Відмінності між версіями «Вертеп»
(Створена сторінка: '''Вертеп, -пу, '''''м. ''1) Пещера. ''Благовістив в Назареті, стала слава у вертепі. ''Колядка. Шев...) |
(→Див. також) |
||
(не показано 8 проміжних версій цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Вертеп, -пу, '''''м. ''1) Пещера. ''Благовістив в Назареті, стала слава у вертепі. ''Колядка. Шевч. 291. ''І слово правди і любови в степи, вертепи понесли. ''Шевч. 2) Кукольный театръ, театръ маріонетокъ, на которомъ въ старину представлялась рождественская мистерія, а также и сцены изъ народной жизни. | '''Вертеп, -пу, '''''м. ''1) Пещера. ''Благовістив в Назареті, стала слава у вертепі. ''Колядка. Шевч. 291. ''І слово правди і любови в степи, вертепи понесли. ''Шевч. 2) Кукольный театръ, театръ маріонетокъ, на которомъ въ старину представлялась рождественская мистерія, а также и сцены изъ народной жизни. | ||
[[Категорія:Ве]] | [[Категорія:Ве]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | [http://sum.in.ua/s/vertep '''Вертеп'''. Академічний тлумачний словник] | ||
+ | |||
+ | '''ВЕРТЕП''', у, ''чол''. | ||
+ | |||
+ | # ''заст.'' Печера. В яких гаях? В яких ярах, в яких незнаємих вертепах Ти заховаєшся од спеки? (Тарас Шевченко, II, 1953, 307). | ||
+ | # ''тільки одн.'' Старовинний пересувний ляльковий театр, де ставили релігійні і світські п'єси. Однією з ранніх форм українського музичного театру був народний ляльковий театр — вертеп (Українська класична опера, 1957, 21); На різдво з вертепом до панів ходила [бурса] (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 131). | ||
+ | # Сховище або місце гульбища злочинців, розпусників і т. ін. Підтримував [Марчелло] зв'язки з спекулянтами, міняйлами з П'яцца Колонна, місяцями пропадав у підозрілих вертепах (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 275); Господарі.. пускались у трахомний відсвіт ресторацій і вертепів, де проживали останні банкноти і наживали розтління духу та немощі тіла (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 290). | ||
+ | |||
+ | [http://uk.wikipedia.org/wiki/%C2%E5%F0%F2%E5%EF '''Вертеп'''. Матеріал з Вікіпедії ] | ||
+ | |||
+ | '''Верте́п''' — старовинний пересувний український ляльковий театр, де ставили релігійні і світські (переважно жартівливі та іронічні) п'єси; відтворена стайня з народженням Христа. Український вертепний театр — самобутнє явище у розвиткові нашої театральної культури. | ||
+ | Український вертеп відомий з 17 століття. Світська частина вистави поклала початок української комедії 19 століття. | ||
+ | Вертеп поширений в основному в Україні, в барокову добу (17-18 століття) і мав численні регіональні варіанти. | ||
+ | |||
+ | Вертепний ляльковий театр мав форму двоповерхового дерев'яного ящика. На другому поверсі показували різдвяну драму; на першому — механічно прив'язану до неї сатирично-побутову інтермедію. Перша, різдвяна, частина вертепу, яку називали «свята», мала більш-менш стабільну композицію, натомість, друга змінювалася в залежності від місцевих умов, здібності й дотепності вертепника. | ||
+ | |||
+ | З часом вертеп із лялькового театру перетворився на справжній вуличний театр, де лялькову вертепну виставу сполучають із грою живих людей, а подекуди і цілковито вся вертепна вистава зводиться до гри живих осіб. | ||
+ | |||
+ | Діяльність вертепного мистецтва стала популярною за межами України і вертеп побутував у Росії, Білорусії, Сербії та інших слов’янських країнах. Вертепи також були відомі як хорватська і сербська народна культура, зокрема, в районах Срем і Колубара. | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вертеп1.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ветреп2.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вертеп3.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вертеп4.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|jCkpdcxo3dg }} Різдвяний ВЕРТЕП | ||
+ | {{#ev:youtube|LMVPw3G9zJo}} Ляльковий вертеп | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | '''Три вертепи''' - Сокиринський (к. ХVІII ст.), Куп'янський (ХIX ст.), Славутський (ХІХ ст.), - відкривають огляд експозиції Музею театрального, музичного та кіномистецтва України. Серед інших експонатів першого розділу музею "Джерела українського театру". Ці три скриньки-патріархи займають найпочесніше місце. Їм властива особлива магія театральності, яка непідвладна часові. | ||
+ | |||
+ | Це справжній театр, на кону якого ніби на мить застигли бурхли-вий сміливець Запорожець, красуня Дарія Іванівна, комічні чорти і солдати жахливого царя Ірода, вічні дід і баба - словом, цілий світ народних мрій і казок, міфів і спогадів, досвіду і сподівань. Світ, що напівфантастично, напівбурлескно вилився у виставу на двох поверхах вертепної скриньки. | ||
+ | |||
+ | У кожної вертепної скриньки власний стиль побудови, неповторні образи ляльок, оригінальний розпис, що частково зберігся. У кожної є своя історія. | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | *[http://www.ukrlit.org/slovnyk/%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B5%D0%BF '''Ветреп'''].Українська література. Словник | ||
+ | *[http://cerkva.io.ua/s383243/vrtep '''Ветреп''']Українська православна церква | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] |
Поточна версія на 21:15, 1 грудня 2013
Вертеп, -пу, м. 1) Пещера. Благовістив в Назареті, стала слава у вертепі. Колядка. Шевч. 291. І слово правди і любови в степи, вертепи понесли. Шевч. 2) Кукольный театръ, театръ маріонетокъ, на которомъ въ старину представлялась рождественская мистерія, а также и сцены изъ народной жизни.
