, вид боєприпасу до артилерійської системи.
+
 
−
За призначенням гранати розподіляються на:
+
* ґранат бериліїстий (відміна спесартину, яка містить до 0,39 % ВеО);
−
протитанкові (фугасні, кумулятивні),
+
* ґранат білий (1. — те саме, що гросуляр; 2. — лейцит); ґранат благородний (прозорі відміни альмандину та піропу);
−
протипіхотні (осколкові, уламково-фугасні),
+
* ґранат бобровський (демантоїд);
−
запалювальні,
+
* ґранат богемський (торговельна назва піропу з Чехії);
−
гранати спеціального призначення (димові, освітлювальні, сигнальні тощо).
+
* ґранат ванадіїстий відміна ґросуляру, яка містить до 4,5 % V2O3);
−
Гранати також класифікують за принципом детонації. Динамічна (детонація при ударі в ціль) і із затримкою (детонація детонатором із заданою затримкою). Підрив із затримкою здійснюється висмикуванням запобіжної чеки і відпуску скоби — спрацьовує зведений заздалегідь пружинний механізм, і бойок з силою б'є по капсулю з чутливої до ударів речовини (за аналогією з утворенням пострілу з ручної вогнепальної зброї). Вибухаючий капсуль запалює порох в тонкій запальній трубці. Порох горить із швидкістю зразкового 1 см в секунду і не вимагає кисню, тому граната може вибухнути і під водою. Коли вогонь в запальній трубці досягає детонатора, той вибухає і викликає детонацію вибухової речовини, якою споряджена граната. Залежно від конструкції, запал гранати включає запальну трубку з капсулем і детонатором, а також може включати пружинний механізм з бойком, чекою і спусковою скобою.
+
* ґранат вапнисто-глиноземистий (ґранат кальціїсто-алюмініїстий);
 +
* ґранат вапнисто-залізистий (ґранат кальціїсто-залізистий);
 +
* ґранат вапнисто-хромистий (ґранат кальціїсто-хромистий);
 +
* ґранат везувійський (застаріла назва лейциту);
 +
* ґранат глиноземистий (ґранат, який містить глинозем: ґросуляр, піроп, альмандин, спесартин);
 +
* ґранатжад (ґросуляр);
 +
* ґранат залізисто-алюмініїстий (альмандин);
 +
* ґранат залізисто-глиноземистий (альмандин);
 +
* ґранат залізний (ґранат, до складу якого входить Fe2O3: кохарит, скіагіт, кальдерит, андрадит, меланіт);
 +
* ґранат звичайний (андрадит);
 +
* ґранат зелений (уваровіт);
 +
* ґранат ітріїстий (відміна ґранату, яка містить до 1,5—3 % оксидів рідкісних земель ітрієвої групи; рідкісний);
 +
* ґранат кальціїстий (1. ґросуляр; 2. — андрадит);
 +
* ґранат кальціїсто-алюмініїстий (застаріла назва ґросуляру та гесотиту);
 +
* ґранат кальціїсто-залізистий (застаріла назва андрадиту);
 +
* ґранат кальціїсто-хромистий (застаріла назва уваровіту);
 +
* ґранат колінський (альмандин із Коліна, Чехія);
 +
* ґранат лужний (загальна зайва назва для мінералів групи содаліту);
 +
* ґранат магнезіально-глиноземистий (піроп);
 +
* ґранат магнезіо-алюмінієвий (піроп);
 +
* ґранат магнезіо-фероалюмінієвий (піроп);
 +
* ґранат магніїсто-алюмініїстий (піроп);
 +
* ґранат магніїсто-глиноземистий (піроп);
 +
* ґранат марганцевистий (спесартин);
 +
* ґранат марганцевисто-алюмініїстий (спесартин);
 +
* ґранат м'ясо-червоний (гесоніт);
 +
* ґранат олов'яний (застаріла назва каситериту);
 +
* ґранат сибірський (альмандин);
 +
* ґранат сирійський (торговельна назва альмандину, привезеного з Сирії);
 +
* ґранат скан-діїстий (відміна ґранату, яка містить до 0,2 % Sc2O3);
 +
* ґранат смоляний (відміна андрадиту смоляно-чорного кольору);
 +
* ґранат східний (торговельна назва альмандину, привезеного зі Сходу);
 +
* ґранат тетраедричний (помилкова назва гельвіну);
 +
* ґранат титановий (відміна андрадиту, яка містить до 17,3 % ТіО2);
 +
* ґранат хромистий (відміна ґранату з Нижньотагільського дунітового масиву, яка містить від 8,80 до 12,29 % Cr2O3);
 +
* ґранат чорний (загальна назва андрадиту, меланіту, нігрину, шорломіту).
 +
Найпоширеніші алюмінієві та кальцієві ґранати.
  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:16.jpg|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:20131201_granata_1.jpg|x140px]]
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:15.jpg|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:20131201_granata_2.jpg|x140px]]  
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:14.jpg|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:20131201_granata_3.jpg|x140px]]
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:13.jpg|x140px]]
+
 
|}
 
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|KIx7RvJpEsU}}
  
 
==Див. також==
 
==Див. також==
−
Додаткові відомості'''Граната, -ти, '''''ж. ''Драгоцѣнный камень, гранатъ. ''На шиї гранати, корали, дукачі, як жар горять. ''Стор. II. 29.
+
 
