Відмінності між версіями «Жупан»
Efnir (обговорення • внесок) |
Елена (обговорення • внесок) |
||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | '''[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15407-zhupan.html#show_point ''Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.— Том 1. — С. — 492.'']'''<br /> | + | ==='''[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15407-zhupan.html#show_point ''Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.— Том 1. — С. — 492.'']'''<br />=== |
<br /> | <br /> | ||
'''ЖУ̀ПАН''', на, ''м.'' Кафтан, верхняя мужская одежда. Гол Од. 16 КС. 1893. V 280; ХII, 447. ''Хоч і надів жупан – все не цурайся свитки.'' Ном. № 1274. Ум. Жупаник, жупаничок, жупаниченько, жупанок, жупаночок, жупанчик. ''Де узявся козаченько на вороному кониченьку та в голубому жупаниченьку.'' Мил. 91. ''Одягнутий він був у китайчатий синій жупанок.'' Стор.<br /> | '''ЖУ̀ПАН''', на, ''м.'' Кафтан, верхняя мужская одежда. Гол Од. 16 КС. 1893. V 280; ХII, 447. ''Хоч і надів жупан – все не цурайся свитки.'' Ном. № 1274. Ум. Жупаник, жупаничок, жупаниченько, жупанок, жупаночок, жупанчик. ''Де узявся козаченько на вороному кониченьку та в голубому жупаниченьку.'' Мил. 91. ''Одягнутий він був у китайчатий синій жупанок.'' Стор.<br /> | ||
| Рядок 8: | Рядок 8: | ||
<br /><hr><br /> | <br /><hr><br /> | ||
<br /> | <br /> | ||
| − | '''[http://sum.in.ua/s/Zhupan ''Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 547.'']'''<br /> | + | ==='''[http://sum.in.ua/s/Zhupan ''Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 547.'']'''<br /> |
| − | <br /> | + | <br />=== |
'''ЖУ̀ПАН''', пана, чол.<br /> | '''ЖУ̀ПАН''', пана, чол.<br /> | ||
<br /> | <br /> | ||
Версія за 13:26, 2 грудня 2013
Жупан, -на, м. Кафтанъ, верхняя мужская одежда. Гол. Од. 16. КС. 1893. V. 280; XII. 447. Хоч і надів жупан все не цурайся свитки. Ном. № 1274. Ум. Жупаник, жупаничок, жупаниченько, жупанок, жупаночок, жупанчик. Де узявся козаченько на вороному кониченьку та в голубому жупаниченьку. Мил. 91. Одягнутий він був у китайчатий синій жупанок. Стор.
Зміст
Сучасні словники
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.— Том 1. — С. — 492.
ЖУ̀ПАН, на, м. Кафтан, верхняя мужская одежда. Гол Од. 16 КС. 1893. V 280; ХII, 447. Хоч і надів жупан – все не цурайся свитки. Ном. № 1274. Ум. Жупаник, жупаничок, жупаниченько, жупанок, жупаночок, жупанчик. Де узявся козаченько на вороному кониченьку та в голубому жупаниченьку. Мил. 91. Одягнутий він був у китайчатий синій жупанок. Стор.
===Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 547.
===
ЖУ̀ПАН, пана, чол.
1. Старовинний верхній чоловічий одяг, оздоблений хутром та позументом, що був поширений серед заможного козацтва та польської шляхти.
Завзятий, у синій шапці, у жупані, В червоних, як калина, штанях, Навприсідки еліта козак
(Тарас Шевченко, II, 1953, 79);
- На вал виліз і Лобода, все ще осмикуючи полковницький жупан з австрійського сукна
(Іван Ле, Україна, 1940, 75).
2. Засстарілий. Теплий верхній чоловічий суконний одяг. Пішли [рибалки] в Акерман, посправляли собі нові свитки, а декотрі пошили сині суконні жупани
(Нечуй-Левицький, II, 1956, 231);
Несміливо заглядав у двері високий бородатий рудий купець у довгому жупані (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 411);
- У порівняннях. Френч на ньому з нового сукна, ..довгий, мов жупан (Гоїічар, Таврія.., 1957, 521).
3. Застарілий. Верхній жіночий одяг перев. з дорогих тканин. — Як була я пані В новому жупані, Паничі лицялись, Руку цілували!..
(Тарас Шевченко, II, 1953, 98);
Вона встала, накинула жупан і вийшла в садок
(Нечуй-Левицький, III, 1956, 74).
ВІРШІ ПРО ЖУПАН
Жупан осінній.
Жупан осінній приміряє літо
із грубого
пістрявого сукна.
А ґудзики на ньому –
чорнобривці.
Василь Степаненко, 1950.
Прислів’я про жупа̀н
Не жне, не косить, а жупан носить.
Не всякого пана пізнаєш без жупана.
Хоч поганий, та в жупані.
На те він і кравець, щоб подертий жупан носити!
Жупан, як жупан, аби шапка добра!
Байка
Пан і жупан
Ой не можу, один пан
Одів мудрості жупан
І подумав, що направду
Він такий вже мудрий ззаду,
Як і спереду, і збоку.
Став він відмінять уроки,
А по карті так границю
Він провів, що враз криниця,
Із якої воду пє, -
Уже за кордоном є.
Ото сміх! Сміються кури,
Бо рішив той пан ще з дуру
Керувати у науці,
Бідні хлопці-науковці!
Але що робити мають –
Вони ж певно ще не знають,
Що жупан той пан стягнув
Із музею, коли був
В ньому сторожем якраз.
Там він вкрав трохи прикрас,
Обміняв на серебро
І воно його спасло,
Бо роздав його друзякам
(Тридцять, значить, штук на брата)
І вони його, за плату,
Не дали з посади зняти.
та хіба надовго, пан?
Вже тріщить по швах жупан,
А як хтось чуть-чуть штовхне,
То залишиться одне –
Утікать мерщій у нірку,
Щоби не знайшов хтось дірку
У музеї, де той пан
Вправно вкрав колись жупан!
Ігор Федчишин, 2010.
Ілюстрації
|
|
|
|
