Відмінності між версіями «Градус»
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 26: | Рядок 26: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Fahrenheit.jpg| | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Fahrenheit.jpg|x200px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Article_1364_bb26872d9dc4c3e4a6331501ac7fc08b1311215657.jpg| | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Article_1364_bb26872d9dc4c3e4a6331501ac7fc08b1311215657.jpg|x200px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:68_main.jpg|x200px]] |
| − | + | ||
|} | |} | ||
[[Категорія:Гр]] | [[Категорія:Гр]] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] | ||
Поточна версія на 18:42, 1 грудня 2013
Зміст
Словник української мови Бориса Грінченка
Градус, -са, м. Градусъ. Тепломір поділяють на 80 частин.... звуться градусами. Ком. Р. II. 79.
Словник української мови
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
- Одиниця виміру температури (повітря, води, людського тіла і т. ін.). В лимані вода звичайно бува градусів 18 або 19 (Леся Українка, V, 1956, 16); Холод пробирав до кісток: при цілковитому безсніжжі мороз досягав кільканадцяти градусів (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 702); Температура тіла людини залишається майже незмінною (коливання в межах кількох десятих градуса), за винятком хворобливого стану (Шкільна гігієна, 1954, 87).\
Градус Цельсія
Градус Цельсія (°C) — одиниця виміру температури, подібна до Кельвіна. Широко використовується в побуті.
Градус Цельсія названий на честь шведського вченого Андерса Цельсія, який запропонував в 1742 нову шкалу для вимірювання температури. За нуль за шкалою Цельсія прийнята точка плавлення льоду (та замерзання води), а за 100 градусів — точка кипіння води (та конденсації пари) при стандартному атмосферному тиску. (Початково Цельсій за 100° взяв температуру танення льоду, а за 0° — температуру кипіння води. І лише згодом його співвітчизник М. Штремер «перевернув» цю шкалу).
Ця шкала є лінійною в інтервалі 0 — 100° і лінійно продовжується в області нижче 0° та вище 100°.
Градус Фаренгейта
Шкала́ Фаренге́йта — температурна шкала, що використовується для ненаукових цілей у США та кількох інших країнах. Градус Фаренгейта дорівнює 5/9 градуса Цельсія. Температура в градусах Фаренгейта позначається °F. За шкалою Фаренгейта температура замерзання води становить 32 °F, а температура кипіння води — 212 °F. Таким чином, цей температурний проміжок розділений на 180 °F.
Кельвін(одиниця)
Кельвін (позначення K) — одиниця температури в системі СІ, одна з семи основних одиниць цієї системи.
Кельвін, згідно з міжнародною угодою, визначається двома точками: абсолютним нулем та потрійною точкою води. Абсолютний нуль температури, за визначенням, дорівнює точно 0 K та –273,15 °C. При абсолютному нулі температури весь кінетичний рух часток матерії припиняється (в класичному розумінні) і, таким чином, матерія не має теплової енергії. Потрійній точці води, також за визначенням, призначається температура 273,16 K та 0,01 °C. Наслідком таких визначень двох опорних точок абсолютної термодинамічної шкали є:
- один кельвін дорівнює точно 1/273,16 часткам температури потрійної точки води;
- один кельвін точно дорівнює одному градусу Цельсія;
- різниця між двома температурними шкалами дорівнює точно 273,15 кельвіна.
Ілюстрації
|
|
|
