Відмінності між версіями «Ха-ха!»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
АндрійК (обговорення • внесок) (→Сучасні словники) |
|||
| (не показано 4 проміжні версії ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | ==Словник Грінченка== | ||
'''Ха-ха! '''''меж., ''выражающее смѣхъ. ''Хахахаха! Чорт, панове, літанню співає. ''Шевч. 137. | '''Ха-ха! '''''меж., ''выражающее смѣхъ. ''Хахахаха! Чорт, панове, літанню співає. ''Шевч. 137. | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | |||
Ха-ха- один із способів передачі сміху на письмі, вираз емоційного стану людини, пов'язаний з переживанням неоднозначної, смішної ситуації і супроводжується рядом фізіологічних реакцій організму. | Ха-ха- один із способів передачі сміху на письмі, вираз емоційного стану людини, пов'язаний з переживанням неоднозначної, смішної ситуації і супроводжується рядом фізіологічних реакцій організму. | ||
Переривчасті, характерні звуки, які утворюються короткими видихальними рухами як вияв радості, задоволення, нервового збудження і т. ін. — Твій голос, твій сміх я слухав би цілий вік, та й то, вдається, не наслухався б, — сказав Роман (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 316) | Переривчасті, характерні звуки, які утворюються короткими видихальними рухами як вияв радості, задоволення, нервового збудження і т. ін. — Твій голос, твій сміх я слухав би цілий вік, та й то, вдається, не наслухався б, — сказав Роман (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 316) | ||
| Рядок 10: | Рядок 9: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:121344.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:12324324.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1223354565.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1123234535.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | [http://demotivators.to Думотеваторы.ру] | ||
| + | [[Категорія:Ха]] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]] | ||
Поточна версія на 22:36, 1 грудня 2013
Словник Грінченка
Ха-ха! меж., выражающее смѣхъ. Хахахаха! Чорт, панове, літанню співає. Шевч. 137.
Сучасні словники
Ха-ха- один із способів передачі сміху на письмі, вираз емоційного стану людини, пов'язаний з переживанням неоднозначної, смішної ситуації і супроводжується рядом фізіологічних реакцій організму. Переривчасті, характерні звуки, які утворюються короткими видихальними рухами як вияв радості, задоволення, нервового збудження і т. ін. — Твій голос, твій сміх я слухав би цілий вік, та й то, вдається, не наслухався б, — сказав Роман (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 316)
Ілюстрації
|
|
|
|
