Відмінності між версіями «Пласт»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Пласт, -ту, '''''м. ''Слой. Шух. І. 171, 176. Категорія:Пл)
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Пласт, -ту, '''''м. ''Слой. Шух. І. 171, 176.  
 
'''Пласт, -ту, '''''м. ''Слой. Шух. І. 171, 176.  
 +
1. Суцільний шар якої-небудь однорідної маси. Прокопали [брати] широкий пласт глини і до каменюк докопались (Олекса Стороженко, I, 1957, 49); Це пустеля молода, під пластами наносного піску тут родюча земля похована (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 112);
 +
//  у знач. присл. пластом, пластами. У вигляді такого суцільного шару, таких суцільних шарів однорідної маси. Рани загоїлись, але шкіра злущувалась, сходила пластами (Олесь Донченко, V, 1957, 489);  * Образно. Вчорашнє — ніби сон, що випурхнув з очей. Як луки навесні ховаються під мулом, Так вкриється воно пластами днів, ночей (Василь Симоненко, Земне тяжіння, 1964, 29);
 +
//  Горизонтальна ущільнена маса осадової гірської породи. Середня потужність рудних пластів здебільшого дорівнює 6—12 метрам (Наука і життя, 8, 1959, 7); Верхній шар ґрунту вибухами розкидають, знімають, а під ним відкривається пласт морського золотистого каменю, залишок доісторичних морів (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 287); Вугільний пласт; Нафтовий пласт;
 +
//  тільки мн., діал. Пластівці (снігу). Замерзле болото вкривалося пластами білого снігу, що злегка укладався в грубу верству (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 3).
 +
♦ Лежати (лягти, витягатися, витягтися і т. ін.) пластом (як пласт) — лежати нерухомо, не в силі поворухнутися. Дід Омелько так заслаб від побоїв, що лежав пластом (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 122); Бухнув [Павло] на піл, лицем у подушку, приглушено застогнав, витягся як пласт, — заснув, чи що? (Костянтин Гордієнко, Чужу пигу.., 1947, 126).
 +
 +
2. Скиба ґрунту, піднята плугом за один раз. Найкраще насінну капусту садити по обороту пласта (Овочівництво закритого і відкритого ґрунту, 1957, 284); Оранка поля з оборотом пласта.
 +
Піднімати (підняти) пласт (пласти) — орати переліг, цілину. Орали [колгоспники] на зяб, піднімали пласт багаторічних трав, щоб посіяти по ньому озимину (Павло Оровецький, Зел. повінь, 1961, 31); Восени вріжуть дерева, розкорчують пні і чагарники, піднімуть пласт торфянища, щоб наступного року засіяти його (Хлібороб України, 9, 1966, 10).
 +
 +
3. перен. Однорідна за певною ознакою складова частина чогось. В ліричній поезії Максима Рильського.. можна окреслити.. кілька художніх пластів (Не ілюстрація.., 1967, 106); Визрівання художника можливе тільки через пізнання життя, коли художник розробляє свій соціальний пласт .
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Спати.jpg.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Грунт.jpg.jpg|x140px]]
 +
]]
 +
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|watch?v=qH3HFH9dqx4}}
 +
 
[[Категорія:Пл]]
 
[[Категорія:Пл]]
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Назва підрозділу]]

Версія за 12:20, 2 грудня 2013

Пласт, -ту, м. Слой. Шух. І. 171, 176. 1. Суцільний шар якої-небудь однорідної маси. Прокопали [брати] широкий пласт глини і до каменюк докопались (Олекса Стороженко, I, 1957, 49); Це пустеля молода, під пластами наносного піску тут родюча земля похована (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 112); // у знач. присл. пластом, пластами. У вигляді такого суцільного шару, таких суцільних шарів однорідної маси. Рани загоїлись, але шкіра злущувалась, сходила пластами (Олесь Донченко, V, 1957, 489); * Образно. Вчорашнє — ніби сон, що випурхнув з очей. Як луки навесні ховаються під мулом, Так вкриється воно пластами днів, ночей (Василь Симоненко, Земне тяжіння, 1964, 29); // Горизонтальна ущільнена маса осадової гірської породи. Середня потужність рудних пластів здебільшого дорівнює 6—12 метрам (Наука і життя, 8, 1959, 7); Верхній шар ґрунту вибухами розкидають, знімають, а під ним відкривається пласт морського золотистого каменю, залишок доісторичних морів (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 287); Вугільний пласт; Нафтовий пласт; // тільки мн., діал. Пластівці (снігу). Замерзле болото вкривалося пластами білого снігу, що злегка укладався в грубу верству (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 3). ♦ Лежати (лягти, витягатися, витягтися і т. ін.) пластом (як пласт) — лежати нерухомо, не в силі поворухнутися. Дід Омелько так заслаб від побоїв, що лежав пластом (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 122); Бухнув [Павло] на піл, лицем у подушку, приглушено застогнав, витягся як пласт, — заснув, чи що? (Костянтин Гордієнко, Чужу пигу.., 1947, 126).

2. Скиба ґрунту, піднята плугом за один раз. Найкраще насінну капусту садити по обороту пласта (Овочівництво закритого і відкритого ґрунту, 1957, 284); Оранка поля з оборотом пласта.

Піднімати (підняти) пласт (пласти) — орати переліг, цілину. Орали [колгоспники] на зяб, піднімали пласт багаторічних трав, щоб посіяти по ньому озимину (Павло Оровецький, Зел. повінь, 1961, 31); Восени вріжуть дерева, розкорчують пні і чагарники, піднімуть пласт торфянища, щоб наступного року засіяти його (Хлібороб України, 9, 1966, 10). 

3. перен. Однорідна за певною ознакою складова частина чогось. В ліричній поезії Максима Рильського.. можна окреслити.. кілька художніх пластів (Не ілюстрація.., 1967, 106); Визрівання художника можливе тільки через пізнання життя, коли художник розробляє свій соціальний пласт .

Ілюстрації

x140px x140px

]]

Медіа