Сучасні словники
Вертеп. Академічний тлумачний словник
ВЕРТЕП, у, чол.
- заст. Печера. В яких гаях? В яких ярах, в яких незнаємих вертепах Ти заховаєшся од спеки? (Тарас Шевченко, II, 1953, 307).
- тільки одн. Старовинний пересувний ляльковий театр, де ставили релігійні і світські п'єси. Однією з ранніх форм українського музичного театру був народний ляльковий театр — вертеп (Українська класична опера, 1957, 21); На різдво з вертепом до панів ходила [бурса] (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 131).
- Сховище або місце гульбища злочинців, розпусників і т. ін. Підтримував [Марчелло] зв'язки з спекулянтами, міняйлами з П'яцца Колонна, місяцями пропадав у підозрілих вертепах (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 275); Господарі.. пускались у трахомний відсвіт ресторацій і вертепів, де проживали останні банкноти і наживали розтління духу та немощі тіла (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 290).
Верте́п — старовинний пересувний український ляльковий театр, де ставили релігійні і світські (переважно жартівливі та іронічні) п'єси; відтворена стайня з народженням Христа. Український вертепний театр — самобутнє явище у розвиткові нашої театральної культури. Український вертеп відомий з 17 століття. Світська частина вистави поклала початок української комедії 19 століття. Вертеп поширений в основному в Україні, в барокову добу (17-18 століття) і мав численні регіональні варіанти.
Вертепний ляльковий театр мав форму двоповерхового дерев'яного ящика. На другому поверсі показували різдвяну драму; на першому — механічно прив'язану до неї сатирично-побутову інтермедію. Перша, різдвяна, частина вертепу, яку називали «свята», мала більш-менш стабільну композицію, натомість, друга змінювалася в залежності від місцевих умов, здібності й дотепності вертепника.
З часом вертеп із лялькового театру перетворився на справжній вуличний театр, де лялькову вертепну виставу сполучають із грою живих людей, а подекуди і цілковито вся вертепна вистава зводиться до гри живих осіб.
Діяльність вертепного мистецтва стала популярною за межами України і вертеп побутував у Росії, Білорусії, Сербії та інших слов’янських країнах. Вертепи також були відомі як хорватська і сербська народна культура, зокрема, в районах Срем і Колубара.
Ілюстрації
Медіа
Різдвяний ВЕРТЕП Ляльковий вертепДив. також
Три вертепи - Сокиринський (к. ХVІII ст.), Куп'янський (ХIX ст.), Славутський (ХІХ ст.), - відкривають огляд експозиції Музею театрального, музичного та кіномистецтва України. Серед інших експонатів першого розділу музею "Джерела українського театру". Ці три скриньки-патріархи займають найпочесніше місце. Їм властива особлива магія театральності, яка непідвладна часові.
Це справжній театр, на кону якого ніби на мить застигли бурхли-вий сміливець Запорожець, красуня Дарія Іванівна, комічні чорти і солдати жахливого царя Ірода, вічні дід і баба - словом, цілий світ народних мрій і казок, міфів і спогадів, досвіду і сподівань. Світ, що напівфантастично, напівбурлескно вилився у виставу на двох поверхах вертепної скриньки.
У кожної вертепної скриньки власний стиль побудови, неповторні образи ляльок, оригінальний розпис, що частково зберігся. У кожної є своя історія.