Відмінності між версіями «Вертеп»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Медіа)
(Див. також)
 
(не показані 4 проміжні версії цього учасника)
Рядок 10: Рядок 10:
 
# ''тільки одн.'' Старовинний пересувний ляльковий театр, де ставили релігійні і світські п'єси. Однією з ранніх форм українського музичного театру був народний ляльковий театр — вертеп (Українська класична опера, 1957, 21); На різдво з вертепом до панів ходила [бурса] (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 131).
 
# ''тільки одн.'' Старовинний пересувний ляльковий театр, де ставили релігійні і світські п'єси. Однією з ранніх форм українського музичного театру був народний ляльковий театр — вертеп (Українська класична опера, 1957, 21); На різдво з вертепом до панів ходила [бурса] (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 131).
 
# Сховище або місце гульбища злочинців, розпусників і т. ін. Підтримував [Марчелло] зв'язки з спекулянтами, міняйлами з П'яцца Колонна, місяцями пропадав у підозрілих вертепах (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 275); Господарі.. пускались у трахомний відсвіт ресторацій і вертепів, де проживали останні банкноти і наживали розтління духу та немощі тіла (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 290).
 
# Сховище або місце гульбища злочинців, розпусників і т. ін. Підтримував [Марчелло] зв'язки з спекулянтами, міняйлами з П'яцца Колонна, місяцями пропадав у підозрілих вертепах (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 275); Господарі.. пускались у трахомний відсвіт ресторацій і вертепів, де проживали останні банкноти і наживали розтління духу та немощі тіла (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 290).
 +
 +
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%C2%E5%F0%F2%E5%EF '''Вертеп'''. Матеріал з Вікіпедії ]
 +
 +
'''Верте́п''' — старовинний пересувний український ляльковий театр, де ставили релігійні і світські (переважно жартівливі та іронічні) п'єси; відтворена стайня з народженням Христа. Український вертепний театр — самобутнє явище у розвиткові нашої театральної культури.
 +
Український вертеп відомий з 17 століття. Світська частина вистави поклала початок української комедії 19 століття.
 +
Вертеп поширений в основному в Україні, в барокову добу (17-18 століття) і мав численні регіональні варіанти.
 +
 +
Вертепний ляльковий театр мав форму двоповерхового дерев'яного ящика. На другому поверсі показували різдвяну драму; на першому — механічно прив'язану до неї сатирично-побутову інтермедію. Перша, різдвяна, частина вертепу, яку називали «свята», мала більш-менш стабільну композицію, натомість, друга змінювалася в залежності від місцевих умов, здібності й дотепності вертепника.
 +
 +
З часом вертеп із лялькового театру перетворився на справжній вуличний театр, де лялькову вертепну виставу сполучають із грою живих людей, а подекуди і цілковито вся вертепна вистава зводиться до гри живих осіб.
 +
 +
Діяльність вертепного мистецтва стала популярною за межами України і вертеп побутував у Росії, Білорусії, Сербії та інших слов’янських країнах. Вертепи також були відомі як хорватська і сербська народна культура, зокрема, в районах Срем і Колубара.
 +
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
Рядок 20: Рядок 33:
 
==Медіа==
 
==Медіа==
 
{{#ev:youtube|jCkpdcxo3dg }}  Різдвяний ВЕРТЕП
 
{{#ev:youtube|jCkpdcxo3dg }}  Різдвяний ВЕРТЕП
 +
{{#ev:youtube|LMVPw3G9zJo}} Ляльковий вертеп
  
 
==Див. також==
 
==Див. також==
 +
'''Три вертепи''' - Сокиринський (к. ХVІII ст.), Куп'янський (ХIX ст.), Славутський (ХІХ ст.), - відкривають огляд експозиції Музею театрального, музичного та кіномистецтва України. Серед інших експонатів першого розділу музею "Джерела українського театру". Ці три скриньки-патріархи займають найпочесніше місце. Їм властива особлива магія театральності, яка непідвладна часові.
  
==Джерела та література==
+
Це справжній театр, на кону якого ніби на мить застигли бурхли-вий сміливець Запорожець, красуня Дарія Іванівна, комічні чорти і солдати жахливого царя Ірода, вічні дід і баба - словом, цілий світ народних мрій і казок, міфів і спогадів, досвіду і сподівань. Світ, що напівфантастично, напівбурлескно вилився у виставу на двох поверхах вертепної скриньки.
  
