Відмінності між версіями «Ткачиха»
(Створена сторінка: '''Ткачиха, -хи, '''''ж. ''Жена ткача. Гол. Од. 41. ''Ткачихо! буде тобі лихо! ''Шейк. Категорія:Тк) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Ткачиха, -хи, '''''ж. ''Жена ткача. Гол. Од. 41. ''Ткачихо! буде тобі лихо! ''Шейк. | '''Ткачиха, -хи, '''''ж. ''Жена ткача. Гол. Од. 41. ''Ткачихо! буде тобі лихо! ''Шейк. | ||
[[Категорія:Тк]] | [[Категорія:Тк]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | |||
| + | ===[http://sum.in.ua/s/tkachykha Словник української мови.Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
| + | |||
| + | ТКАЧИХА, и, жін., розм. Дружина ткача. Праворуч теж скляні двері, кудою раз у раз входять і виходять ткачі, ткачихи й діти (Леся Українка, IV, 1954, 210). | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ткаля.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ткаля1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ткаля2.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ткаля3.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | {{#ev:youtube|5oKJph1SU0s}} | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | [http://www.svij.com.ua/article.php?articleID=102 Українська символіка та національні вироби. Ткацтво] | ||
| + | |||
| + | [http://storinka-m.kiev.ua/article.php?id=722 Ткацтво i килимарство] | ||
| + | |||
| + | ==Цікаві факти== | ||
| + | |||
| + | Основними матеріалами для виготовлення килимів були вовна, льон і коноплі. Залежно від регіону змінювалися техніки виготовлення килимів, візерунки та орнаменти. Всі українські килими були двосторонніми. За малюнком можна було точно сказати, в якому регіоні він був виготовлений, адже в Правобережній Україні переважав малюнок з геометричних фігур, а в Лівобережній - орнамент із квітів. | ||
| + | |||
| + | Первісним ткацьким знаряддям був верстат вертикального типу, основна конструктивна частина якого — вертикально встановлена рама. Для натягування поздовжніх ниток — основи та зручності переплітання до них внизу прив'язували кам'яні або глиняні тягарці. Нитки основи розділяли на дві групи — парні й непарні. Парні прив'язували жмутами до одного ряду тягарців, непарні — до іншого. Такий розподіл полегшував ткачам прокладати поміж основою поперечно спрямовані нитки піткання вручну або з допомогою тонкої палички — «глиці» прибивати їх зубцями до краю витканого виробу. Такі верстати подекуди збереглися й до наших днів; на них ткали шлеї, пояси, ремені, рогожі, килими тощо. | ||
| + | |||
| + | Численні археологічні знахідки прядильно-ткацьких знарядь (пряслиць для веретен, кам'яних і глиняних тягарців для натягування основи у вертикальних ткацьких верстатах) засвідчують значне поширення і високий рівень ткацтва на теренах України в період трипільської культури. | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]] | ||
Поточна версія на 17:27, 1 грудня 2013
Ткачиха, -хи, ж. Жена ткача. Гол. Од. 41. Ткачихо! буде тобі лихо! Шейк.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови.Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ТКАЧИХА, и, жін., розм. Дружина ткача. Праворуч теж скляні двері, кудою раз у раз входять і виходять ткачі, ткачихи й діти (Леся Українка, IV, 1954, 210).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Українська символіка та національні вироби. Ткацтво
Цікаві факти
Основними матеріалами для виготовлення килимів були вовна, льон і коноплі. Залежно від регіону змінювалися техніки виготовлення килимів, візерунки та орнаменти. Всі українські килими були двосторонніми. За малюнком можна було точно сказати, в якому регіоні він був виготовлений, адже в Правобережній Україні переважав малюнок з геометричних фігур, а в Лівобережній - орнамент із квітів.
Первісним ткацьким знаряддям був верстат вертикального типу, основна конструктивна частина якого — вертикально встановлена рама. Для натягування поздовжніх ниток — основи та зручності переплітання до них внизу прив'язували кам'яні або глиняні тягарці. Нитки основи розділяли на дві групи — парні й непарні. Парні прив'язували жмутами до одного ряду тягарців, непарні — до іншого. Такий розподіл полегшував ткачам прокладати поміж основою поперечно спрямовані нитки піткання вручну або з допомогою тонкої палички — «глиці» прибивати їх зубцями до краю витканого виробу. Такі верстати подекуди збереглися й до наших днів; на них ткали шлеї, пояси, ремені, рогожі, килими тощо.
Численні археологічні знахідки прядильно-ткацьких знарядь (пряслиць для веретен, кам'яних і глиняних тягарців для натягування основи у вертикальних ткацьких верстатах) засвідчують значне поширення і високий рівень ткацтва на теренах України в період трипільської культури.