 +
* [[Камінь]]
 +
* [[Порода]]
 +
* [[Самоцвіт]]
 +
 
 
[[Категорія:Гр]]
 
[[Категорія:Гр]]
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

Поточна версія на 13:52, 3 грудня 2013

Граната, -ти, ж. Драгоцѣнный камень, гранатъ. На шиї гранати, корали, дукачі, як жар горять. Стор. II. 29.

Сучасні словники

Ґрана́ти (рос. гранаты, англ. garnets, нім. Granate m pl ) — група мінералів ортосилікату острівної структури.

Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.

Різновиди

Розрізняють:

  • ґранат бериліїстий (відміна спесартину, яка містить до 0,39 % ВеО);
  • ґранат білий (1. — те саме, що гросуляр; 2. — лейцит); ґранат благородний (прозорі відміни альмандину та піропу);
  • ґранат бобровський (демантоїд);
  • ґранат богемський (торговельна назва піропу з Чехії);
  • ґранат ванадіїстий відміна ґросуляру, яка містить до 4,5 % V2O3);
  • ґранат вапнисто-глиноземистий (ґранат кальціїсто-алюмініїстий);
  • ґранат вапнисто-залізистий (ґранат кальціїсто-залізистий);
  • ґранат вапнисто-хромистий (ґранат кальціїсто-хромистий);
  • ґранат везувійський (застаріла назва лейциту);
  • ґранат глиноземистий (ґранат, який містить глинозем: ґросуляр, піроп, альмандин, спесартин);
  • ґранатжад (ґросуляр);
  • ґранат залізисто-алюмініїстий (альмандин);
  • ґранат залізисто-глиноземистий (альмандин);
  • ґранат залізний (ґранат, до складу якого входить Fe2O3: кохарит, скіагіт, кальдерит, андрадит, меланіт);
  • ґранат звичайний (андрадит);
  • ґранат зелений (уваровіт);
  • ґранат ітріїстий (відміна ґранату, яка містить до 1,5—3 % оксидів рідкісних земель ітрієвої групи; рідкісний);
  • ґранат кальціїстий (1. ґросуляр; 2. — андрадит);
  • ґранат кальціїсто-алюмініїстий (застаріла назва ґросуляру та гесотиту);
  • ґранат кальціїсто-залізистий (застаріла назва андрадиту);
  • ґранат кальціїсто-хромистий (застаріла назва уваровіту);
  • ґранат колінський (альмандин із Коліна, Чехія);
  • ґранат лужний (загальна зайва назва для мінералів групи содаліту);
  • ґранат магнезіально-глиноземистий (піроп);
  • ґранат магнезіо-алюмінієвий (піроп);
  • ґранат магнезіо-фероалюмінієвий (піроп);
  • ґранат магніїсто-алюмініїстий (піроп);
  • ґранат магніїсто-глиноземистий (піроп);
  • ґранат марганцевистий (спесартин);
  • ґранат марганцевисто-алюмініїстий (спесартин);
  • ґранат м'ясо-червоний (гесоніт);
  • ґранат олов'яний (застаріла назва каситериту);
  • ґранат сибірський (альмандин);
  • ґранат сирійський (торговельна назва альмандину, привезеного з Сирії);
  • ґранат скан-діїстий (відміна ґранату, яка містить до 0,2 % Sc2O3);
  • ґранат смоляний (відміна андрадиту смоляно-чорного кольору);
  • ґранат східний (торговельна назва альмандину, привезеного зі Сходу);
  • ґранат тетраедричний (помилкова назва гельвіну);
  • ґранат титановий (відміна андрадиту, яка містить до 17,3 % ТіО2);
  • ґранат хромистий (відміна ґранату з Нижньотагільського дунітового масиву, яка містить від 8,80 до 12,29 % Cr2O3);
  • ґранат чорний (загальна назва андрадиту, меланіту, нігрину, шорломіту).

Найпоширеніші алюмінієві та кальцієві ґранати.

Ілюстрації

20131201 granata 1.jpg 20131201 granata 2.jpg 20131201 granata 3.jpg

Медіа

Див. також

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Граната&oldid=98936