Відмінності між версіями «Библіотека»
(→Джерела та література) |
|||
| (не показано 18 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Библіотека, -ки,''' ''ж.'' Библіотека. ''Скрізь як у дзвін дзвонять, — говорять за школи і библіотеки.'' О. 1861. X. 150. ''Які все чудні книжки в библіотеці мого батька.'' Левиц. Пов. 128. | '''Библіотека, -ки,''' ''ж.'' Библіотека. ''Скрізь як у дзвін дзвонять, — говорять за школи і библіотеки.'' О. 1861. X. 150. ''Які все чудні книжки в библіотеці мого батька.'' Левиц. Пов. 128. | ||
| − | |||
| − | і | + | Бібліоте́ка або книгозбі́рня(грец. βιβλιον — книжка і θηκη — сховище, скриня) — культурно-освітній заклад, що здійснює збирання друкованих і рукописних матеріалів, проводить їх опрацювання і відображення у каталогах, організовує відповідне їх зберігання, збереження і обслуговування ними читачів. |
| + | |||
| + | |||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | Словник української мови | ||
| + | Академічний тлумачний словник (1970—1980) | ||
| + | БІБЛІОТЕКА, и, жін. | ||
| + | |||
| + | 1. Установа, культосвітній заклад, де зберігаються і видаються читачам книжки, журнали і т. ін., а також здійснюється популяризація і пропаганда літературних творів. Розвиток темних мас не робиться за якийсь десяток років, .. коли немає доброї національної школи, ні народних бібліотек, ні читалень, ні піддержання й ініціативи зверху (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 70); Вона згадала, що їй треба здати кілька книжок до клубної бібліотеки (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 173). | ||
| + | Бібліотека-читальня — бібліотека, в приміщенні якої є зал або кімната, де можна одержувати й читати книжки, журнали, газети і т. ін.; Публічна бібліотека див. публічний. | ||
| + | |||
| + | 2. Більш або менш значна кількість книжок, спеціально підібраних для читання, наукової роботи, з метою колекціонування і т. ін. Перша бібліотека [в Київській Русі] була створена князем Ярославом Мудрим у 1037 р. при Софійському соборі (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 503); Любов до книжки виявляється і в тому, що з шостого класу Франко починає збирати свою бібліотеку — за три роки заповнює велику шафу європейськими класиками (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 28). | ||
| + | Бібліотека-пересувка — комплект книг, спеціальний фонд стаціонарних бібліотек для обслуговування населення за місцем роботи або проживання. Ми завжди налітали на нову бібліотеку-пересувку, наче голодні оси на мед (Іван І. Волошин, Дні.., 1958, 87). | ||
| + | |||
| + | 3. Приміщення, кімната для зберігання книжок; книгосховище. В бібліотеці, повній старих книжок, висять портрети поважних предків (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 154); — Це наша державна бібліотека, — сказав він.. — її будував архітектор академік Бекетов (Іван Багмут, Опов., 1959, 75); Другий будинок за рогом — була Громадська бібліотека (Андрій Головко, II, 1957, 538). | ||
| + | |||
| + | 4. кого, яка. Назва споріднених за темою серійних видань або книжок чи журналів, призначених для певної категорії читачів. | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Original.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bibl.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:0_b34_2919759_XL.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:X_61b65340.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
| + | |||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | {{#ev:youtube|OmOMc-rKUXI}} | ||
| + | |||
| + | {{#ev:youtube|Qz_wT93Us3M}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | http://www.nbuv.gov.ua/ | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | Академічний тлумачний словник (1970—1980) | ||
| + | |||
| + | Словник бібліотечних термінів - ХПІ | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{інститут суспільства}}}]]: |
| + | |||
| + | http://uk.wikipedia.org/wiki/%C1%B3%E1%EB%B3%EE%F2%E5%EA%E0 | ||
| + | http://www.chl.kiev.ua/ | ||
[[Категорія:Би]] | [[Категорія:Би]] | ||
Поточна версія на 21:32, 1 грудня 2013
Библіотека, -ки, ж. Библіотека. Скрізь як у дзвін дзвонять, — говорять за школи і библіотеки. О. 1861. X. 150. Які все чудні книжки в библіотеці мого батька. Левиц. Пов. 128.
Бібліоте́ка або книгозбі́рня(грец. βιβλιον — книжка і θηκη — сховище, скриня) — культурно-освітній заклад, що здійснює збирання друкованих і рукописних матеріалів, проводить їх опрацювання і відображення у каталогах, організовує відповідне їх зберігання, збереження і обслуговування ними читачів.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) БІБЛІОТЕКА, и, жін.
1. Установа, культосвітній заклад, де зберігаються і видаються читачам книжки, журнали і т. ін., а також здійснюється популяризація і пропаганда літературних творів. Розвиток темних мас не робиться за якийсь десяток років, .. коли немає доброї національної школи, ні народних бібліотек, ні читалень, ні піддержання й ініціативи зверху (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 70); Вона згадала, що їй треба здати кілька книжок до клубної бібліотеки (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 173).
Бібліотека-читальня — бібліотека, в приміщенні якої є зал або кімната, де можна одержувати й читати книжки, журнали, газети і т. ін.; Публічна бібліотека див. публічний.
2. Більш або менш значна кількість книжок, спеціально підібраних для читання, наукової роботи, з метою колекціонування і т. ін. Перша бібліотека [в Київській Русі] була створена князем Ярославом Мудрим у 1037 р. при Софійському соборі (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 503); Любов до книжки виявляється і в тому, що з шостого класу Франко починає збирати свою бібліотеку — за три роки заповнює велику шафу європейськими класиками (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 28).
Бібліотека-пересувка — комплект книг, спеціальний фонд стаціонарних бібліотек для обслуговування населення за місцем роботи або проживання. Ми завжди налітали на нову бібліотеку-пересувку, наче голодні оси на мед (Іван І. Волошин, Дні.., 1958, 87).
3. Приміщення, кімната для зберігання книжок; книгосховище. В бібліотеці, повній старих книжок, висять портрети поважних предків (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 154); — Це наша державна бібліотека, — сказав він.. — її будував архітектор академік Бекетов (Іван Багмут, Опов., 1959, 75); Другий будинок за рогом — була Громадська бібліотека (Андрій Головко, II, 1957, 538).
4. кого, яка. Назва споріднених за темою серійних видань або книжок чи журналів, призначених для певної категорії читачів.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Словник бібліотечних термінів - ХПІ
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{інститут суспільства}}}]]:
