Відмінності між версіями «Щіть»
(→Експонати музею) |
|||
| Рядок 22: | Рядок 22: | ||
==Цікаві факти== | ==Цікаві факти== | ||
===[http://strychava-school.edukit.uz.ua/muzej_shkoli/eksponati_muzeyu/ Експонати музею]=== | ===[http://strychava-school.edukit.uz.ua/muzej_shkoli/eksponati_muzeyu/ Експонати музею]=== | ||
| − | В музеї експонуються прилади та устаткування з ткацтва. Це ламанка, щіть, кудиля (присідачка і ножна), веретена, мотовило, віялки, сновальниці, кросна і все знаряддя (поток, цівки, чолок, ціпки), необхідне ткалі під час виготовлення полотна. За допомогою ламанки ламали коноплі (подрібнювали стебла). Щіть використовували для ощичення волокон та його класифікації: | + | |
| + | В музеї експонуються прилади та устаткування з ткацтва. Це ламанка, щіть, кудиля (присідачка і ножна), веретена, мотовило, віялки, сновальниці, кросна і все знаряддя (поток, цівки, чолок, ціпки), необхідне ткалі під час виготовлення полотна. За допомогою ламанки ламали коноплі (подрібнювали стебла). Щіть використовували для ощичення волокон та його класифікації: | ||
найкраще, рівне і довге – прядиво; | найкраще, рівне і довге – прядиво; | ||
| + | |||
===[http://www.soroka-tm.com.ua/page-menu_id-8-doc_id-285.html Сорока Білобока]=== | ===[http://www.soroka-tm.com.ua/page-menu_id-8-doc_id-285.html Сорока Білобока]=== | ||
Версія за 18:19, 2 грудня 2013
Щіть, -ти, ж. 1) = Щітка. Жито посходило, як щіть; сіянець повитикався з грядки густо, як щіть. Левиц. І. 28. 2) Чесалка, мыканица, гребень. Угор.
Зміст
Сучасні словники
СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO
Щіть, -ти, ж. 1) = щітка. Жито посходило, як щіть; сіянець повитикався з грядки густо, як щіть. Левиц. І. 28. 2) Чесалка, мыканица, гребень. Угор.
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЩІТЬ, і, жін., розм. Те саме, що щітка 1. * У порівняннях. Висадки пішли в кущі, а цибуля погналась в стрілки; сіянець повитикався з грядки густо, як щіть (Нечуй-Левицький, I, 1956, 85); Здоровенні чорні вуса звисали йому аж на груди, а над чолом стирчала коротка чорна чуприна, як щіть (Іван Франко, VIII, 1952, 21). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 593.
«Словники України on-line»
Щіть і, ж., розм. Те саме, що щітка 1. *У порівн. Висадки пішли в кущі, а цибуля погналась в стрілки; сія¬нець повитикався з грядки густо, як щіть (Н.-Лев., І, 1956, 85); Здоровенні чорні вуса звисали йому аж на груди, а над чолом стирчала коротка чорна чуприна, як щіть (Фр., VIII, 1952, 21).
ТЛУМАЧ
ЩІТКА
(малювати хату) квач, (малярська) пензель, щітяк, щіточка, щіть
Ілюстрації
|
|
Цікаві факти
Експонати музею
В музеї експонуються прилади та устаткування з ткацтва. Це ламанка, щіть, кудиля (присідачка і ножна), веретена, мотовило, віялки, сновальниці, кросна і все знаряддя (поток, цівки, чолок, ціпки), необхідне ткалі під час виготовлення полотна. За допомогою ламанки ламали коноплі (подрібнювали стебла). Щіть використовували для ощичення волокон та його класифікації: найкраще, рівне і довге – прядиво;
Сорока Білобока
Я заріс, як щіть.
А худий який, блідий!
Весняні дощі...
