Відмінності між версіями «Ідея»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Зовнішні посилання)
 
(не показано 3 проміжні версії 2 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
==Словник Гринченка==
+
==Словник Бориса Грінченка==
 
+
 
'''Іде́я, іде́ї, '''''ж. ''Идея. ''Європейські ідеї. ''Левиц. Пов. 153.  
 
'''Іде́я, іде́ї, '''''ж. ''Идея. ''Європейські ідеї. ''Левиц. Пов. 153.  
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
Рядок 37: Рядок 36:
  
 
ІДЕЯ
 
ІДЕЯ
іде́я  
+
 
(від грец. ίδέα – початок, основа, первообраз)  
+
іде́я
 +
(від грец. ίδέα – початок, основа, первообраз)  
 
1. Найвища форма пізнання й мислення, яка не тільки відображає об’єкт, а й спрямована на його перетворення.  
 
1. Найвища форма пізнання й мислення, яка не тільки відображає об’єкт, а й спрямована на його перетворення.  
 
2. Думка, загальне поняття про предмет чи явище.  
 
2. Думка, загальне поняття про предмет чи явище.  
 
3. Головна, основна думка художнього, наукового або політичного твору.  
 
3. Головна, основна думка художнього, наукового або політичного твору.  
 
4. В ідеалістичній філософії – духовне первоначало, що становить суть та першооснову всіх речей; «божественна думка», безособовий розум.
 
4. В ідеалістичній філософії – духовне первоначало, що становить суть та першооснову всіх речей; «божественна думка», безособовий розум.
==Словник іноземних слів==
+
 
 +
===Словник іноземних слів===
  
 
Анг. idea; (поняття) notion, concept, conception
 
Анг. idea; (поняття) notion, concept, conception
Рядок 56: Рядок 57:
  
 
Грец. Ιδέα
 
Грец. Ιδέα
 
  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:5174185baf21b.jpg|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:5174185baf21b.jpg|x240px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ideal-empresarial.jpg|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Idea bisnes.jpg|x240px]]  
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Idea bisnes.jpg|x140px]]  
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ideal-empresarial.jpg|x240px]]
 
|}
 
|}
  
 
==Медіа==
 
==Медіа==
 
{{#ev:youtube|Cu4TMvgqQw8}}
 
{{#ev:youtube|Cu4TMvgqQw8}}
 +
{{#ev:youtube|7aLzbH3yz10}}
  
 
==Цікаві факти==
 
==Цікаві факти==
Ідея береться за основу того чи іншого процесу людської творчості. Ідея може бути істинною або хибною. Критерієм істинності ідеї є суспільно-історична практика.
+
*Ідея береться за основу того чи іншого процесу людської творчості. Ідея може бути істинною або хибною. Критерієм істинності ідеї є суспільно-історична практика.
 
+
*Термін «ідеологія» придумав у 1796 році француз Дестютт де Трасі, бажаючи запровадити нову науку про ідеї[2]. З цієї спроби нічого не вийшло, і над групою Трасі потішалися, особливо Наполеон, використовуючи слово «ідеолог» для осміювання людей, що марнують час на безплідні справи. Пізніше цей термін забули і тільки в 1845 році він виплив у праці Маркса і Енгельса «Німецька ідеологія» як сфера загальних ідей — «…мораль, релігія, метафізика і інша ідеологія»[3]. А в праці «До критики політичної економії» Маркс узагальнив його як «юридичні, релігійні, художні, філософські, словом ідеологічні форми»[4]. І вже потім, особливо в працях Леніна, ідеологія стала зброєю пролетаріату як методика класової боротьби, а точніше, набір лозунгів, що виправдовують репресивні дії «робітничої влади».
Термін «ідеологія» придумав у 1796 році француз Дестютт де Трасі, бажаючи запровадити нову науку про ідеї[2]. З цієї спроби нічого не вийшло, і над групою Трасі потішалися, особливо Наполеон, використовуючи слово «ідеолог» для осміювання людей, що марнують час на безплідні справи. Пізніше цей термін забули і тільки в 1845 році він виплив у праці Маркса і Енгельса «Німецька ідеологія» як сфера загальних ідей — «…мораль, релігія, метафізика і інша ідеологія»[3]. А в праці «До критики політичної економії» Маркс узагальнив його як «юридичні, релігійні, художні, філософські, словом ідеологічні форми»[4]. І вже потім, особливо в працях Леніна, ідеологія стала зброєю пролетаріату як методика класової боротьби, а точніше, набір лозунгів, що виправдовують репресивні дії «робітничої влади».
+
 
+
  
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Поточна версія на 17:17, 2 грудня 2013

Словник Бориса Грінченка

Іде́я, іде́ї, ж. Идея. Європейські ідеї. Левиц. Пов. 153.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Ідея

  • Поняття, уявлення, що відбивають дійсність у свідомості людини та виражають ставлення її до навколишнього світу. [Заграничний політик:] Наші слова зробилися символами ідей, абстрактів, логічних процесів, а не чуття (Іван Франко, IV, 1950, 35); Ідея краси.

