Відмінності між версіями «Істина»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Істина, -ни, '''''ж. ''1) = '''І́ста. '''''Я істину віддав, а проценту ще не віддавав. ''Каменец. у. 2) ...) |
|||
| (не показано 2 проміжні версії ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | ==Словник Бориса Грінченка== | ||
'''Істина, -ни, '''''ж. ''1) = '''І́ста. '''''Я істину віддав, а проценту ще не віддавав. ''Каменец. у. 2) Истина. Шевч. 602. О. 1862. І. 71. ''Пресвята Діва мовит: «О, істина, же воскрес». ''Гн. І. 117. | '''Істина, -ни, '''''ж. ''1) = '''І́ста. '''''Я істину віддав, а проценту ще не віддавав. ''Каменец. у. 2) Истина. Шевч. 602. О. 1862. І. 71. ''Пресвята Діва мовит: «О, істина, же воскрес». ''Гн. І. 117. | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | ===[http://sum.in.ua/s/istyna Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
| + | '''ІСТИНА,''' и, жін. | ||
| + | |||
| + | 1. Те саме, що правда 1. Те, що було тільки чуткою, — сталося істиною (Гнат Хоткевич, I, 1966, 157); [Дубина:] Наука без суперечок не буває. У суперечці народжується істина (Захар Мороз, П'єси, 1959, 221). | ||
| + | |||
| + | 2. книжн. Моральний ідеал, справедливість. Боротьба за велику комуністичну істину породила титанічні вияви емоцій у народній творчості (Народна творчість та етнографія, 3, 1957, 67). | ||
| + | |||
| + | 3. філос. Достовірне знання, що правильно відображає реальну дійсність у свідомості людей. Ленін показав, що буржуазні реакційні ідеологи не хочуть визнавати об'єктивної істини (Ленін, Коротка біографія, 1955, 104); Істина завжди конкретна, тобто питання про істинність завжди розв'язується в певних, конкретних умовах, на основі знання суті питання (Логіка, 1953, 90). | ||
| + | ▲ Абсолютна істина див. абсолютний. | ||
| + | |||
| + | 4. Положення, твердження, судження, перевірене практикою, досвідом. Якось у розмовах із старими начитаними аксакалами натрапив [Синявін] на цікаві притчі й мудрі істини життя (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 27); Завше треба пам'ятати істину одну, просту: У житті потрібно мати Мрію. прагнення, мету! (Сергій Воскрекасенко, З перцем!, 1957, 80). | ||
| + | |||
| + | ===[http://slovopedia.org.ua/29/53382/12140.html УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)]=== | ||
| + | '''ІСТИНА''' | ||
| + | |||
| + | 1. у філософії узгодження, адекватність змісту дійсному станові речей (класична дефініція і. у Арістотеля); тотожність і. з буттям (і. онтологічна) чи погодження з якоюсь визнаною основою чи нормою (некласичні дефініції і.); | ||
| + | |||
| + | 2. в логіці характеристика судження, яка служить йому тільки тоді, коли в дійсності є саме так, як це судження проголошує. | ||
| + | |||
| + | ===[http://slovopedia.org.ua/35/53382/96516.html Орфографічний словник української мови]=== | ||
| + | '''Істина''' - іменник жіночого роду | ||
| + | |||
| + | ===[http://slovopedia.org.ua/38/53382/380335.html Eкономічна енциклопедія]=== | ||
| + | '''ІСТИНА''' рос. истина | ||
| + | |||
| + | 1. Адекватне відображення суб'єктом пізнання предметів і явищ дійсності такими, якими вони існують незалежно від свідомості. | ||
| + | |||
| + | 2. Об'єктивний зміст людського пізнання. | ||
| + | |||
| + | ===[http://slovopedia.org.ua/41/53382/265996.html Словник синонімів]=== | ||
| + | '''ІСТИНА''' | ||
| + | *<чиста, гола, свята> правда; | ||
| + | *КН. справедливість; | ||
| + | *(проста) твердження, правило; | ||
| + | *(незаперечна) догма, АКСІОМА, постулят. | ||
| + | |||
| + | ===[http://slovopedia.org.ua/47/53382/319205.html Українсько-російський словник]=== | ||
