Відмінності між версіями «Лазня»
(→Сучасні словники) |
Ivan (обговорення • внесок) |
||
| (не показано 2 проміжні версії ще одного учасника) | |||
| Рядок 11: | Рядок 11: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:55.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:54.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:53.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:52.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|2XlMM46Kk1I}} | ||
| + | |||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| − | |||
[[Категорія:Ла]] | [[Категорія:Ла]] | ||
| + | [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%BB%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D1%96 Центральні торгові лазні] | ||
| + | |||
| + | [http://korrespondent.net/kyiv/768583-fotogalereya-idite-v-banyu Фотогалерея: Ідіть в баню] | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]] | ||
Поточна версія на 12:14, 3 грудня 2013
Ла́зня, -ні, ж. 1) Баня. Лазня в калу стоїть та людей миє. Ном. № 11285. Гаряче як у лазні. Ном. № 14038. 2) Низенькая хижина съ маленькимъ входомъ, куда можно только пролѣзть. Хата так неначе лазня. Що ж се лазня? Кажуть, що є такі дикі люде, що у їх у землянках, чи в курінцях нема дверей, а дірка, і туди лазять рачки. Оце тобі й буде лазня. Кіев. у. 3) Яма для сохраненія хлѣба въ зернѣ. Ум. Лазенька. Пристав нові дверці до старої лазеньки. Ном. № 13296.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Історія лазні сягає своїм корінням прадавніх часів. Близько шести тисяч років тому пращури сучасних жителів арабських країн надавали великого значення чистоті свого тіла і скрізь активно користувалися лазнями. Єгипетські жерці мали скрізь комфортно влаштовані і доступні кожному лазні й обмивалися чотири рази на добу: двічі вдень і двічі вночі. Неабияка прихильність до банної справи, масажу та обмеженість в їжі допомагали єгиптянам зберігати стрункість фігури і успішно боротися з процесом старіння. А єгипетські лікарі того часу вважалися найкращими у світі і загадкове мистецтво лікування різних хвороб не представляли без ритуального використовування води і лазень. Особливу популярність мала процедура відвідування лазень у римлян. Тут існував цілий культ банної справи. Навіть при зустрічі стародавні жителі Риму замість вітання питали один в одного: «Як потієш?». А на одній із старовинних будівель зберігся напис: «Банити, любов і радість — до старості ми разом», який дійшов аж до наших часів. Лазня для римлян служила цілим ритуальним приміщенням, була невід'ємною частиною їх житла. Адже там вони не тільки милися, але і проводили бесіди, читали вірші, малювали, співали, влаштовували пишні трапези. Були в банному приміщенні і кімнати для масажу, майданчики для спортивних вправ та змагань і навіть бібліотеки. Римляни-багатії відвідували сауни двічі на день. У Давній Греції лазні з'явились спочатку у спартанців і виконували роль оздоровниць.
Ілюстрації
|
|
|
|
