Відмінності між версіями «Їсти»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 1: Рядок 1:
'''Ї́сти, їм, їси́, їсть, їмо́, їсте, їдя́ть, '''''гл. ''Ѣсть. ''Ходить, неначе не ївши. ''Ном. № 10991. ''Їло б ся сласно, а робити страшно. ''Ном. № 12185. ''Хто їдячи співає, буде мати дурну жінку. ''Ез. V. 255.
 
  
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
===Словник Б. Грінченка===
 +
'''''Ї́сти''''', їм, їси́, їсть, їмо́, їсте, їдя́ть, гл. ''Ѣсть. ''Ходить, неначе не ївши. ''Ном. № 10991. ''Їло б ся сласно, а робити страшно. ''Ном. № 12185. ''Хто їдячи співає, буде мати дурну жінку. ''Ез. V. 255.
 +
===Академічний тлумачний словник===
 +
'''''Їсти''''', їм, їси, їсть; їмо, їсте, їдять; мин. ч. їв, їла, їло; наказ. сп. їж; недок. 1. перех. і без додатка. Споживати їжу. Хочеш їсти калачі, то не сиди на печі (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 204); Турбує мене, що мама нездорова. Прошу її берегтись, не їсти того, що шкодить (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 415); Швидше додому, бо він голодний і хоче їсти! (Юрій Смолич, II, 1958, 12); Над ними білка їсть горішки і стука, стука дятел-птах (Володимир Сосюра, II, 1958, 411); //  розм. Кусати, гризти, клювати (про комах, птахів і т. ін.). — Що, рясно ягоди вродили? — Та воно.. уродили, та прокляті горобці їдять (Панас Мирний, I, 1954, 167);
 +
===Універсальний словник-енциклопедія===
 +
'''''Їсти''''' - споживати речовини, що їх організм отримує з навколишнього середовища, які є для нього будівельним матеріалом і джерелом енергії; найважливішими складниками ї. є білки, вуглеводи, жири, мінеральні солі, вода та вітаміни.
 +
===Словник синонімів Полюги===
 +
'''''Їсти''''' - (приймати їжу) споживати, живитися, (похапцем) перекусити, (захланно) вульг. лигати, (багато) наминати, перти// кидати на зуби, кидати за драбину, набивати пельку.
 +
===Українсько-російський словник===
 +
'''''Їсти''''' - кушать, Поглощать пищу, питаться чем-л. // Употреблять в пищу.
 +
===Словник синонімів Караванського===
 +
'''''Їсти''''' - з'їдати, о. класти в рот; (жадібно) поїдати, жерти, пожирати, лопати, тріскати, лигати, глитати, напихатися, д. тевкати; (трохи) закушувати, пере-; (з апетитом) уминати, затирати, трощити, теребити; (смакуючи) смакувати; (крихке) хрумати; (у гостях) пригощатися, призволятися, р. контентуватися; (систематично) харчуватися, живитися; (певний харч) споживати, вживати; (сніданок) снідати, (обід) обідати, (вечерю) вечеряти, (полуденок) полуднувати, (підвечірок) підвечіркувати; (- комах) кусати, гризти, (- птахів) дзьобати; (- дим) роз'ятрювати, роз'їдати;
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
Рядок 16: Рядок 27:
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
 
+
[http://sum.in.ua/s/jisty Академічний словник]
 +
[http://slovopedia.org.ua/29/53382/12175.html Універсальний словник-енциклопедія]
 +
[http://hohlopedia.org.ua/slovnyk_synonimiv_polyugy/page/jisty.903 Словник синонімів Полюги]
 +
[http://hohlopedia.org.ua/slovnyk_synonimiv_karavanskogo/page/jisty.9998/ Словник синонімів Караванського]
 +
[http://tolkslovar.ru/e719.html Українсько-російський словник]
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==
  
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]  
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]  
 
[[Категорія:Іс,Їс]]
 
[[Категорія:Іс,Їс]]

Версія за 22:38, 1 грудня 2013

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник Б. Грінченка

Ї́сти, їм, їси́, їсть, їмо́, їсте, їдя́ть, гл. Ѣсть. Ходить, неначе не ївши. Ном. № 10991. Їло б ся сласно, а робити страшно. Ном. № 12185. Хто їдячи співає, буде мати дурну жінку. Ез. V. 255.

Академічний тлумачний словник

Їсти, їм, їси, їсть; їмо, їсте, їдять; мин. ч. їв, їла, їло; наказ. сп. їж; недок. 1. перех. і без додатка. Споживати їжу. Хочеш їсти калачі, то не сиди на печі (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 204); Турбує мене, що мама нездорова. Прошу її берегтись, не їсти того, що шкодить (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 415); Швидше додому, бо він голодний і хоче їсти! (Юрій Смолич, II, 1958, 12); Над ними білка їсть горішки і стука, стука дятел-птах (Володимир Сосюра, II, 1958, 411); // розм. Кусати, гризти, клювати (про комах, птахів і т. ін.). — Що, рясно ягоди вродили? — Та воно.. уродили, та прокляті горобці їдять (Панас Мирний, I, 1954, 167);

Універсальний словник-енциклопедія

Їсти - споживати речовини, що їх організм отримує з навколишнього середовища, які є для нього будівельним матеріалом і джерелом енергії; найважливішими складниками ї. є білки, вуглеводи, жири, мінеральні солі, вода та вітаміни.

Словник синонімів Полюги

Їсти - (приймати їжу) споживати, живитися, (похапцем) перекусити, (захланно) вульг. лигати, (багато) наминати, перти// кидати на зуби, кидати за драбину, набивати пельку.

Українсько-російський словник

Їсти - кушать, Поглощать пищу, питаться чем-л. // Употреблять в пищу.

Словник синонімів Караванського

Їсти - з'їдати, о. класти в рот; (жадібно) поїдати, жерти, пожирати, лопати, тріскати, лигати, глитати, напихатися, д. тевкати; (трохи) закушувати, пере-; (з апетитом) уминати, затирати, трощити, теребити; (смакуючи) смакувати; (крихке) хрумати; (у гостях) пригощатися, призволятися, р. контентуватися; (систематично) харчуватися, живитися; (певний харч) споживати, вживати; (сніданок) снідати, (обід) обідати, (вечерю) вечеряти, (полуденок) полуднувати, (підвечірок) підвечіркувати; (- комах) кусати, гризти, (- птахів) дзьобати; (- дим) роз'ятрювати, роз'їдати;

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Академічний словник Універсальний словник-енциклопедія Словник синонімів Полюги Словник синонімів Караванського Українсько-російський словник

Зовнішні посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]