Відмінності між версіями «Граната»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Ivan (обговорення • внесок) |
|||
| (не показані 9 проміжних версій 3 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | + | '''Граната, -ти, '''''ж. ''Драгоцѣнный камень, гранатъ. ''На шиї гранати, корали, дукачі, як жар горять. ''Стор. II. 29. | |
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | Ґрана́ти (рос. гранаты, англ. garnets, нім. Granate m pl ) — група мінералів ортосилікату острівної структури. | |
| + | |||
| + | ''Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.'' | ||
| + | |||
| + | ==Різновиди== | ||
| + | '''Розрізняють:''' | ||
| + | |||
| + | * ґранат бериліїстий (відміна спесартину, яка містить до 0,39 % ВеО); | ||
| + | * ґранат білий (1. — те саме, що гросуляр; 2. — лейцит); ґранат благородний (прозорі відміни альмандину та піропу); | ||
| + | * ґранат бобровський (демантоїд); | ||
| + | * ґранат богемський (торговельна назва піропу з Чехії); | ||
| + | * ґранат ванадіїстий відміна ґросуляру, яка містить до 4,5 % V2O3); | ||
| + | * ґранат вапнисто-глиноземистий (ґранат кальціїсто-алюмініїстий); | ||
| + | * ґранат вапнисто-залізистий (ґранат кальціїсто-залізистий); | ||
| + | * ґранат вапнисто-хромистий (ґранат кальціїсто-хромистий); | ||
| + | * ґранат везувійський (застаріла назва лейциту); | ||
| + | * ґранат глиноземистий (ґранат, який містить глинозем: ґросуляр, піроп, альмандин, спесартин); | ||
| + | * ґранатжад (ґросуляр); | ||
| + | * ґранат залізисто-алюмініїстий (альмандин); | ||
| + | * ґранат залізисто-глиноземистий (альмандин); | ||
| + | * ґранат залізний (ґранат, до складу якого входить Fe2O3: кохарит, скіагіт, кальдерит, андрадит, меланіт); | ||
| + | * ґранат звичайний (андрадит); | ||
| + | * ґранат зелений (уваровіт); | ||
| + | * ґранат ітріїстий (відміна ґранату, яка містить до 1,5—3 % оксидів рідкісних земель ітрієвої групи; рідкісний); | ||
| + | * ґранат кальціїстий (1. ґросуляр; 2. — андрадит); | ||
| + | * ґранат кальціїсто-алюмініїстий (застаріла назва ґросуляру та гесотиту); | ||
| + | * ґранат кальціїсто-залізистий (застаріла назва андрадиту); | ||
| + | * ґранат кальціїсто-хромистий (застаріла назва уваровіту); | ||
| + | * ґранат колінський (альмандин із Коліна, Чехія); | ||
| + | * ґранат лужний (загальна зайва назва для мінералів групи содаліту); | ||
| + | * ґранат магнезіально-глиноземистий (піроп); | ||
| + | * ґранат магнезіо-алюмінієвий (піроп); | ||
| + | * ґранат магнезіо-фероалюмінієвий (піроп); | ||
| + | * ґранат магніїсто-алюмініїстий (піроп); | ||
| + | * ґранат магніїсто-глиноземистий (піроп); | ||
| + | * ґранат марганцевистий (спесартин); | ||
| + | * ґранат марганцевисто-алюмініїстий (спесартин); | ||
| + | * ґранат м'ясо-червоний (гесоніт); | ||
| + | * ґранат олов'яний (застаріла назва каситериту); | ||
| + | * ґранат сибірський (альмандин); | ||
| + | * ґранат сирійський (торговельна назва альмандину, привезеного з Сирії); | ||
| + | * ґранат скан-діїстий (відміна ґранату, яка містить до 0,2 % Sc2O3); | ||
| + | * ґранат смоляний (відміна андрадиту смоляно-чорного кольору); | ||
| + | * ґранат східний (торговельна назва альмандину, привезеного зі Сходу); | ||
| + | * ґранат тетраедричний (помилкова назва гельвіну); | ||
| + | * ґранат титановий (відміна андрадиту, яка містить до 17,3 % ТіО2); | ||
| + | * ґранат хромистий (відміна ґранату з Нижньотагільського дунітового масиву, яка містить від 8,80 до 12,29 % Cr2O3); | ||
| + | * ґранат чорний (загальна назва андрадиту, меланіту, нігрину, шорломіту). | ||
| + | Найпоширеніші алюмінієві та кальцієві ґранати. | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:20131201_granata_1.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:20131201_granata_2.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:20131201_granata_3.jpg|x140px]] |
| − | + | ||
|} | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|KIx7RvJpEsU}} | ||
| + | |||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| − | + | ||
| + | * [[Камінь]] | ||
| + | * [[Порода]] | ||
| + | * [[Самоцвіт]] | ||
| + | |||
[[Категорія:Гр]] | [[Категорія:Гр]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]] | ||
Поточна версія на 13:52, 3 грудня 2013
Граната, -ти, ж. Драгоцѣнный камень, гранатъ. На шиї гранати, корали, дукачі, як жар горять. Стор. II. 29.
