Відмінності між версіями «Бирса»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
|||
Рядок 2: | Рядок 2: | ||
− | == | + | ===[http://sum.in.ua/s/uraghan Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== |
− | + | ||
+ | '''Бирса ''' | ||
+ | |||
+ | * Вітер великої руйнівної сили (до 12 балів). Завтра ж рано Завиє голодний Звір в пустині, і повіє Ураган холодний (Тарас Шевченко, II, 1963, 184); Вітер щохвилини міцнішав, переходив в ураган. Тепер не тільки пісок, але й каміння летіло вихором і боляче било людей та худобу (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 72); Ураган гув, вив, свистів, — і це ревіння було дужче за всі інші звуки (Юрій Смолич, Світанок.., 1953, 566); * У порівняннях. Данило налетів, як ураган, несподівано й люто (Іван Ле, Вибр., 1939, 32). | ||
+ | |||
+ | * чого, перен. Про велику силу, напруженість проходження чого-небудь. Свищуть урагани класових боїв на Заході (Яків Качура, II, 4958, 104); Герої мої розлупились в ці дні, Війни ураган все закутав, як хмара... (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 210); | ||
+ | // Стрімкий розвиток, бурхливий вияв чого-небудь. [Ольга:] Це була буря, шторм, ураган почуттів... Як жаль, що тепер нема таких... (Олександр Корнійчук, Чому посміх. зорі, 1958, 82). | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" |
Версія за 17:40, 2 грудня 2013
Бирса, -си, ж. 1) Сильный вѣтеръ, ураганъ, буря, порывъ вѣтра. Як набіжить бирса, то й млин повалить. Кіев. 2) Эпилепсія, падучая болѣзнь. Канев. у.
Зміст
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Бирса
- Вітер великої руйнівної сили (до 12 балів). Завтра ж рано Завиє голодний Звір в пустині, і повіє Ураган холодний (Тарас Шевченко, II, 1963, 184); Вітер щохвилини міцнішав, переходив в ураган. Тепер не тільки пісок, але й каміння летіло вихором і боляче било людей та худобу (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 72); Ураган гув, вив, свистів, — і це ревіння було дужче за всі інші звуки (Юрій Смолич, Світанок.., 1953, 566); * У порівняннях. Данило налетів, як ураган, несподівано й люто (Іван Ле, Вибр., 1939, 32).
- чого, перен. Про велику силу, напруженість проходження чого-небудь. Свищуть урагани класових боїв на Заході (Яків Качура, II, 4958, 104); Герої мої розлупились в ці дні, Війни ураган все закутав, як хмара... (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 210);
// Стрімкий розвиток, бурхливий вияв чого-небудь. [Ольга:] Це була буря, шторм, ураган почуттів... Як жаль, що тепер нема таких... (Олександр Корнійчук, Чому посміх. зорі, 1958, 82).