▲ Абсолютна ідея див. абсолютний.

  • Основний принцип світогляду; переконання. На його [І. Франка] творах, в його ідеях виховалось уже ціле покоління (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 35); Про москвофільську партію нічого й казати, — хто би там став у неї поступових ідей шукати (Леся Українка, V, 1956, 46); Ленінські ідеї, творчий, революційний дух ленінізму переможно крокують по земній кулі (Комуніст України, 7, 1963, 70).
  • Думка про що-небудь, міркування з приводу чогось. — Мені здається, що система вогню з кількох мінометів, яку ми застосовували досі для траншей такого типу, може при деяких корективах давати набагато кращі наслідки.. — І почав [Брянський] розвивати свої ідеї (Олесь Гончар, III, 1959, 62); Ідеї миру глибоко оволоділи багатьма народами світу (Наука і життя, 2, 1960, 7);

// Задум, план, намір. Раптом він скочив на ноги. Блиснула щаслива ідея (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 409); Ідея була проста. На заводі про всяк випадок є недоторканний запас води. Насос подаватиме відти воду в бак (Микола Трублаїні, I, 1955, 136).

  • Основна думка, що визначає зміст твору. Я знав одного поета, що склав собі афоризм: «Гарна рима — погибель для ідеї» (Леся Українка, V, 1956, 73); Ідея художнього твору — це головна думка про життєві явища, що їх змальовано в творі, остаточний висновок, до якого приводить читача художній твір (Українська література, 8 клас, 1957, 41).

Універсальний словник-енциклопедія

ІДЕЯ думка, поняття, уява; філософське поняття, яке означає вічний і досконалий прообраз певної речі (Платон), прототип усіх речей в свідомості Бога (св. Авґустин), загальні основи становлення (Г.Ґ. Геґель).

Словник синонімів

ІДЕЯ поняття, уявлення; думка, погляд, міркування; (проєкт) задум; (суть задуму) стрижень; (твору) <головна> думка; (винаходу) засада, принцип, суть. ІДЕЯ ідея; ж. (гр., початок, основа, первообраз) 1. Поняття, уявлення, що відбиває дійсність у свідомості людини і виражає її ставлення до навколишнього світу. 2. Основний принцип світогляду; переконання. 3. Думка про щось, міркування з приводу чогось, погляд на щось. 4. Основна думка, яка визначає зміст твору.

Словник іншомовних слів Мельничука

ІДЕЯ

іде́я (від грец. ίδέα – початок, основа, первообраз) 1. Найвища форма пізнання й мислення, яка не тільки відображає об’єкт, а й спрямована на його перетворення. 2. Думка, загальне поняття про предмет чи явище. 3. Головна, основна думка художнього, наукового або політичного твору. 4. В ідеалістичній філософії – духовне первоначало, що становить суть та першооснову всіх речей; «божественна думка», безособовий розум.

Словник іноземних слів

Анг. idea; (поняття) notion, concept, conception 1. I have a good idea. 2. I like your idea.

Нім. Idée

Пол. Idea

Кит. 想法

Грец. Ιδέα

Ілюстрації

5174185baf21b.jpg Idea bisnes.jpg Ideal-empresarial.jpg

Медіа

Цікаві факти

  • Ідея береться за основу того чи іншого процесу людської творчості. Ідея може бути істинною або хибною. Критерієм істинності ідеї є суспільно-історична практика.
  • Термін «ідеологія» придумав у 1796 році француз Дестютт де Трасі, бажаючи запровадити нову науку про ідеї[2]. З цієї спроби нічого не вийшло, і над групою Трасі потішалися, особливо Наполеон, використовуючи слово «ідеолог» для осміювання людей, що марнують час на безплідні справи. Пізніше цей термін забули і тільки в 1845 році він виплив у праці Маркса і Енгельса «Німецька ідеологія» як сфера загальних ідей — «…мораль, релігія, метафізика і інша ідеологія»[3]. А в праці «До критики політичної економії» Маркс узагальнив його як «юридичні, релігійні, художні, філософські, словом ідеологічні форми»[4]. І вже потім, особливо в працях Леніна, ідеологія стала зброєю пролетаріату як методика класової боротьби, а точніше, набір лозунгів, що виправдовують репресивні дії «робітничої влади».