Відмінності між версіями «Библіотека»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Джерела та література)
 
(не показано 14 проміжних версій цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Библіотека, -ки,''' ''ж.'' Библіотека. ''Скрізь як у дзвін дзвонять, — говорять за школи і библіотеки.'' О. 1861. X. 150. ''Які все чудні книжки в библіотеці мого батька.'' Левиц. Пов. 128.
 
'''Библіотека, -ки,''' ''ж.'' Библіотека. ''Скрізь як у дзвін дзвонять, — говорять за школи і библіотеки.'' О. 1861. X. 150. ''Які все чудні книжки в библіотеці мого батька.'' Левиц. Пов. 128.
  
Бібліоте́ка або книгозбі́рня (грец. βιβλιον — книжка і θηκη — сховище, скриня) — культурно-освітній заклад, що здійснює збирання друкованих і рукописних матеріалів, проводить їх опрацювання і відображення у каталогах, організовує відповідне їх зберігання, збереження і обслуговування ними читачів.
+
Бібліоте́ка або книгозбі́рня(грец. βιβλιον — книжка і θηκη — сховище, скриня) — культурно-освітній заклад, що здійснює збирання друкованих і рукописних матеріалів, проводить їх опрацювання і відображення у каталогах, організовує відповідне їх зберігання, збереження і обслуговування ними читачів.
  
  
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
Словник української мови
 +
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
 +
БІБЛІОТЕКА, и, жін.
 +
 +
1. Установа, культосвітній заклад, де зберігаються і видаються читачам книжки, журнали і т. ін., а також здійснюється популяризація і пропаганда літературних творів. Розвиток темних мас не робиться за якийсь десяток років, .. коли немає доброї національної школи, ні народних бібліотек, ні читалень, ні піддержання й ініціативи зверху (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 70); Вона згадала, що їй треба здати кілька книжок до клубної бібліотеки (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 173).
 +
Бібліотека-читальня — бібліотека, в приміщенні якої є зал або кімната, де можна одержувати й читати книжки, журнали, газети і т. ін.; Публічна бібліотека див. публічний.
 +
 +
2. Більш або менш значна кількість книжок, спеціально підібраних для читання, наукової роботи, з метою колекціонування і т. ін. Перша бібліотека [в Київській Русі] була створена князем Ярославом Мудрим у 1037 р. при Софійському соборі (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 503); Любов до книжки виявляється і в тому, що з шостого класу Франко починає збирати свою бібліотеку — за три роки заповнює велику шафу європейськими класиками (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 28).
 +
Бібліотека-пересувка — комплект книг, спеціальний фонд стаціонарних бібліотек для обслуговування населення за місцем роботи або проживання. Ми завжди налітали на нову бібліотеку-пересувку, наче голодні оси на мед (Іван І. Волошин, Дні.., 1958, 87).
 +
 +
3. Приміщення, кімната для зберігання книжок; книгосховище. В бібліотеці, повній старих книжок, висять портрети поважних предків (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 154); — Це наша державна бібліотека, — сказав він.. — її будував архітектор академік Бекетов (Іван Багмут, Опов., 1959, 75); Другий будинок за рогом — була Громадська бібліотека (Андрій Головко, II, 1957, 538).
 +
 +
4. кого, яка. Назва споріднених за темою серійних видань або книжок чи журналів, призначених для певної категорії читачів.
 +
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Original.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bibl.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:0_b34_2919759_XL.jpg|x140px]]  
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:X_61b65340.jpg|x140px]]
 
|}
 
|}
 +
 
==Медіа==
 
==Медіа==
 +
 +
{{#ev:youtube|OmOMc-rKUXI}}
 +
 +
{{#ev:youtube|Qz_wT93Us3M}}
  
 
==Див. також==
 
==Див. також==
 +
http://www.nbuv.gov.ua/
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
 +
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
 +
 +
Словник бібліотечних термінів - ХПІ
  
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==
  
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]:
+
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{інститут суспільства}}}]]:
 +
 
 +
http://uk.wikipedia.org/wiki/%C1%B3%E1%EB%B3%EE%F2%E5%EA%E0
  
 +
http://www.chl.kiev.ua/
 
[[Категорія:Би]]
 
[[Категорія:Би]]

Поточна версія на 21:32, 1 грудня 2013

Библіотека, -ки, ж. Библіотека. Скрізь як у дзвін дзвонять, — говорять за школи і библіотеки. О. 1861. X. 150. Які все чудні книжки в библіотеці мого батька. Левиц. Пов. 128.

Бібліоте́ка або книгозбі́рня(грец. βιβλιον — книжка і θηκη — сховище, скриня) — культурно-освітній заклад, що здійснює збирання друкованих і рукописних матеріалів, проводить їх опрацювання і відображення у каталогах, організовує відповідне їх зберігання, збереження і обслуговування ними читачів.


Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) БІБЛІОТЕКА, и, жін.

1. Установа, культосвітній заклад, де зберігаються і видаються читачам книжки, журнали і т. ін., а також здійснюється популяризація і пропаганда літературних творів. Розвиток темних мас не робиться за якийсь десяток років, .. коли немає доброї національної школи, ні народних бібліотек, ні читалень, ні піддержання й ініціативи зверху (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 70); Вона згадала, що їй треба здати кілька книжок до клубної бібліотеки (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 173).

Бібліотека-читальня — бібліотека, в приміщенні якої є зал або кімната, де можна одержувати й читати книжки, журнали, газети і т. ін.; Публічна бібліотека див. публічний.

2. Більш або менш значна кількість книжок, спеціально підібраних для читання, наукової роботи, з метою колекціонування і т. ін. Перша бібліотека [в Київській Русі] була створена князем Ярославом Мудрим у 1037 р. при Софійському соборі (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 503); Любов до книжки виявляється і в тому, що з шостого класу Франко починає збирати свою бібліотеку — за три роки заповнює велику шафу європейськими класиками (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 28).

Бібліотека-пересувка — комплект книг, спеціальний фонд стаціонарних бібліотек для обслуговування населення за місцем роботи або проживання. Ми завжди налітали на нову бібліотеку-пересувку, наче голодні оси на мед (Іван І. Волошин, Дні.., 1958, 87).

3. Приміщення, кімната для зберігання книжок; книгосховище. В бібліотеці, повній старих книжок, висять портрети поважних предків (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 154); — Це наша державна бібліотека, — сказав він.. — її будував архітектор академік Бекетов (Іван Багмут, Опов., 1959, 75); Другий будинок за рогом — була Громадська бібліотека (Андрій Головко, II, 1957, 538).

4. кого, яка. Назва споріднених за темою серійних видань або книжок чи журналів, призначених для певної категорії читачів.

Ілюстрації

Original.jpg Bibl.jpg 0 b34 2919759 XL.jpg X 61b65340.jpg

Медіа

Див. також

http://www.nbuv.gov.ua/

Джерела та література

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Словник бібліотечних термінів - ХПІ

Зовнішні посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{інститут суспільства}}}]]:

http://uk.wikipedia.org/wiki/%C1%B3%E1%EB%B3%EE%F2%E5%EA%E0

http://www.chl.kiev.ua/