| + | '''ІСТИНА''' - истина | ||
| + | |||
| + | ===[http://slovopedia.org.ua/49/53382/358069.html Фразеологічний словник української мови]=== | ||
| + | '''ІСТИНА''' | ||
| + | |||
| + | *наставля́ти (направля́ти, напу́чувати і т. ін.) / наста́вити (напра́вити, напути́ти і т. ін.) на (до́бру (пра́ведну)) путь (доро́гу, сте́жку) кого і без додатка. Корисними порадами, доброзичливими настановами скеровувати чиї-небудь дії в правильному напрямку; грати позитивну роль у професійному чи моральному становленні когось. Показуємо став… виногради… Вчимо, наставляєм на путь. Запиcують гості поради (С. Олійник); — Бачу, ти молодець,— усміхнувся Андрій до Коровая.— Уже й сестру наставляєш на добру путь (М. Колесников); Тітки та дядини силкувались направляти її (Настусю) на добру путь (І. Нечуй-Левицький); Батько — велике слово, велика річ! Він тебе годував, ростив… на добру путь напучував… (Панас Мирний); Не набув її батько ні майна, ні грошей про запас, хоч як роздирався в роботі .. Зате .. на добру дорогу наставив синів (І. Муратов); Вернувся Чіпка додому радий, що довелося направити громаду на добру | ||
| + | |||
| + | *прописна́ (а́збучна) і́стина. Загальновідома, загальнозрозуміла, елементарна річ. — Нема чого надто гарячитися,— знизав плечима Черкашин і почав довгу розмову про надлімітні і нижчелімітні асигнування.— Невже такі прописні істини не відомі начальнику шахти? (І. Волошин); Людина мусить уміти застосовувати свої знання до конкретного діла. Це — прописна істина (З журналу); В хімічній лабораторії повинна бути чистота — це ж азбучна істина (Ю. Шовкопляс). | ||
| + | |||
| + | *розжо́вувати / розжува́ти і в рот (до ро́та, в ро́та) кла́сти / покла́сти (положи́ти) кому. Дуже докладно, до найдрібніших деталей пояснювати, допомагати осмислити що-небудь. — Воно й так зрозуміло,— образився Сафат, якому здалося, що йому розжовують і до рота кладуть (Ю. Яновський); (Дранко:) Я ні, я зовсім не догадливий! (Кукса:) А мені розжуйте і в рот положіть, то я й тоді не догадаюсь (М. Кропивницький); Так ото я Кириловому сину й кажу: “А тоді, хлопче, бери цабе, цабе… Збоку будуть вербички. За вербами левада…” Словом, хлопцеві розжував і в рота поклав. Збилося хлоп’я з дороги (О. Ковінька). розжува́ти і́стину. Як гіркувату ягідку грудневої калини, розжувавши цю істину, сядьмо, товаришу читачу, рядком, поговорімо ладком (О. Ільченко). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Istina-first.png|x240px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:577вонролгпл.jpg|x240px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Foto-zakony-vospriyatiya-i-poznaniya-istiny.jpg|x240px]] | ||
| + | |} | ||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|KOJfEpYFkKo}} | ||
| + | {{#ev:youtube|aE9_kLu8eE0}} | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] | ||
[[Категорія:Іс,Їс]] | [[Категорія:Іс,Їс]] | ||
Поточна версія на 21:17, 2 грудня 2013
Словник Бориса Грінченка
Істина, -ни, ж. 1) = І́ста. Я істину віддав, а проценту ще не віддавав. Каменец. у. 2) Истина. Шевч. 602. О. 1862. І. 71. Пресвята Діва мовит: «О, істина, же воскрес». Гн. І. 117.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ІСТИНА, и, жін.
1. Те саме, що правда 1. Те, що було тільки чуткою, — сталося істиною (Гнат Хоткевич, I, 1966, 157); [Дубина:] Наука без суперечок не буває. У суперечці народжується істина (Захар Мороз, П'єси, 1959, 221).
2. книжн. Моральний ідеал, справедливість. Боротьба за велику комуністичну істину породила титанічні вияви емоцій у народній творчості (Народна творчість та етнографія, 3, 1957, 67).