Сучасні словники
Ґрана́ти (рос. гранаты, англ. garnets, нім. Granate m pl ) — група мінералів ортосилікату острівної структури.
Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
Різновиди
Розрізняють:
- ґранат бериліїстий (відміна спесартину, яка містить до 0,39 % ВеО);
- ґранат білий (1. — те саме, що гросуляр; 2. — лейцит); ґранат благородний (прозорі відміни альмандину та піропу);
- ґранат бобровський (демантоїд);
- ґранат богемський (торговельна назва піропу з Чехії);
- ґранат ванадіїстий відміна ґросуляру, яка містить до 4,5 % V2O3);
- ґранат вапнисто-глиноземистий (ґранат кальціїсто-алюмініїстий);
- ґранат вапнисто-залізистий (ґранат кальціїсто-залізистий);
- ґранат вапнисто-хромистий (ґранат кальціїсто-хромистий);
- ґранат везувійський (застаріла назва лейциту);
- ґранат глиноземистий (ґранат, який містить глинозем: ґросуляр, піроп, альмандин, спесартин);
- ґранатжад (ґросуляр);
- ґранат залізисто-алюмініїстий (альмандин);
- ґранат залізисто-глиноземистий (альмандин);
- ґранат залізний (ґранат, до складу якого входить Fe2O3: кохарит, скіагіт, кальдерит, андрадит, меланіт);
- ґранат звичайний (андрадит);
- ґранат зелений (уваровіт);
- ґранат ітріїстий (відміна ґранату, яка містить до 1,5—3 % оксидів рідкісних земель ітрієвої групи; рідкісний);
- ґранат кальціїстий (1. ґросуляр; 2. — андрадит);
- ґранат кальціїсто-алюмініїстий (застаріла назва ґросуляру та гесотиту);
- ґранат кальціїсто-залізистий (застаріла назва андрадиту);
- ґранат кальціїсто-хромистий (застаріла назва уваровіту);
- ґранат колінський (альмандин із Коліна, Чехія);
- ґранат лужний (загальна зайва назва для мінералів групи содаліту);
- ґранат магнезіально-глиноземистий (піроп);
- ґранат магнезіо-алюмінієвий (піроп);
- ґранат магнезіо-фероалюмінієвий (піроп);
- ґранат магніїсто-алюмініїстий (піроп);
- ґранат магніїсто-глиноземистий (піроп);
- ґранат марганцевистий (спесартин);
- ґранат марганцевисто-алюмініїстий (спесартин);
- ґранат м'ясо-червоний (гесоніт);
- ґранат олов'яний (застаріла назва каситериту);
- ґранат сибірський (альмандин);
- ґранат сирійський (торговельна назва альмандину, привезеного з Сирії);
- ґранат скан-діїстий (відміна ґранату, яка містить до 0,2 % Sc2O3);
- ґранат смоляний (відміна андрадиту смоляно-чорного кольору);
- ґранат східний (торговельна назва альмандину, привезеного зі Сходу);
- ґранат тетраедричний (помилкова назва гельвіну);
- ґранат титановий (відміна андрадиту, яка містить до 17,3 % ТіО2);
- ґранат хромистий (відміна ґранату з Нижньотагільського дунітового масиву, яка містить від 8,80 до 12,29 % Cr2O3);
- ґранат чорний (загальна назва андрадиту, меланіту, нігрину, шорломіту).
Найпоширеніші алюмінієві та кальцієві ґранати.
Ілюстрації
|
|
|