 +
У кожної вертепної скриньки власний стиль побудови, неповторні образи ляльок, оригінальний розпис, що частково зберігся. У кожної є своя історія.
 +
 +
==Джерела та література==
 +
*[http://www.ukrlit.org/slovnyk/%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B5%D0%BF '''Ветреп'''].Українська література. Словник
 +
*[http://cerkva.io.ua/s383243/vrtep '''Ветреп''']Українська православна церква
  
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Поточна версія на 21:15, 1 грудня 2013

Вертеп, -пу, м. 1) Пещера. Благовістив в Назареті, стала слава у вертепі. Колядка. Шевч. 291. І слово правди і любови в степи, вертепи понесли. Шевч. 2) Кукольный театръ, театръ маріонетокъ, на которомъ въ старину представлялась рождественская мистерія, а также и сцены изъ народной жизни.

Сучасні словники

Вертеп. Академічний тлумачний словник

ВЕРТЕП, у, чол.

  1. заст. Печера. В яких гаях? В яких ярах, в яких незнаємих вертепах Ти заховаєшся од спеки? (Тарас Шевченко, II, 1953, 307).
  2. тільки одн. Старовинний пересувний ляльковий театр, де ставили релігійні і світські п'єси. Однією з ранніх форм українського музичного театру був народний ляльковий театр — вертеп (Українська класична опера, 1957, 21); На різдво з вертепом до панів ходила [бурса] (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 131).
  3. Сховище або місце гульбища злочинців, розпусників і т. ін. Підтримував [Марчелло] зв'язки з спекулянтами, міняйлами з П'яцца Колонна, місяцями пропадав у підозрілих вертепах (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 275); Господарі.. пускались у трахомний відсвіт ресторацій і вертепів, де проживали останні банкноти і наживали розтління духу та немощі тіла (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 290).

Вертеп. Матеріал з Вікіпедії

Верте́п — старовинний пересувний український ляльковий театр, де ставили релігійні і світські (переважно жартівливі та іронічні) п'єси; відтворена стайня з народженням Христа. Український вертепний театр — самобутнє явище у розвиткові нашої театральної культури. Український вертеп відомий з 17 століття. Світська частина вистави поклала початок української комедії 19 століття. Вертеп поширений в основному в Україні, в барокову добу (17-18 століття) і мав численні регіональні варіанти.

Вертепний ляльковий театр мав форму двоповерхового дерев'яного ящика. На другому поверсі показували різдвяну драму; на першому — механічно прив'язану до неї сатирично-побутову інтермедію. Перша, різдвяна, частина вертепу, яку називали «свята», мала більш-менш стабільну композицію, натомість, друга змінювалася в залежності від місцевих умов, здібності й дотепності вертепника.

З часом вертеп із лялькового театру перетворився на справжній вуличний театр, де лялькову вертепну виставу сполучають із грою живих людей, а подекуди і цілковито вся вертепна вистава зводиться до гри живих осіб.

Діяльність вертепного мистецтва стала популярною за межами України і вертеп побутував у Росії, Білорусії, Сербії та інших слов’янських країнах. Вертепи також були відомі як хорватська і сербська народна культура, зокрема, в районах Срем і Колубара.

Ілюстрації

Вертеп1.jpg Ветреп2.jpg Вертеп3.jpg Вертеп4.jpg

Медіа

Різдвяний ВЕРТЕП
Ляльковий вертеп

Див. також

Три вертепи - Сокиринський (к. ХVІII ст.), Куп'янський (ХIX ст.), Славутський (ХІХ ст.), - відкривають огляд експозиції Музею театрального, музичного та кіномистецтва України. Серед інших експонатів першого розділу музею "Джерела українського театру". Ці три скриньки-патріархи займають найпочесніше місце. Їм властива особлива магія театральності, яка непідвладна часові.

Це справжній театр, на кону якого ніби на мить застигли бурхли-вий сміливець Запорожець, красуня Дарія Іванівна, комічні чорти і солдати жахливого царя Ірода, вічні дід і баба - словом, цілий світ народних мрій і казок, міфів і спогадів, досвіду і сподівань. Світ, що напівфантастично, напівбурлескно вилився у виставу на двох поверхах вертепної скриньки.

У кожної вертепної скриньки власний стиль побудови, неповторні образи ляльок, оригінальний розпис, що частково зберігся. У кожної є своя історія.

Джерела та література

  • Ветреп.Українська література. Словник
  • ВетрепУкраїнська православна церква