3. філос. Достовірне знання, що правильно відображає реальну дійсність у свідомості людей. Ленін показав, що буржуазні реакційні ідеологи не хочуть визнавати об'єктивної істини (Ленін, Коротка біографія, 1955, 104); Істина завжди конкретна, тобто питання про істинність завжди розв'язується в певних, конкретних умовах, на основі знання суті питання (Логіка, 1953, 90). ▲ Абсолютна істина див. абсолютний.
4. Положення, твердження, судження, перевірене практикою, досвідом. Якось у розмовах із старими начитаними аксакалами натрапив [Синявін] на цікаві притчі й мудрі істини життя (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 27); Завше треба пам'ятати істину одну, просту: У житті потрібно мати Мрію. прагнення, мету! (Сергій Воскрекасенко, З перцем!, 1957, 80).
УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)
ІСТИНА
1. у філософії узгодження, адекватність змісту дійсному станові речей (класична дефініція і. у Арістотеля); тотожність і. з буттям (і. онтологічна) чи погодження з якоюсь визнаною основою чи нормою (некласичні дефініції і.);
2. в логіці характеристика судження, яка служить йому тільки тоді, коли в дійсності є саме так, як це судження проголошує.
Орфографічний словник української мови
Істина - іменник жіночого роду
Eкономічна енциклопедія
ІСТИНА рос. истина
1. Адекватне відображення суб'єктом пізнання предметів і явищ дійсності такими, якими вони існують незалежно від свідомості.
2. Об'єктивний зміст людського пізнання.
Словник синонімів
ІСТИНА
- <чиста, гола, свята> правда;
- КН. справедливість;
- (проста) твердження, правило;
- (незаперечна) догма, АКСІОМА, постулят.
Українсько-російський словник
ІСТИНА - истина
Фразеологічний словник української мови
ІСТИНА
- наставля́ти (направля́ти, напу́чувати і т. ін.) / наста́вити (напра́вити, напути́ти і т. ін.) на (до́бру (пра́ведну)) путь (доро́гу, сте́жку) кого і без додатка. Корисними порадами, доброзичливими настановами скеровувати чиї-небудь дії в правильному напрямку; грати позитивну роль у професійному чи моральному становленні когось. Показуємо став… виногради… Вчимо, наставляєм на путь. Запиcують гості поради (С. Олійник); — Бачу, ти молодець,— усміхнувся Андрій до Коровая.— Уже й сестру наставляєш на добру путь (М. Колесников); Тітки та дядини силкувались направляти її (Настусю) на добру путь (І. Нечуй-Левицький); Батько — велике слово, велика річ! Він тебе годував, ростив… на добру путь напучував… (Панас Мирний); Не набув її батько ні майна, ні грошей про запас, хоч як роздирався в роботі .. Зате .. на добру дорогу наставив синів (І. Муратов); Вернувся Чіпка додому радий, що довелося направити громаду на добру
- прописна́ (а́збучна) і́стина. Загальновідома, загальнозрозуміла, елементарна річ. — Нема чого надто гарячитися,— знизав плечима Черкашин і почав довгу розмову про надлімітні і нижчелімітні асигнування.— Невже такі прописні істини не відомі начальнику шахти? (І. Волошин); Людина мусить уміти застосовувати свої знання до конкретного діла. Це — прописна істина (З журналу); В хімічній лабораторії повинна бути чистота — це ж азбучна істина (Ю. Шовкопляс).
- розжо́вувати / розжува́ти і в рот (до ро́та, в ро́та) кла́сти / покла́сти (положи́ти) кому. Дуже докладно, до найдрібніших деталей пояснювати, допомагати осмислити що-небудь. — Воно й так зрозуміло,— образився Сафат, якому здалося, що йому розжовують і до рота кладуть (Ю. Яновський); (Дранко:) Я ні, я зовсім не догадливий! (Кукса:) А мені розжуйте і в рот положіть, то я й тоді не догадаюсь (М. Кропивницький); Так ото я Кириловому сину й кажу: “А тоді, хлопче, бери цабе, цабе… Збоку будуть вербички. За вербами левада…” Словом, хлопцеві розжував і в рота поклав. Збилося хлоп’я з дороги (О. Ковінька). розжува́ти і́стину. Як гіркувату ягідку грудневої калини, розжувавши цю істину, сядьмо, товаришу читачу, рядком, поговорімо ладком (О. Ільченко).
Ілюстрації
|
|
|
